Нововведення в правописi:

Нововведення в українському правописі, запропоновані експертною групою і озвучені в понеділок віце-прем’єром Миколою Жулинським, можуть спровокувати чергову хвилю мовних дискусій. Особливо враховуючи той факт, що значна частина населення країни не знає (чи не хоче знати) навіть нинішньої української мови.

Можливо, саме тому позавчора перший заступник голови Державного комітету з питань інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України Степан Павлюк уже висловився за зважений підхід щодо питання нововведень в українській мові. Нагадаємо, що до 15 лютого 2001 року Кабінет Міністрів, як повідомив М.Жулинський, повинен був затвердити частину, а можливо, й усі 19 суттєвих нововведень в українському правописі, насамперед у написанні та відміні іноземних і «запозичених» слів.

С.Павлюк каже, що він «не згодний зі словником Голоскевича на 100%, оскільки значною мірою він є вчорашнім». Він підкреслив також, повідомляє Інтерфакс-Україна, що українська мова постійно розвивається, в ній творяться нові слова. У зв’язку з цим С.Павлюк висловився проти того, «щоб сучасні українські нововведення підміняли застарілими класичними».

Вадим ДИВНИЧ, часопис «Критика»:

— Я ще не знаю докладно, остаточно, що пропонують зробити із правописом. Проте моє загальне враження — хаос. Звичайно, нинішній, загальноприйнятий правопис треба було змінювати однозначно, але робити це треба послідовно, без поспіху. Люди, що готували ці мовні нововведення, як на мене, не надто сумлінно поставилися до проблеми. Вони намагаються повернути ті правила, що були в українській мові в перше післяреволюційне десятиріччя, у 1920-ті роки. Проте нині це неможливо. Так, на той час це було органічно. І якби разом із країною, нормально розвивалася мова, всі б звикли саме до такого її варіанта. Нині ж у материковій Україні ніхто так не говорить — хіба що в діаспорі. Хоч як би лаяли так званий радянський варіант української мови, вона-таки функціонує і всі ці роки більш-менш виконувала роль національного чинника. Тепер же намагаються знову повернутися на 60 років назад. Що ж, тоді не відбулося, процес був насильно перерваний, і з цим треба змиритися. Нинішній правопис, звичайно, потребує змін. Однак до них треба підійти розумно. Отже, я не надто вдоволений тим, як усе це вирішується нині.

Лесь ТАНЮК, голова Комітету з питань духовності й культури Верховної Ради, член Української національної комісії з питань правопису:

— Як на мене, преса, повідомляючи про зміни в правописі як про доконаний факт, ставить підводу попереду коня. Ніяких конкретних рішень іще немає. Отож розпалювати ситуацію довкола тих нововведень немає для чого. Є правописна комісія, що визначить певні позиції. Існує багато «за» та «проти», але спроби робити із цього міфологемну пожежу свідчить лише про доволі низький рівень політичної культури в нашому суспільстві. Я, як член комісії, можу засвідчити, що в тих варіантах, що тепер у роботі, немає чіткого повернення до правопису 1920-х, до галицького чи зарубіжного, є лише різні пропозиції. Узагалі ж бо, в кожній державі правописна комісія працює на постійній основі, як необхідна суспільна інституція, але тільки в нас її робота супроводжується постійними і не завжди доречними сенсаціями з боку ЗМІ. Звичайно, в нинішньому варіанті української мови зміни необхідні. Але ж вони будуть винесені на наукове обговорення на рівні філологічних кафедр та письменницького товариства. Узагалі, це дуже делікатна тема. Дуже не хотілося б, щоб вона стала черговим чинником суспільного збудження. Повторюю, мовні нововведення потребують виваженого підходу. Усім нам треба набратися терпіння і трошки зачекати.

...Крім усього, нововведення, що пропонуються, можуть посилити позиції тих, хто ратує за надання російській мові статусу державної. Депутати Севастопольської ради вже ухвалили рішення використовувати російську мову в усіх сферах життєдіяльності міста нарівні з українською. Депутати вирішили звернутися до Верховної Ради і Президента України з пропозицією щодо включення до закону України «Про місто-герой Севастополь» положення, яке дає Севастопольській міськраді право вживання на території міста російської мови нарівні з українською.

Позавчора, щоправда, глава Севастопольської міськадміністрації Леонід Жунько заявив журналістам, передає Інтерфакс-Україна, що прийняте депутатами міськради рішення щодо надання російській мові статусу офіційної є популістським. Він підкреслив, що ніхто не позбавляє севастопольців можливості розмовляти російською мовою, і нагадав, що сьогодні в Севастополі із 66 шкіл у 63-х викладання ведеться російською мовою, а із 7 шкіл-інтернатів — в 6. За словами глави міськадміністрації, із 40 севастопольських газет лише дві виходять українською мовою, і тільки одна з шести телерадіокомпаній україномовна.

А голова парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Олександр Зінченко різко критикує намір гуманітарного блоку уряду ввести істотні нововведення в українському правописі. Він назвав ідею про введення таких новин «авантюрою», відмітивши, що «більш невчасне рішення про введення новацій в українському правописі важко собі представити». На думку депутата, мова діаспори «ніколи не стане базовою». «Жива мова може і буде чинити опір», — сказав він. Голова комітету заявив, що «категорично не згоден» з такими новаціями і вважає їх «психологічно необгрунтованими, що відбиває» у людей «добровільне, без додаткових стимулів» бажання вивчати «живу, мелодійну мову». Намір ввести нові правила правопису, вважає А.Зінченко, «по суті, антиукраїнська акція, яка направлена на загострення мовної проблеми».

Продовження теми на сторінці "Подробиці"