Постреволюційні торги
Чи можливе в Киргизстані двовладдя?![](/sites/default/files/main/openpublish_article/20050401/457-3-1.jpg)
Виконуючий обов’язки президента Киргизстану Курманбек Бакієв закликав киргизького лідера Аскара Акаєва, який втік із країни, не повертатися, оскільки це може призвести до нових спалахів насильства. «Я порадив би йому не приїжджати, бо його повернення зараз недоцільне. Пристрасті ще не вщухли. Якщо він вирішить повернутися найближчим часом, це може призвести до заворушень не лише в Бішкеку, а й по всій республіці», — сказав Бакієв у телезверненні, що транслювалося по національному телебаченню. Акаєв прибув до Росії 24 березня після перевороту в Киргизстані, однак заявив, що готовий повернутися в тому разі, якщо нова влада гарантуватиме йому безпеку. Про те, як можуть далі розвиватися події, — в інтерв’ю з киргизьким експертом.
Кубан МАМБЕТАЛІЄВ, аналітик, керівник громадської організації «Журналісти», Бішкек:
— Якими ви бачите сценарії подальшого розвитку подій у Киргизстані?
— Епоха Аскара Акаєва завершилася безповоротно й остаточно. І всі його виступи в російських мас-медіа про те, що він готовий повернутися в разі надання гарантій безпеки, — це вже минуле. Він вчинив як дезертир, кинувши країну, свою команду. Пригадайте, як Олександр Керенський усе життя виправдовувався, що він не одягав жіночого вбрання й не тікав із Зимового палацу. Тепер Акаєв усе життя виправдовуватиметься, що його не завертали в килим і не виносили з Будинку уряду. Його головна помилка, що він, вибираючи між країною й сім’єю, віддав перевагу сім’ї. Нині почалася нова епоха, й найважливіше, щоб вона була не епохою другого культу особистості, а епохою демократичного розвитку. Основа для цього є — воля киргизького народу, який не змирився з існуючим донині порядком речей. Знадобилося 14 років, щоб завершити епоху культу особи Акаєва. Якби він гідно пішов iз посади п’ять років тому, то залишився би в історії СНД зразком виконання конституції країни, яка передбачає тільки два президентські терміни. Всупереч цьому, він пішов на третій термін. Починаючи з 2000 року накопичувалися протестні настрої серед громадян, що вилилося в революцію. Аскар Акаєв сповна розплатився за створений культ особи. Тепер він розповідає про гарантії. Але сьогодні його вже ніхто не чекає в країні.
— Експерти звертають увагу на своєрідну революційну хвилю на пострадянському просторі — спочатку Грузія, потім Україна й тепер — Киргизстан. Що спільного між цими революціями, а що їх відрізняє?
— Спільне — воля електорату. Всі революції почалися через несправедливий виборний процес. А деталі — різні. У Киргизстані, на жаль, не вдалося уникнути загиблих і поранених. А всі розмови про кошти, що виділяються на проведення революції, — цілковитий абсурд. Так, Захід допомагає, але ці гроші йшли на встановлення демократичного суспільства. І ці грантові суми абсолютно неможливо порівняти з багатомільйонною допомогою, яку виділяють урядам на різні програми розвитку. Всі розмови про експорт революції не мають жодних підстав.
— Проте Киргизстан називали острівцем демократії в Центральній Азії. Ви вважаєте це перебільшенням?
— Так Киргизстан назвали іноземні політики, коли в середині 90-х років у країні можна було спостерігати розквіт демократичних принципів, коли, наприклад, виходило багато незалежних видань. Коли ж влада почала «придушувати» всі прояви свободи, то заговорили вже не про острівець демократії, а про материк авторитаризму.
— Учора Бішкек відвідали міністри закордонних справ України та Грузії. Якою ви бачите роль Києва та Тбілісі в урегулюванні постреволюційної ситуації в Киргизстані?
— Роль може бути дуже значною. Ми вже зараз можемо спостерігати підтримку на рівні міждержавних відносин. Нинішній міністр закордонних справ Киргизстану Роза Отунбаєва — дуже досвідчений дипломат, раніше вона вже займала посаду глави зовнішньополітичного відомства. Тому, вважаю, дипломатичний діалог між нашими країнами буде дуже плідним й активним. Візит міністрів є підтвердженням того, що в країну повернулася стабільність.
— Побутує думка, що наслідком киргизької революції стане двовладдя, коли оберуть нового президента, але старий не складе своїх повноважень. Як у Бішкеку розглядають подібний варіант? Які ще існують ризики?
— Нічого подібного не станеться. Якщо він і президент, то — в бігах. Що він може зробити? Державний переворот? Ні. Подібні заяви існують, але вони носять характер примітивного торгу, фарсу. Ризики існують іншого роду. Небезпека може виходити від непримиренності нинішніх політиків у їхній боротьбі за портфелі. Тоді може виникнути ризик зіткнення південного й північного електорату країни. Але зараз, вважаю, це питання не гостре, як це було за часів Акаєва.
Випуск газети №:
№57, (2005)Рубрика
Панорама «Дня»