Перше доручення новому уряду

Питання демографії постало в Україні гостро особливо в останні роки, коли різко підвищилася смертність і знизилася тривалість життя людей. Ситуація багато в чому залежить від суб’єктивних причин, але на те є й об’єктивні обставини: незадовільний стан медицини на селі, погане фінансування медичної галузі, недостатня увага до розвитку спорту тощо. Зрештою, жоден уряд, який працював за часів незалежності України, так і не зробив питання покращення демографії в країні наріжним. Детальніше про особливості старіння населення в Україні, географічні показники цієї демографічної проблеми розповів «Дню» науковий співробітник Інституту демографії та соціальних досліджень НАНУ Павло ШЕВЧУК.

— Ситуацію, яка склалася в Україні із зменшенням кількості населення вже давно називають критичною. Чи можете ви сказати про її причини і шляхи виходу?

— Так, населення України — старе, а ми входимо якщо не в четвірку, то в десятку найстаріших країн Європи. Люди вмирають, не доживши до пенсії. В порівнянні з іншими країнами Центральної Європи або й постсоціалістичними, у нас дуже погана ситуація зі здоров’ям населення — як старшого, так і молодшого віку. Причому по всіх класах хвороб: інфекційних, онкологічних, травмах, в більш старшому віці — по серцево-судинних. Найгірше те, що середній вік цих же серцево-судинних чи онкозахворювань у нас є нижчим, ніж в інших країнах. Для України характерно те, що висока смертність спостерігається в усіх суспільних прошарках. Чому ж так склалося, однозначно важко сказати... Багато чого залежить від способу життя людей. На жаль, українці поводять себе не так, як повинні, нехтують здоров’ям. Крім того, погано харчуються, погано живуть. Якість медицини впливає на здоров’я відсотків на 20, все решта — це має бути особиста турбота людини про власне здоров’я. Взагалі треба розглядати цілий комплекс проблем: малорухливий спосіб життя, алкоголізм, куріння. Люди мало займаються спортом. Раніше вони хоч мали на підприємствах спорткомплекси, куди ходили покращувати здоров’я. Нині ж все зводиться до того, що пішов на роботу, повернувся додому, напився і все. Рівень старіння в сільського населення вищий, ніж у міського. З сіл виїжджає молодь, а залишаються там жити старі. Далеко ходити не треба: візьміть лише Чернігівську область — там стоять покинуті села, в них живуть самі пенсіонери. Вся ця депопуляція в Україні почалася саме тут, ще в 70-х роках. Звісно, в селах нижчою є тривалість життя.

— Які особливості демографії в регіонах? Де найвища тривалість життя?

— Нині найнижча тривалість життя — в Житомирській області, а також у східних та південних областях. Дуже погана ситуація в Херсонській області, Луганській. Це по тривалості життя. Якщо ж оцінувати ситуацію за темпами вимирання через вікову структуру (в нас вона дуже стара), то найгірша ситуація — в Чернігівській та Вінницькій. Найвища тривалість життя — у Києві, Тернопільській, Івано-Франківській та Львівській областях. Найгірша ситуація по тривалості життя — в Одеській, за нею йдуть вже згадувана Житомирська та Дніпропетровська області.

— А яка середня тривалість життя в Україні?

— У світі цивілізованому тривалість життя збільшується, а у нас коливається, наразі ж перебуває на досить низькому рівні. За даними Держкомстату, середня тривалість життя в Україні для обох статей — 68 років. Зокрема, для чоловіків — 62 роки, для жінок — 74 роки. Слід зауважити, що тривалість життя у нас падала ще з середини 60-х. Це тривало до початку антиалкогольної кампанії. Потім після цього тривалість життя різко зросла, після чого — знову різко падала до 1995 року. Потім — знову зросла, знову впала... В останні роки тривалість життя у нас коливається, тож важко сказати яка зараз тенденція. Тому що в 2005 році вона різко зросла, а в 2006 р. — різко знизилась — ледь не на рік.

— У нас діють декілька державних програм, спрямованих покращити ситуацію із розповсюдженням в Україні певних епідемій. За вашими оцінками, чи впливають вони на зниження рівня смертності в Україні?

— Програми, які нині у нас реалізуються, спрямовані переважно на подолання туберкульозу, на боротьбу з ВІЛ, серцево-судинними захворюваннями, онкологію, зокрема, й дитячою. Ці програми є, а от програми з приводу ведення здорового способу життя, від чого здоров’я і тривалість життя людей залежить найбільше, я таких не пам’ятаю.