Особиста утопія Iгоря Диченка

Зарубіжні куратори, знайомлячись зі збіркою Ігоря Диченка, не раз захоплено констатували: «Наш музей замалий для вашої колекції». На жаль, унікальні експонати цієї збірки не дуже добре знають і вдома — виставляються вони рідко й частково. Пристрасний пропагандист створення в Києві Музею приватних колекцій (Диченко гірко жартує, що скоро його колекція буде вважатися не кращою, а єдиною), Ігор, на противагу всім глобальним утопіям, плекає свою — майже інтимну: створити шедеври, що зберігаються в приватних руках, доступними для широкого кола глядачів. Поки ж він робить для цього конкретний крок, репрезентуючи декілька індивідуальних концептуальних проектів на основі своїх збірок.

Першою експозицією в реалізації цього задуму й стане виставка «Маленька утопія, або Варіації на тему леді Макбет», що відкривається в понеділок у Музеї історії Києва. Сам автор, організовуючи експозицію навколо геніального малюнка Олександра Тишлера, уявляє наше трагічне сторіччя очима митців принципово різної художньої віри. Фактично для Диченка це символічний акт примирення реалістів та авангардистів, архаїстів та новаторів. А для шанувальників високого мистецтва — прекрасна можливість побачити справжні шедеври видатних майстрів.

№208 30.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»