По-«чесному»?

Учора у коментарях до висвітлення візиту Джорджа Буша в українських ЗМІ директор Інституту журналістики Київського національного університету Володимир Різун акцентував увагу на нерозумінні і, як наслідок, — на викривленні журналістами засадничих принципів журналістської діяльності. «Є у нас така установка: баланс інформації — значить має бути негатив і позитив. Та дурниці все це! — запевнив він. — Хіба баланс складається тільки з негативу і позитиву? Баланс може бути тільки на позитиві чи тільки на негативі, зважаючи, що є критерієм балансу». Стосовно незасвоєності принципу плюралізму висловилася голова Київської медіапрофспілки Михайлина Скорик у коментарі на цю ж тему: «Найбільше мене зачепило у висвітленні підготовки до візиту те, що журналісти проявляли кричущу непрофесійність, коли без жодних коментарів видавали в ефір ксенофобські висловлювання Петра Симоненка. Це був расизм чистої води, ксенофобія чистої води. Мене це обурило, бо мені здається, що... на це потрібно звертати увагу, а не просто давати в ефір як висловлювання певного політика.»

«Канал чесних новин» у четвер чесно демонстрував у прямому ефірі мітинг-концерт на майдані Незалежності проти вступу України до НАТО, в якому взяли участь чесно куплені ведучі, музиканти і самі мітингувальники. Підстави говорити про те, що учасники дійства вийшли на площі декількох міст України (Києва, Донецька, Харкова, Запоріжжя, Одеси, Сімферополя, Дніпропетровська) в основному зовсім не з ідейних міркувань, дав телеканал «СТБ». Журналісти «Вікон» провели дуже цікаве розслідування і дослідили психологію і мотивацію мітингувальників, так би мовити, зсередини. Кореспондентів зацікавило, зокрема те, що продати свою участь у дійстві можна було за 35 гривень. І бажаючих було безліч.

Вмикаємо «5 канал». Після прямої трансляції мітингу (яка, між іншим, була і на телеканалі «Київ», до якого, втім, не апелюватимемо) у новинах — прямі включення з Майдану, які повторюються з випуску у випуск і розповідають про те, що готувалися до демонстрації весь день, заради чого навіть було перекрито весь центр (цікаво, цього разу це ні для кого не створило незручностей?) Далі — більше. На завершення концерту «у небо запустили повітряні кулі зі словами «НАТО — ні», розповідає журналістка. «На закуску» показують бабусю, яка, почувши про те, що Україну не приєднали до ПДЧ, радіє: «У нас є своя подружка — Москва».

Шеф-редактор «5 каналу» Олександр НАРОДОЦЬКИЙ у коментарі «Дню» посилається на необхідність висвітлювати інформацію збалансовано, адже багато хто звинувачує «5-й» у однобокому висвітленні інформації:

— Ми практикуємо прямі трансляції завжди і нічого нового тут немає. Ми транслюємо дуже багато всього, всяких подій наживо. Приїзд Буша, ця подія, і ще було штук п’ять трансляцій. Ця подія була однією з подій у контексті того, що відбувалося в Бухаресті і всього того, що було під час візиту Буша. Це одна із сторін одного і того ж потоку і я б не виділяв, яка з них більш важлива, а яка — менш. Ми намагалися дати всі боки того, як це відбувалося. Я згадую зараз, що ми навіть дали те, що відбувалося у Львові декілька днів тому — це була демонстрація на підтримку НАТО. Тут не було ніяких додаткових підпільних речей. Знаєте, нас інколи починають раптом звинувачувати в тому, що ми тільки один бік показуємо чи півтора. І для того, щоб був загальний баланс, ми вже не зважаємо на те, що хтось скаже, важливо це чи ні.

На прохання «Дня» прокоментувати позицію своїх екс-колег

колишній журналіст і ведучий «5 каналу» Єгор СОБОЛЄВ зазначив:

— Я б не хотів оцінювати роботу колишніх колег. Я думаю, це просто не коректно.

Режисер Вадим КАСТЕЛЛІ висловився більш розлого:

— Я в цей день був у Одесі. І хочу тільки сказати про те, що «5 канал» там напевне є, але в декількох кав’ярнях у центрі міста показували зовсім не «5 канал». З цього я тільки можу зробити висновок, що далеко не всю Україну цікавив той маргінальний мітинг, проведений під приводом, який, я думаю, теж цікавить не всю Україну. Тому з цієї точки зору мені дійсно незрозуміло, навіщо дорогий ефірний час віддавати під щось, що, принаймні, одеситів не зацікавило. Сподіваюся, більшість мешканців України також.

Очевидно, принципи об’єктивної журналістики розраховані на абсолютно інші умови існування і функціонування журналістів і ЗМІ. Об’єктивність, судячи з усього, теж річ суб’єктивна. І зовсім не вона наша «подружка».