Основний інстинкт
Учора депутати продемонстрували, що свій мандат рідніший за референдум
Виступаючи з парламентської трибуни Олександр Єльяшкевич (фракція «Громада») назвав законопроект про мораторій «відповіддю на неправові дії влади». Хоча депутат Олександр Лавринович зазначив в інтерв'ю «Дню», що рішення парламенту, можливо, і доцільне з політичної точки зору, але з правової не має під собою грунту, оскільки ВР не має права забороняти виходити з ініціативами референдумів.
Це, до речі, може стати зачіпкою для Президента, на підпис якого поступить новоухвалений Закон. Те, що Леонід Кучма його не підпише, сумнівів, практично, не викликає. Можливий ще компромісний варіант, коли у парламентський закон будуть внесені поправки Президента. Третій варіант — цілком реальний — Президент взагалі не розглядатиме цей закон. (До речі, Кучма повернув до парламенту для повторного розгляду закон «Про порядок фінансування з Державного бюджету України у 2000 році до набрання чинності Закону України «Про державний бюджет України на 2000 рік», оскільки прийняття цього закону унеможливить проведення референдумів, у тому числі всеукраїнського). Результатом може стати колізія, коли на авансцену знову вийде Конституційний суд. Згідно з досвідом дотеперішніх його рішень, можна передбачити, що «конституційна» правда залишиться на боці Президента.
Після вчорашнього голосування в парламенті Президенту варто було б задуматися, наскільки віддані його союзники. Хоч за три тижні ініціативні групи з проведення всеукраїнського референдуму зібрали необхідні три мільйони підписів. 24 грудня Печерський районний суд Києва зобов'язав Центрвиборчком зареєструвати першу ініціативну групу з Житомира. Нині зареєстровано вже 218 таких груп, які займаються збиранням підписів. Усі вони у своїх документах вказують однакові запитання для винесення на референдум: можливість дострокового припинення повноважень парламенту, формування двопалатного парламенту, прийняття Конституції на всеукраїнському референдумі, скасування депутатської недоторканності.
Тим часом, питання які планується обговорити на референдумі, відповідно до 13 розділу Конституції (ст. 154 — 156), повинні заздалегідь розглядатися у Верховній Раді і тільки потім виноситися на всеукраїнський референдум. Як зауважив керівник харківської правозахисної групи Євген Захаров, «з правової точки зору, навіть якщо референдум буде проведений, його рішення не будуть легітимними. У даному випадку держава порушує «зону свободи» обманним шляхом — адже відомо, що українці дуже слухняні: їм що запропонуєш, за те вони й проголосують».
Прихильники проведення референдуму вважають, що цей крок дозволить прискорити соціально- економічні перетворення в країні, успішному здійсненню яких заважає нинішня Верховна Рада. Крім того, вони виступають за надання Президентові більше прав, ніж у нього є тепер. Так, зокрема, лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко на установчому з'їзді своєї партії заявила, що Президентові потрібні ширші права, щоб він міг ефективно діяти у «форс-мажорних обставинах». Тоді ж вона заявила, що найкраща форма державного устрою для України — президентська республіка. У подібних висловах підтримав ідею ініційованого референдуму лідер «Нової України» Євген Кушнарьов. Він також заявив, що підтримає ідею проведення дострокових виборів, якщо «Україна опиниться перед дилемою: чи крок уперед шляхом дострокових парламентських виборів, чи стагнація».
Поки точаться суперечки з приводу конституційності проведення референдуму, деякі політики — чи то від далекоглядності, чи то про всяк випадок — починають підготовку до здійснення проекту «парламентські вибори-2000» і готуються до можливих дострокових виборів. Певно саме так можна розцінювати появу політичної реклами у засобах масової інформації. Важко уявити собі суб'єктів українського політикуму, які починають активну підготовку до виборів за два роки до них. Про те, що партії не відкидають можливості дострокових виборів, свідчать і численні з'їзди партій, що відбулися наприкінці минулого року — починаючи від Демсоюзу та «Батьківщини» і закінчуючи Українським Народним рухом та українською народною партією «Собор».
Учорашнє ж рішення парламенту може символізувати, що «мирна» фаза дивної війни навколо референдуму закінчилася. Вже найближчим часом стане зрозуміло, в якому напрямку будуть розвиватися події. Але вже сьогодні можна передбачити, що парламентарям навряд чи вдалося надовго врятувати свої мандати.
Коментарі читайте на стор. "Подробиці"
