Перед вирішальною битвою

Уже другий тиждень поспіль тривають бої в економічній столиці Сирії — у місті Алеппо (Халебі). Їхня інтенсивність і тривалість набагато перевершили зіткнення в столиці, у Дамаску, які передували боям на північному заході країни.

Цілком зрозуміло, що режим президента Башара Асада перебуває в стані перманентної кризи. Його становище постійно погіршується і можливості протистояти озброєній опозиції зменшуються. Військові проблеми доповнюють кадрові. Не минає й дня, щоб не з’явилися повідомлення про перехід на протилежну сторону не лише дипломатів і членів парламенту, а й генералів, полковників та інших важливих осіб.

Кадровий голод однозначно негативно позначається на боєздатності сирійської армії. Відповідно, озброєна опозиція дістає підкріплення з усіх боків. В інтерв’ю газеті The Guardian офіційний представник повстанської бригади «Таухід» («Єдність») Башир аль-Хаджі повідомив, що його підрозділам удалося взяти під свій контроль усі в’їзди й виїзди з міста, а також місцевий цивільний аеропорт.

Раніше повідомляли, що повстанці захопили військову базу аль-Баб і передмістя Анадан, що в п’яти кілометрах від фінансової столиці Сирії. До цього вони захопили прикордонне місто Аззаз. Фактично із захопленням Аззаза і Анадана, який має важливе стратегічне значення, оскільки розміщений на дорозі, що веде до Туреччини, створюється коридор для підходу підкріплень, озброєння й матеріального постачання, такого необхідного повстанцям. Якщо найближчими днями його не перекриють, то стан урядових військ значно ускладниться.

Усе це показує, що бої в Алеппо не вщухнуть так швидко, як у Дамаску. Із Туреччини вже постачають переносні зенітно-ракетні комплекси (ПЗРК), які швидко зведуть нанівець перевагу урядової армії в авіації.

Ще один чинник. Бої почалися в християнських кварталах Алеппо, що теж не на користь нинішньої сирійської влади. По-перше, тому що раніше християни трималися в конфлікті нейтрально й не дозволяли як повстанцям, так і урядовим військам входити на їхню територію. Тепер стан, зважаючи на все, змінився, і принаймні частина християн підтримує повстанців.

По-друге, бої поступово переміщуються до старої частини міста з вузькими вуличками, деякими з них навіть автомобілі ледь проїздять. Вводити туди бронетехніку рівнозначно самогубству; її буде спалено повстанцями, в яких тепер є і протитанкове озброєння. За словами представника повстанців, кілька разів армія безуспішно намагалася штурмувати стратегічно важливий район міста Салахуддін. «Учора ми підбили майже 20 одиниць бронетехніки», — задоволено зазначив він. Цей район, що перебуває під контролем повстанців, має важливе значення, оскільки через нього проходить шосе, яке пов’язує Алеппо з центральними районами країни й Дамаском.

В урядової армії залишається лише зачистка штурмовими групами, а це якраз той різновид битви, в якій повстанці традиційно сильніші. У них в авангарді — бойовики з Лівії, Афганістану й російського Північного Кавказу. Вони добре озброєні й підготовлені, мають великий досвід боїв у містах і за всіма показниками перевершують урядову армію.

Непрямим підтвердженням певних успіхів озброєної опозиції є посилення активності щодо створення органів влади і перехідного уряду, який керуватиме країною після скидання Асада до проведення вільних виборів.

Як повідомляє Agence France-Presse, сирійський опозиціонер Хайтам аль-Малех оголосив у Каїрі про початок процесу формування уряду у вигнанні. За його словами, таке доручення він дістав від представників опозиції як у самій Сирії, так і за її межами. Опозиціонер також сказав, що погодився очолити уряд у вигнанні, оскільки побоюється вакууму влади, який виникне після «демонтажу» диктаторського режиму. Малехові 81 рік, він мусульманин-сунніт, який дотримується консервативних поглядів. За освітою — юрист, за родом діяльності — правозахисник. Кілька разів сидів у в’язниці — як за нинішнього президента, так і за його батька — Хафеза Асада.

Поки що в урядових військ залишається перевага в авіації й артилерії. Тож постійно бомбардують й обстрілюють квартали міста. Це було достатньо ефективно в провінційних містах і навіть у Дамаску. За умови, що міста було оточено й опозиціонери не могли отримувати постачання й підкріплення. Зважаючи на все, в Алеппо цей чинник значною мірою послабшав, що не сприяє підвищенню бойового духу військ влади. Уже бої в Дамаску наочно продемонстрували, що урядова армія погано воює в умовах міста, де вповні не може застосувати бронетехніку, тому кожен будинок повинна брати штурмом. В Алеппо все повторюється з набагато більшими ускладненнями.

Контроль над Алеппо винятково важливий для обох сторін конфлікту. Якщо Асад утратить місто, то, найімовірніше, до нього перебереться тимчасовий уряд опозиціонерів й Алеппо перетвориться на сирійське Бенгазі. Потім настане міжнародне визнання, насамперед з боку монархій Перської затоки, і нинішній сирійський режим довго не протягне. Якщо урядовим військам удасться відбити місто, то повстанці підуть у сільські райони і конфлікт тягнутиметься досить тривалий час, поки не скінчиться терпіння у спонсорів опозиції.

Ось чому обидві сторони стягують війська до міста й готуються до рішучого штурму.