Поки що в 221-му окрузі переміг закон

Після останньої спроби обрати депутата в окрузі ходило багато чуток стосовно підкупу виборців. Нещодавно ЦВК розглянула скаргу кандидата в народні депутати Юрія Оробця щодо порушення виборчого законодавства в ході повторних виборів 20 грудня в 221-му виборчому окрузі і з’ясувала, що рішення про визнання Андрія Альошина народним депутатом не було визначено шляхом голосування, а було тільки підписано протокол, що, згідно з ухвалою Центрвиборчкому, не відповідає законові про вибори.

До того ж, цей протокол підписали лише 12 із 19 членів окружної комісії. Інші 7, за словами заступника голови 221-ї комісії Василя Яковенка, не поставили підписи під протоколом, оскільки вважають, що дані з чотирьох дільниць були сфальсифіковані.

ЦВК вирішила доручити окружній комісії розглянути скаргу Ю.Оробця щодо порушень виборчого законодавства й перерахувати бюлетені на №19, 20, 31, 42 дільницях. Голова 221-ї комісії в розмові з кореспондентом «Дня» погодилася з ухвалою ЦВК, відзначивши, що комісія припустилася помилки «через безсонну ніч у день виборів». За словами голови ЦВК Михайла Рябця, справа розглядатиметься найближчим часом. Він також висловив сподівання, що після ситуації з 221 округом, слідча комісія внесе до парламенту такий законопроект про вибори, у якому не буде стільки прогалин, як у чинному законі.

Вчора Юрій Оробець розповів нашій газеті про свій черговий досвід виборів:

— Моє прізвище було у виборчому бюлетені сім разів, сім разів я вигравав. І тільки один раз я став депутатом. У нормальній державі я був би депутатом у 28 років. Я думаю, що моє прізвище має шанси потрапити в Книгу рекордів Гіннеса. Цього року я беру участь у виборах втретє і виграю, і кожен раз набираю все більше голосів.

— Чим схожі ваші спроби потрапити до парламенту, зокрема, у 221-му окрузі?

— Сценарії розвивалися тим самим колом подій. Перший раз на виборах голова дільничної комісії, він же підлеглий мого основного конкурента Миколи Славова в день виборів надрукував 20 тисяч бюлетенів таємно від членів комісії. Вибори було визнано недійсними. Влітку також на кількох дільницях були фальшиві бюлетені на користь мого конкурента Альошина. Вибори знову визнали недійсними. Тепер так само, я виграв на 650 голосів, але виявилися підробленими протоколи деяких дільниць.

У парламентську слідчу комісію, що створена після останнього туру виборів у 221-му окрузі, надійшло кілька десятків заяв від спостерігачів, від членів дільничої комісії, які підтверджують те, що під час виборів явно робилася «хімія». Тут є кілька закономірностей. Перше: тут замішані органи влади, тому що вони робили ставку на мого конкурента цілком відкрито, всі відділи соціального захисту, жеки, відділи народної освіти, дитячі садочки, міліція тощо працювали на нього. Друге: ніякі закони, в принципі, для влади не існують. Наприклад, ми подали звернення до Генеральної прокуратури, до міської прокуратури, до Центральної виборчої комісії, що йде масова скупка голосів за 20 гривень (до речі, вибори в нашому окрузі були найдорожчі з точки зору вартості голосу). Третє: нехтування законом було цинічним тому що влада розраховувала, що не буде ніякого спротиву в окружній виборчій комісії, в Центральній виборчій комісії, і цього спротиву ніколи б і не було, якби не той момент, що я запросив на свої вибори спостерігачами понад 40 народних депутатів України з усіх фракцій — зі всього політичного спектру. Вони їздили дільницями і в усьому переконалися.

— Скажіть, а чому влада приділяє таку увагу саме вам? Дивно виходить. З одного боку, в парламент проходить величезна фракція опозиційної КПУ, причому без проблем, а з іншого боку окремо взяті люди, наприклад, Лавринович, Головатий і ви, раптом отримують такий спротив з боку влади?

— Всі оці прізвища називали ключове слово — «імпічмент». Головне — це боротьба не так зі мною, та з іншими, як з тим, щоб у правоцентристській частині спектру не виникло щось, опозиційне до влади.

— Яка саме група в оточенні Президента (відомо, що їх багато і вони мають різні інтереси) опонує вам?

— Влітку передвиборну кампанію у 221-му окрузі намагався робити Вадим Рабинович. Вона була інтелектуальною, з війною компроматів, зі Штірліцем. Тепер використовується досвід Волкова. На інтелектуальному плані вона була нульова — ті самі гасла, тільки випустили нову листівку про те, що я «голубий».

— Скажіть, що можна протиставити застосуванню «прогресивних технологій», наприклад, чи можна запобігти одночасному балотуванню людей із прізвищем, схожим на прізвища лідерів?

— Якщо жартома, то мені потрібно взяти псевдонім Кумча на півроку і йти балотуватися в Президенти. Але ми такі брудні методи не застосовуємо. Мій однофамілець набрав більше 800 голосів. Це мої голоси, тому що він навіть не подав своєї фотографії, ні разу не виступав, не поширював своїх листівок.

Я можу лише пожартувати: якщо моє прізвище здатне комусь принести прибуток, то будь-ласка.

— Ви будете й надалі балотуватися в тому ж окрузі?

— Ну, по-перше, я ж не програв вибори. Я ще маю шанси бути обраним депутатом. Проте, якщо вибори знов визнають недійсними, я балотуватимусь. Поки Кучма живий я балотуватимусь.

—Чи потрібно, з огляду на вашу практику, робити якісь зміни у виборчому законі?

— За старим законом обрані всі депутати крім одного. За старим законом я б вже давно виграв. Тут проблема в тому, що влада в принципі не дотримується законів. Наприклад, перший голова окружної комісії надрукував бюлетені. Порушена за цим фактом кримінальна справа успішно заглухла, більше того, його «приставили» до державної премії України за приватизацію «Укррічфлоту» 1998 року. Влада сама стимулює безкарність. Я знаю лише, що єдиний член виборчої комісії зазнав судового переслідування і то лише за те, що він «розбазарив» 100 гривень за які купив собі шпалери. Тобто, основний порушник — влада. Придумайте новий закон — влада так само плюватиме й на нього. Проблема у тому, що при владі — більшовики.

— Вам не здається, що вибори в 221-му окрузі можуть бути нескінченими?. Наприклад, вас визнають нарешті переможцем, а пан Альошин заявить про якісь фальсифікації, і коло знову замикається.

— Мене це не обходить. Хай це будуть проблеми влади. Вона збільшує мій рейтинг ні на чому і я не буду цьому противитися. Здається, Президент полюбляє, що час від часу в одному з округів Києва проходить антипрезидентська кампанія. Треба балотуватися, я балотуюся. Для мене ці вибори дуже дешеві. Номер нашої газети коштує 3 копійки, щоб його надрукувати на весь округ мені потрібно лише 3 тисячі гривень, які наша організація може набрати, а у моїх супротивників ідуть мільйони. Ми вже жартували, що у нашому окрузі подорожчали квартири, бо тут з наближенням чергових виборів безкоштовно дають пайки та гроші пенсіонерам.

— Чому, на вашу думку, Центрвиборчком зараз прийняв ухвалу про перерахунок голосів, хоча міг цього й не робити?

— Річ у тім, що йдеться вже не про мене особисто, а про їхню роботу. Якщо три рази вибори визнавати недійсними, це означає, що ЦВК і її голова недієздатний й не може провести вибори. Якщо вибори проходитимуть вчетверте, то голова ЦВК виглядатиме просто смішно. Тому тепер ЦВК чинить за законом, але дуже шкода, що так пізно.

№251 30.12.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»