Посол Італії в Україні Джан Лука Бертінетто: "Тепер італійці більше знають про Україну"

- Мені ніколи не спадало на думку претендувати на що-небудь і тим більше на таку номінацію. Але я із задоволенням беру участь у цій, загалом, розважальній грі. Хоч я, власне, навіть не розумію, чому мені випала така честь. Ніхто і знати не може про виконану мною складну роботу. А чим я можу бути особливо задоволений - це своєю відпусткою тут, в Україні. Минулого року я здійснив круїз по Дніпру, що дало мені можливість побачити дуже багато красивих міст, пейзажів, панорам.

- Україна та Італія мають ще багато нереалізованого у співпраці. Але є бажання її розвивати... Адже і сьогодні вже реалізуються деякі проекти у сфері економіки?

- У політичному значенні наші стосунки перебувають на дуже високому рівні. Відбулися візити в Україну і президента, і глави уряду, і голови сенату Італії. Не буває такого тижня, щоб я не приймав когось із високопоставлених осіб у себе в резиденції.

В економічній співпраці можна зробити набагато більше. Наприклад, проект, який здійснюється на Лисичанському нафтопереробному комбінаті. Ще 1992 року одне італійське підприємство побудувало там установку для виробництва поліпропилену. Це не інвестиція: установку було продано у кредит. Проблема в тому, що майже відразу після завершення будівельних робіт Лисичанський комбінат перестав працювати і тепер не може виплачувати відсотки. Але ми сподіваємося, що проблему буде вирішено.

Багатообіцяючим є проект "КРАЗ-ІВЕКО", але через проблеми, пов'язані із загальним інвестиційним кліматом, він розвивається досить повільно. Однак будемо сподіватися, що незабаром це велике українське підприємство почне працювати на повну потужність.

"Фінмеканіка" та "Ельсаком" мають дуже цікавий проект у галузі телезв`язку. "Нью-Холланд", одне з підприємств ФІАТу, також зацікавлене у співпраці. Свою присутність в Україні хотів би розширити "Пармалат". Існують також деякі проекти в галузі космічних досліджень.

- Що знають італійці про Україну? Чи їм відомо про її існування, чи не плутають із Росією?

- Італійці, як і всі західні європейці, взагалі погано знають Східну Європу - про неї вони черпають інформацію лише з офіційних мас-медіа. До кінця вісімдесятих навіть найбільш інформовані люди, дипломати мало знали про Україну. Вони були дуже здивовані, коли дізналися про відродження цієї країни. Сьогодні ситуація дуже різниться.

- Рим бере активну участь у дискусіях навколо майбутнього Євросоюзу і, зокрема, єдиної євровалюти. Опитування в Німеччині свідчать, що чимало німців із жалем розлучатимуться з власною валютою. Чи немає таких самих думок у італійців?

- Італія була однією з країн-засновниць Євросоюзу, й італійці - одні з найпалкіших прибічників європейської інтеграції. З другої світової війни ми вийшли із невтішними результатами, у нас була велика невіра в самих себе. У перші повоєнні роки Італія, як і Німеччина, зрозуміла, що єдина Європа - єдиний шлях до подолання спадщини фашизму. Однак ліра для нас ніколи не була фетишем. А для німців марка - символ їхнього національного відродження. Німці добре пам'ятають, що після інфляції 1928-30 років до влади прийшов Гітлер. І тому марка є символом процвітаючої демократичної держави. Німці бояться, що євро буде не таким стійким, як марка. Оскільки у валютний союз увійдуть і менш економічно стабільні, аніж Німеччина, держави. І ми, італійці, зовсім не ображаємося, а вважаємо, що німці мають рацію. Гадаю, останніми роками ми зробили все можливе для того, щоб показати, що Італія - також серйозна держава.

- Італія серед розвинутих країн вважається однією з найлояльніших стосовно іммігрантів. Цього року країна прийняла хвилю албанських біженців, що викликає неспокій серед населення. Як Рим має намір вирішувати питання з албанськими мігрантами? Чи стануть жорсткішими міграційні закони?

- Населення Італії перевищує 50 мільйонів осіб, приблизно така ж кількість наших співвітчизників живе за межами Італії. Наприклад, половина населення Аргентини - італійського походження. Більше усього італійців живе не в Римі, Мілані чи Турині, а в бразильському місті Сан-Паулу. Це говорить про те, що італійці протягом тривалого часу мігрували, тікаючи від голоду, важких умов. І мої співвітчизники були дуже здивовані, коли років 15 тому виявилося, що іммігранти є і в Італії і їх стає дедалі більше. Італійці не знали, як реагувати на таку ситуацію. Тоді до цих людей ставилися із симпатією - чимало людей пам'ятало про те, що їхні родичі - також іммігранти. Однак люди не ангели, й італійці не набагато кращі за інших. Коли переселенців стало дуже багато, пролетаріат почав протестувати. Багаті, у принципі, цього не помічають - їхні діти вчаться в дорогих, недоступних для іммігрантів, школах.

Албанський випадок - особливий. І логічно, що саме Італія, традиційно така близька до Албанії, прийняла іммігрантів, надала їм допомогу. Проте ми не можемо дозволити, щоб ситуацію контролював албанські та італійські мафіозі. Адже албанці, які хочуть нелегально потрапити до Італії, платять мафії величезні суми. А звернувшись до нашого консульства в Тирані, можна емігрувати офіційно. Стосовно хвилі імміграції минулої весни, ми повинні були враховувати, що в Албанії тоді розвалився громадський порядок і що треба було організувати міжнародну допомогу за підтримки ООН. Біженцям допомогли повернутися на батьківщину після майже 6-місячного перебування в Італії. На майбутнє ми виступаємо проти імміграції підпільної, мафіозної, але за імміграцію легальну.

- Немає у світі людини, яка не чула б про італійську мафію. Але останнім часом мафія із СНД не поступається італійській за популярністю. Поділіться, будь ласка, досвідом, як Італія протидіє мафіозним структурам...

- По-перше, апарат, що бореться з мафією, ми зробили централізованим. По-друге, з нами співпрацюють мафіозі, котрі розкаялися. Нічого нового ми не вигадали. Це, загалом, американський рецепт. Рішуча реакція італійської держави - результат сильних ударів із боку мафії, котра вбила кількох суддів і урядовців, що займали високі посади. Нині майже всі "батьки" сицилійської мафії - за гратами. Але рештки мафіозного керівництва перебувають у підпіллі - боротьба не закінчилася...