Освітній експеримент — на межі зриву

Система зовнішнього незалежного тестування впроваджується в Україні з 2001 року. У першому експерименті (саме так його назвали у Міністерстві освіти та науки) взяло участь всього чотири тисячі випускників та кілька вищих навчальних закладів країни. Щороку нова система вступу до ВНЗ вдосконалювалася, а минулого року МОН скасувало режим експерименту, проголосивши тестування обов’язковим для всіх випускників-2008.

Наразі, за даними Українського центру оцінювання якості освіти, завершується реєстрація учасників цьогорічного тестування (останній термін подачі заявок — 20 лютого). Освітяни стурбовані низькою активністю школярів у деяких регіонах країни, приміром, у Запорізькій області зареєстровано лише 20% випускників. Також працівники МОН хвилюються, чи вистачить коштів для проведення випускної кампанії: із потрібних 130 мільйонів гривень державним бюджетом передбачено лише 52 мільйони. За словами директора Українського центру оцінювання якості освіти Ігоря Лікарчука, єдина надія — допомога фізичних та юридичних осіб та заощадження місцевих бюджетів.

— Втішає той факт, що 68% одинадцятикласників хочуть взяти участь у тестуванні, оскільки вбачають у цьому чимало плюсів, — зауважує Ігор Лікарчук. — Так, за результатами випускних іспитів більшість школярів стають студентами ВНЗ без складання додаткових екзаменів. Минулого року із 117 тисяч випускників до ВНЗ вступило 39 тисяч учнів. Це досить висока цифра, адже торішнє тестування проходило ще в режимі експерименту, коли не всі школи та ВНЗ працювали за цієї схемою. Найбільшою проблемою тестування-2007 була належна обробка результатів та ідентифікація робіт учасників. Щоб уникнути фальсифікацій, роботи київських учнів перевіряли кіровоградські педагоги, одеських — львівські і т.ін. Така схема діятиме й цього року.

Освітяни визнають, що система зовнішнього оцінювання ще й досі не досконала. За словами міністра освіти та науки України Івана Вакарчука, поки що невідомо, як бути із контрактною та заочною формою навчання, як прирівняти умови отримання освіти у місті і в селі. Як зауважує пан Вакарчук, здебільшого проблеми сільської освіти вирішуються на регіональному рівні. Так, деякі ВНЗ проводять конкурси, олімпіади для обдарованих дітей сільської місцевості, за рахунок чого здібні школярі отримують шанс навчатися у цих навчальних закладах. Але такі ініціативи ВНЗ — нині рідкість.

Наразі у регіональних відділеннях Українського центру оцінювання якості освіти проводяться пробні тести для всіх бажаючих. Так, за результатами пробного тестування в Одеській області, випускники набрали необхідну кількість балів для отримання сертифікату (мінімальна кількість балів — 4).

— Пробне тестування показало, що іноді вчителі завищують оцінки учням, керуючись певними факторами: старанність школярів, особисті симпатії тощо, — зазначає президент Асоціації керівників шкіл Олена Онаєць. — Однак зараз ми стурбовані тим, що проведення зовнішнього оцінювання у квітні чи травні порушить навчальний процес. Як показує практика минулорічних тестувань, одинадцятикласники, отримавши сертифікати, не відвідують занять у школі, які за навчальним планом тривають до 31 травня. А ще, знаючи наперед, іспити з яких предметів вони складатимуть, учні ігнорують інші навчальні дисципліни. Усе це знижує загальний рівень знань школярів.

Як вихід із ситуації освітяни пропонують зробити базові предмети навчальної програми (історію, українську мову, математику, фізику, хімію) обов’язковими іспитами у рамках зовнішнього оцінювання. Наразі вносити корективи уже запізно, але врахувати їх треба наступного року, адже від цього залежить якість освіти в цілому.