Податковий консенсус
Учорашній день можна якоюсь мірою назвати податковим. ДПАУ вирішила нагадати громадянам про початок кампанії з декларування прибутків за 2006 рік (з 1 січня по 1 квітня). І, до речі, цього року це нагадування — зовсім не зайва обережність, оскільки багатьом доведеться платити податок у зв'язку з такими видами діяльності, які в недалекому минулому ним не обкладалися. Це, зокрема, прибутки, отримані від нерезидентів, їх ще називають іноземні прибутки, від операцій з інвестиційними активами (продаж цінних паперів, корпоративних прав і т.д.), нецільова благодійна допомога від благодійника-фізичної особи, прибутки від оренди фізичним особам, від виграшів...
Що отримає країна в результаті цієї кампанії? Ми дізнаємося, на скільки більше в нас стало мільйонерів і навіть мільярдерів (за підсумками 2005 року, перших додалося 2600, а інших виявилося всього лише троє) й де вони живуть. Можна буде також сказати, чи є поповнення в середньому класі, хоча тут фінансові кордони загалом-то розмиті й приймаються до нього всі бажаючі. По ідеї, в цьому важливому для суспільства прошарку, зростання якого гарантує йому все більшу стабільність, мали б бути й лікарі, й учителі, й пересічні інженери, якщо вже не брати до уваги менеджерів середньої ланки. Лишень ось перші три категорії в більшості випадків до цієї золотої середини не дотягають і перебувають дуже близько від найбідніших верств...
А в чому ж справа? Та все в тій же податковій системі, щодо якої наші законодавці ніяк не можуть знайти спільної мови. Але, схоже, крига скресла. Чи не про це свідчить те, що народні депутати, члени фракції «Наша Україна» Сергій Бичков і Володимир Стретович розробили й, як учора стало відомо, зареєстрували в парламенті законопроект, в якому пропонується вдосконалити механізми роботи спеціальних економічних зон і територій пріоритетного розвитку.
Проектом, зокрема, передбачене встановлення на територіях пріоритетного розвитку, в спеціальних економічних зонах і туристично-рекреаційних зонах спеціального пільгового режиму оподаткування. Цей режим визначатиме особливості нарахування й сплати суб'єктами зазначених територій податку на прибуток підприємств, податку на додану вартість, ввізного мита, плати за землю й окремих місцевих податків і зборів. Прийняття цього законопроекту, на думку його авторів, сприятиме залученню іноземних інвестицій, активізації підприємницької діяльності для нарощування експорту товарів, створенню нових робочих місць, збереженню й ефективному використанню природних лікувальних ресурсів курортів.
У принципі, з цього законопроекту не варто б було робити особливої події, якби Україна не мала в минулому необережності відмінити всі преференції для всіх без розбору СЕЗ і ТПР. І навіть тоді, коли стало зрозуміло, що це була помилка, її ініціатори зовсім не квапилися виправляти ситуацію, яка представляла країну для інвесторів з дуже поганого боку. Протистояння СЕЗам у лавах опозиції й президентського Секретаріату була такою потужною, що уряду навіть довелося виключити відповідні положення з закону про бюджет і супроводжуючих його економічних законів.
Тим більше помітний є законопроект Бичкова й Стретовича, який, схоже, робить не просто крок назустріч уряду й іноземним інвестиціям, але й здоровому глузду. Але чи означає це, що країна нарешті наближається до консенсусу в податкових питаннях, відсутність якого не дає нашим парламентаріям можливості розвивати цю сферу, наближаючи її до світових стандартів?
Відповідаючи на це запитання, народний депутат і голова Асоціації платників податків України Бичков повідомив «Дню»: «Щоб виробити консолідовану позицію в питаннях оподаткування, фахівцям, які працюють у парламенті, необхідно, незалежно від політичних преференцій, системно ліквідовувати «білі плями», яких чимало в податковому законодавстві». А прийняття Податкового кодексу, на думку народного депутата, це, власне, й є консолідація всіх податкових питань. Але для найближчої перспективи, для досягнення негайного результату, вважає Бичков, доцільно вводити окремі законопроекти. Усе це, на його думку, будуть кроки до Податкового кодексу, який, безумовно, створить підґрунтя для стабільної роботи всієї податкової системи. Але робити прогнози в цьому випадку, вважає «головний» платник податків, справа невдячна. Уже протягом шести років тривають розмови про Податковий кодекс...
