ПАРЄ зацікавлена в об’єктивному проведенні справи Гонгадзе

Мирослава Гонгадзе, дружина зниклого журналіста Георгія Гонгадзе, в понеділок упізнала прикраси, знайдені в похованні в Таращанському районі Київської області, як такі, що належали її чоловіку. Однак вона сумнівається в тому, що пред’явлене їй для упізнання тіло може належати чоловікові.

«Я упізнала прикраси, що були пред’явлені — ланцюжок, браслет, перстень і кулон — вони належать Георгію», — сказала в понеділок в інтерв’ю агентству Інтерфакс-Україна М. Гонгадзе.

За її словами, упізнання трупа і прикрас відбувалося в морзі Головного управління судово-медичної експертизи в Києві.

Також для упізнання було пред’явлене тіло, знайдене в Таращанському районі. «Тільки по деяких частинах тіла, зокрема за формою ступні, я могла б сказати, що є велика ймовірність того, що це тіло належить Георгію», — відзначила вона. Однак при упізнанні тіла «визначитися було складно, тому що воно не підлягає упізнанню».

М.Гонгадзе також повідомила, що, як їй було обіцяно, результати всіх експертиз будуть відомі до кінця цього року. «Основні експертизи будуть зроблені на цьому тижні, й всі інші, включаючи експертизу ДНК, — до кінця року», — підкреслила вона.

На питання «Дня», як вона ставиться до того, що так довго їй не надавали можливості упізнати тіло, Мирослава відповіла, что поки це питання залишається відкритим. Судячи з розмов зі слідчими, — сказала Мирослава,— підстав для такого затягування не було, упізнання можна було провести і 2-3 тижні тому. Але, це питання слідчих дій, прокуратури,— підкреслила Мирослава. Те, що до неї звернулися саме зараз, Мирослава пов’язує з великим суспільним резонансом справи Гонгадзе останніми днями.

Учора в Національній спілці журналістів відбулася зустріч глави підкомітету ЗМІ Комітету з питань культури і освіти Парламентської Асамблеї Ради Європи пані Тутті Ісохоокана-Асунмаа з представниками українських засобів масової інформації. Ця зустріч була проведена на прохання цього комітету після його засідання 13 грудня, під час якого, як «День» вже повідомляв читачам, заслуховувалося питання про стан свободи слова в Україні. На зустрічі в СЖУ також був присутній Олександр Зінченко, голова Комітету Верховної Ради України з питань захисту свободи слова, який виступав 13 грудня на цьому засіданні в ПАРЄ разом з Віталієм Абліцовим, заступником голови Держкомінформполітики України, а також народними депутатами Олійником і Манчуленком. Зустріч з журналістами тривала недовго — неповних півтори години, що було продиктовано рейсом літака пані Ісохоокана-Асунмаа (як виявилося, вона приїжджала в Ялту для участі в семінарі з проблем національних меншин). Журналісти приготувалися задавати питання, тоді як, виявилося, що все повинно було йти навпаки: пані Ісохоокана- Асунмаа хотіла почути відповіді на свої питання. Може, тому чотири рази адресоване їй питання про те, як власне оцінює ПАРЄ стан свободи слова в Україні, так і не було почуте. Гостю ж цікавило, що сьогодні заважає нормальній роботі журналістів в Україні, що може гарантувати свободу слова тут, і як може допомогти РЄ поліпшити ситуацію.

Після емоційних виступів присутніх представник ПАРЄ підвела підсумки зустрічі: «Становище медіа в Україні сьогодні викликає стурбованість, хоч загалом українське законодавство гарантує свободу слова, але є проблеми з його застосуванням. Нерідко здійснюється тиск і різного роду переслідування ЗМІ з боку економічних та інших груп. Нерідко для цього використовують податкову, протипожежну та інші контролюючі інспекції, а також вдаються до допомоги суду.

У Ради Європи викликають неспокій випадки фізичних нападів на журналістів. Ніякими декретами неможливо добитися справжньої свободи слова, якщо журналіст буде жити в атмосфері страху, цензури і самоцензури. Ця атмосфера повинна бути змінена. Офіційні особи повинні зрозуміти, що основою суспільства є повна та об’єктивна критика. І будь-які спроби створити перешкоди на шляху критики будуть мати свої наслідки. А журналістам необхідно краще знати свої права. Вони повинні використати всі свої можливості, щоб виконувати обов’язки «сторожового пса» демократії».

Для журналістів Олександр Павліченко — директор Центру інформації та документації Ради Європи в Україні — пояснив, що під «наслідками» в цьому випадку розуміється політичний вплив РЄ. Так, наприклад, після подій в Чечні Росія була усунута від участі в засіданнях ПАРЄ. Що ж до зникнення Георгія Гонгадзе, пані Ісохоокана- Асунмаа підкреслила, що ПАРЄ тут розраховує на об’єктивне розслідування справи. Також вона відзначила, що нічого не чула про те, щоб Україна звернулася до РЄ за незалежною експертизою.

Після цієї зустрічі Олександр Зінченко сказав: «Я погоджуюся з висновком, що для реалізації свободи слова законодавча забезпеченість в Україні більш ніж достатня. Висновки, які я зробив на комісії ПАРЄ з культури, можу повторити і сьогодні: 99 % випадків переслідування ЗМІ, журналістів, які мають місце в Україні, лежать у позаправовому полі. Тобто причина не в тому, що ми не маємо законодавства, а в тому, що ми не навчилися його використовувати. Для мене позитивний факт, що в листопаді вперше десять ЗМІ абсолютно переконливо виграли справи в судах на свою користь. Тобто поїзд рушив. Все залежить від професіоналізму журналістів і від того, наскільки закони будуть виконуватись. Водночас той самий випадок на митниці в Борисполі зайвий раз демонструє, що в країні не знають законів, тієї ж Конституції. У мене ставлення дуже критичне. Справа Гонгадзе — це показник наших можливостей вирішувати складні проблеми всередині країни. Якщо ж за нас почне вирішувати проблеми світова спільнота, то це буде дійсно удар по тому, чи здатні ми вирішувати складні питання».

Президент України Леонід Кучма під час перебування в Одесі минулої неділі, відповідаючи на питання журналістів про своє ставлення до матеріалів, обнародуваних в парламенті Олександром Морозом, сказав: «Треба так не любити Україну, щоб іти на таку провокацію», а також заявив, що категорично відкидає всі звинувачення. З його слів, правоохоронні органи повинні дати відповідь на питання, які сили стоять за останніми подіями, повідомляє агентство Інтерфакс-Україна. Леонід Кучма відзначив: «Смішно говорити, що це — ініціатива майора, який працював в Держслужбі охорони» (Миколи Мельниченка, дві відеокасети з свідченням якого були продемонстровані в парламенті минулого тижня. — «День» ), а також відкинув думку про ініціювання скандалу Морозом (на думку Президента, він лише «озвучив ці обвинувачення»). Як заявив Леонід Кучма, дана акція спрямована не проти нього як Президента України, «а проти України, її народу».

А секретар РНБО України Євген Марчук у своєму інтерв’ю програмі «Сім днів» (УТ-1) у неділю розцінив звинувачення на адресу керівництва країни в причетності до усунення журналіста Георгія Гонгадзе як засновану на політтехнологіях «велику брехню». На думку Євгена Марчука, таке приміщення, як кабінет глави держави (в якому ніби були зроблені скандальні аудіозаписи), «прослухати фактично неможливо» в зв’язку iз режимом «надзвичайної суворості», який «забезпечують декілька структур». Крім того, на думку секретаря РНБО, Георгій Гонгадзе «ніколи не був серйозним політичним опонентом Президента», причому «був людиною, яка не викликала агресії».

У той же час учасники акції протесту проти дій влади в розслідуванні справи Георгія Гонгадзе, що розпочалася 15 грудня на Майдані Незалежності, збираються завтра провести в рамках акції демонстрацію, пройшовши колоною від Майдана Незалежності до адміністрації Президента на вулиці Банковій.

Проте, як повідомляє агенція УНІАН, у неділю в Одесі Леонід Кучма відкинув припущення одного з польських журналістів щодо «можливості переростання страйку студентів та їхньої акції на Майдані Незалежності в Києві в політичну кризу».