«Онук Дзержинського» постав перед судом
Кримінальну справу проти студента Харківського педінституту Олександра Пушкіна порушив помічник міського прокурора Сєверодонецька Олег Дуванський. Обвинувачем також виступила і сім'я В'ячеслава Чорновола. Вона вважає великою образою, завданою світлій пам'яті В'ячеслава Максимовича, рядки, де вiн названий «нікчемністю» і, на думку авторів, «поглумився, і зганьбив українську націю». Комсомольський лідер винним себе не визнав.
Останнє засідання суду, на якому Олександру Пушкіну передбачається надати останнє слово, а також має бути винесено вирок, перенесено на пізніший термін — майбутній педагог послався на заняття, які він не в праві пропускати, і в призначений день до суду не з'явився. Відомо, що міський прокурор за сукупністю статей ККУ вимагав покарання Пушкіну в один рік умовного позбавлення свободи.
До речі, сам Леонід Кучма під час виступу на засіданні Координаційного комітету по боротьбі з корупцією висловився про наявність в Україні політичного екстремізму: «Останнім часом у нас з'явилися нові чинники, які можуть небезпечно дестабілізувати ситуацію в державі та суспільстві. На авансцену виходить політичний екстремізм. Незадоволені результатами президентських виборів, ці сили роблять ставку на незаконні, неконституційні дії, включаючи акції громадянської непокори. Екстремістські наміри потрібно рішуче припиняти всіма законними формами і методами».
Зі свого боку П.Симоненко у листі до Л.Кучми «категорично» вимагає від офіційних посадових осіб держави вжити заходів щодо припинення переслідувань з боку місцевих органів влади представників опозиційних сил, і передовсім членів КПУ та прихильників лівих сил.
КОМЕНТАР
На прохання кореспондента «Дня» ситуацію прокоментував відомий харківський правозахисник Євген Захаров: «Говорити конкретно про цю справу мені складно, оскільки у мене немає всіх матеріалів, зокрема листівки. Проте на загальних підставах можу сказати, що сам факт кримінальної справи про наклеп і образу — це анахронізм. З усіх розвинутих європейських країн тільки в Австрії збережене кримінальне переслідування за наклеп. В усіх інших країнах Європи питання наклепу і дифломації — це цивільно-правові відносини, а не кримінальне переслідування. До речі, в суді Страсбурга дуже багато позовів з Австрії, в яких оскаржують рішення суду про наклеп. І варто зауважити, що майже всі вони програються державою. І геть явний анахронізм — позбавлення волі за справою про образу і наклеп. Цього в країнах ЄС вже взагалі ніде немає. За останні 15 років ніхто в Європі не отримав покарання за наклеп у вигляді позбавлення волі. Що ж до, власне, цієї справи, то все це викликає дуже великі сумніви. Справа в тому, що коли справа про наклеп порушена за ст. 25, частина перша, то має бути скарга потерпілого до органів прокуратури з проханням порушити кримінальну справу. Якщо це третя частина — такої заяви не потрібно. Усі ці моменти треба з'ясувати, і тоді можна говорити більш конкретно».
