Поки відкрито врата
Свято Рош а-Шана завжди мало особливе місце в єврейській традиції. Навіть у ті роки, коли іудаїзм перебував у немилості, коли люди масово відходили від віри батьків, цього дня синагоги були переповненими. Сьогодні духовне життя євреїв в Україні переживає відродження. Люди повертаються до тисячолітніх цінностей Тори. Розростаються і розвиваються старі общини, створюються нові. Яскравим прикладом тому може служити молодіжна релігійна община «Еш-а Тора» («Вогонь Тори»). «Еш аТора» об'єднала молодих, активних і творчих людей, які живуть згідно з духовними цінностями іудаїзму, залишаючись при цьому сучасними людьми у сучасному світі. Тут зустрілися вчені й актори, лікарі й програмісти, студенти і викладачі вузів.
Напевно, більшість читачів про це свято знає небагато. Головна прикмета Рош а-Шана в Україні — масове паломництво до Умані ортодоксів-хасидів. Щороку вони злітаються сюди з усіх куточків земної кулі, щоб зустріти свято в тому місці, де жив і був похований один з великих мудреців і наставників єврейського народу — рабби Нахман.
Спробуємо підняти завісу над таємницями Рош а-Шана. Будь-яке свято має своє коріння й історію. Найважливіше питання, на яке слід відповісти, — що саме ми святкуємо в цей день? Відповідей на нього, як це часто буває в євреїв, декілька.
Єврейський календар веде відлік років від створення світу Всевишнім, тобто від «шести днів творення». Якому ж із днів творення відповідає Рош а-Шана? Виявляється, не першому, коли було створено небо і землю, а шостому — дню створення першої людини, Адама. Єврейські мудреці пояснюють це тим, що без людини, вінця творіння, світ не може вважатися завершеним, «функціонально придатним». Отже, Рош а-Шана — день народження всього людства і створення світу.
Дослівний переклад «Рош а- Шана — «голова року» — допомагає зрозуміти зміст і значення цього дня. Все, що робить людина, народжується в її голові. Рош а-Шана живить енергією всі інші дні року, це момент своєрідної «перезарядки батарейки» нашого світу. Від того, як пройде це свято, багато в чому залежить те, що чекає на нас у прийдешньому році. Вчення Кабали говорить, що 365 днів року так само залежать від Рош-а-Шана, як 365 основних нервових волокон людини залежать від головного мозку. Не випадково одне з традиційних блюд святкового стола — це риб'яча голова. Вона символізує наше сподівання бути в новому році «у голові, а не в хвості». Згідно з єврейською традицією в Рош а-Шана Всевишній визначає, що чекає на людину наступного року: радість чи смуток, здоров'я чи хвороби. Рош а- Шана — день визначення долі кожного в прийдешньому році.
Повертаючись до шостого дня творення, згадаємо, що сталося в цей день з Адамом і Євою. Вони порушили заборону Творця і з'їли плід дерева пізнання добра і зла, за що були засуджені і вигнані з Едемського саду. Вперше здійснився Божественний суд над людиною. Відтоді щороку у цей день Всевишній судить усе людство: кожну людину зокрема, кожен народ і країну загалом. Головна духовна суть Рош а-Шана — День Суду. Постає питання: як можемо ми, підсудні, радіти і святкувати день суду над нами?! Справа в тому, що за свою провину Адам заслуговував негайної смерті, однак Всевишній пробачив його і змінив покарання на м'якше. Таким чином, цього дня ми бачимо ще й найбільший вияв Божественного милосердя. Крім того, ми радіємо в День Суду, бо сам цей суд допомагає нам змінитися. Дуже часто людина відчуває, що робить неправильні вчинки, але в повсякденній рутині не може знайти часу й сили, щоб змінити себе. Рош а-Шана — час, коли вона отримує від Творця додаткові сили для виправлення. «Це час, коли варта пропустить мандрівника до міста; час, коли брама небес відчинена, коли молитва буде почута і каяття прийняте», — пише Талмуд про Рош а-Шана.
Каяття (на івриті «тшува») — це ключове поняття Рош а- Шана. Іудаїзм не визнає індульгенцій. Кожен несе повну відповідальність за свої вчинки перед Богом. Хоч покаятися ніколи не пізно, не можна грішити сьогодні з наміром виправитися у майбутньому. Не можна міркувати так: «Сьогодні я ще раз згрішу, але завтра покаюся, і мені все буде прощено!». Такого «покаяння» не прийме Всевишній. Один з єврейських мудреців писав: «Покаятися не пізно за годину до смерті, та хто знає, коли проб'є його годину? Тому ти повинен виправитися сьогодні, думаючи, що помреш завтра».
Каяття має бути цілковито щирим, і тоді воно матиме величезну духовну силу. Тшува — складний поетапний процес. Існують чотири рівні, що ведуть до повного виправлення. Спочатку людина повинна чесно визнати свою провину, погодитися, що вчинила неправильно. Потім — усвідомити всю глибину своєї провини, зрозуміти, як слід було зробити насправді. Проте мало розкаятися перед Творцем. Ти зобов'язаний виправити і відшкодувати всі збитки, нанесені іншим людям, і попросити у них прощення. Не шкодуючи грошей, релігійні євреї телефонують через півсвіту, щоб попросити пробачення в людини, яку вони, як їм здається, образили у році, що минає. А якщо той, перед ким людина завинила, помер, необхідно приїхати на його могилу і вголос попросити прощення в присутності десяти чоловік. І нарешті, останній, найважливіший етап розкаяння — ухвала твердого рішення більше ніколи так не чинити, не повторювати припущених помилок.
На Рош а-Шана прийнято сурмити в шофар — спеціально оброблений баранячий ріг. Пронизливі звуки шофара покликані пробудити людину від «духовної сплячки». Шофар подібний до дзвоника, який повідомляє нам про прихід Головного Судді у зал засідання суду.
Після Рош а-Шана починаються, так звані, «десять днів каяття». Ці дні — останній термін для самовиправлення. Хоч суд уже завершений, Всевишній ще приймає наші «апеляції». Через десять днів настає Йом Кипур — День Спокути, коли Бог прощає всі гріхи, в яких людина щиро розкаялась. Йом Кипур — день суворого посту і покаянних молитов. Саме в одній із молитов цього дня найбільш точно втілена його духовна суть: «На Рош а-Шана вирок записується, а в піст Йом Кипур скріпляється печаткою: скільком відійти і скільком бути створеними, кому жити і кому помирати... Але виправленням своїх гріхів можна скасувати тяжкий вирок». То чому ж ми радіємо в Рош а-Шана? Тому, що в цей день людині дано можливість отримати прощення і виправити свої вчинки. «Де ти, Адаме?» — запитав Творець у людини на шостий день творення, після того, як той уперше згрішив. Єврейські коментатори Біблії так тлумачать це запитання: «Де твоє місце на землі, людино? Чи виконуєш ти своє призначення, чи твориш добро?» Відтоді Всевишній щороку в один і той же день, день Рош а-Шана, звертається із цим запитанням до кожного з нас — де ти?
Щоб зрозуміти, чому тисячі хасидів тягнуться до Умані перед Рош а-Шана, пригадаймо слова рабби Нахмана: «Для відчаю немає місця в цьому світі, бо ніяка ситуація не безнадійна, і дорога до виправлення, навіть якщо вона дуже важка, завжди існує». Рош а-Шана — час, коли нам дається шанс повернутися до добра і змінити щось у собі. Поки відкрито Браму, поки звучить шофар...
