Перейти до основного вмісту

Повернення Григорія...

Великий скульптурний салон продовжив складати пазл української культурної ідентичності
03 березня, 00:00

Експозиція, що представила 25 робіт українського скульптора Григорія (Грегора) Крука — це черговий важливий та необхідний мистецький кам-бек до української колективної свідомості, який змушує її (цю нашу свідомість) прийти до тями та заворушитися. Скульптурне зібрання «Жіночі образи в творчості Григорія Крука», поруч із вражаючою сучасною дерев’яною скульптурою, стало частиною Великого скульптурного салону, який відкрився в Українському домі вже вчетверте.

Нагадаємо, що Великий скульптурний салон представляє визнаних світом геніїв, а також палітру сучасної української скульптури. В рамках Салону українці вже мали нагоду на власні очі побачити пластику Родена, Далі, Олександри Екстер та багатьох інших майстрів. Цього разу центральних гостей в Українському домі двоє: Грегор Крук та Деметр Чипарус. Обидва майстра по-своєму цінні для української публіки.

МОДНИЙ АР-ДЕКО

Скульптура Деметра Чипаруса відображає моду на стиль ар-деко, що втілює дух європейських 20-х. Ця мода з’явилася серед колекціонерів в 70-х роках минулого сторіччя, і досі ціна робіт ар-деко на світових аукціонах тільки зростає. Зокрема, як пише преса, скульптура «Шива» (яка є серед експонатів в Українському домі) була продана на паризькому «Сотбіс» в грудні 2006 року за рекордні півмільйона доларів. Тоді як на 25 років раніше робота перейшла до свого попереднього власника за суму в десять разів нижчу. Автор «Шиви» та багатьох інших скульптурних робіт, виставлених в окремому залі в рамках Великого скульптурного салону, Деметр Чипарус народився в Румунії, але більшість життя прожив у західноєвропейській мистецькій столиці — Парижі. Він відомий передусім завдяки роботам у так званій хризоелефантинній техніці. Поєднання бронзи або золота зі слоновою кісткою стало ідеальним для відтворення образів східної подоби, на які Чипаруса надихнули дягелевські «Русские сезоны», які в 1910-х роках занурили Європу в ностальгію за Сходом. Цікаво пише про роботи цього майстра дослідник його творчості Альберто Шайо: «Париж 1920-х: в нерозважливі часи між двома світовими війнами, авангардна музика, танці та мистецтво відходили від академічних шаблонів. Тогочасні умови життя, що били ключем енергії, відображені в життєрадісних скульптурах Димитрія Чипаруса».

МРІЯ ОДНОГО ТАЛАНОВИТОГО УКРАЇНЦЯ

Зібрання «Жіночі образи у творчості Григора Крука» — одного з найвідоміших у світі українських скульпторів, — це, як кажуть, зовсім інша історія. Не лише через те, що Крук представляє інакший стиль та образність.

По-перше, виставка українського скульптора Григорія Крука в його рідній Україні відбувається вперше.

По-друге, представлені роботи — це частина колекції Української бібліотеки й Архіву імені Тараса Шевченка у Лондоні. Саме існування цієї Бібліотеки для багатьох українців може стати несподіванкою. За словами її директора Людмили Пекарської, колекція лондонської Бібліотеки включає в себе власне бібліотечний, архівний, а також мистецький фонди.

До останнього належать, зокрема, картини, ікони, скульптура, філателія. Серед архівних документів є унікальні матеріали. Наприклад, листування відомого етнографа, дослідника українського народного мистецтва, археолога та «музейника» Данила Щербаківського з його братом Вадимом, який жив на Заході та працював спершу в Празькому університеті, потім — у Мюнхені та Лондоні.

Щодо колекції робіт Григорія Крука, то вона налічує близько чотирьох десятків скульптур, які були придбані ще за життя майстра у 1985 році. У своїй статті для журналу «ART Ukraine» Людмила Пекарська детально описує життєвий та творчий шлях Григорія Крука. Його творчий почерк пані Людмила змальовує як результат поєднання «традицій знаменитих європейських шкіл», «глибокої народної основи» та «академічним професіоналізмом». Георгій Крук народився 1911 року в селі Братишеві на Івано-Франківщині. Після навчання у Львові потрапляє до Краківської академії мистецтв, а далі — завдяки клопотанню професора Богдана Лепкого, виїжджає до Берліну, пізніше — живе в Мюнхені.. Пані Людмила згадує про унікальні епізоди з біографії Крука. Наприклад, про те, що скульптор був знайомий із донькою Павла Скоропадського Єлизаветою. Вона навіть вмовила батька замовити у Крука свій скульптурний портрет, після виготовлення якого юнак був запрошений до дому Скоропадських на прийом. Всього протягом життя, яке обірвалося у 1988 році в Мюнхені, майстер створив понад 300 скульптур і тисячі малюнків.

— Він жив Україною. Це був його стимул і натхнення. Те, що він приніс своїми роботами у світове мистецтво, тримає в собі саме український дух, — зазначає Людмила ПЕКАРСЬКА в коментарі «Дню». — Повернення, хоч і тимчасове, Крука до України має величезне значення. Це один із синів України — талановитий і видатний своїми творами. Він ніколи не приховував свого українського походження та своєї української ідентичності. Він, безумовно, належить до золотих імен України.

— Григорій Крук мав мрію: аби його скульптури одного дня були виставлені у вільній Україні. Сьогодні ця мрія здійснилася, але, на жаль, він до цього дня не дожив, — каже Федір КУРЛЯК, Генеральний секретар Союзу українців у Великій Британії.

За два тижні роботи Григорія Крука з Києва поїдуть до Львова — ближче до його рідної Івано-Франківщини. До речі, у Львові, за словами директора Львівської галереї мистецтв Бориса Возницького, зберігається чотири невеликі роботи Крука. Утім, скласти уявлення про творчість скульптора завдяки ним навряд чи вдасться.

Наступного року з дня народження Григорія Крука мине сторіччя. Український дім обіцяє з цієї нагоди ще більшу виставку його робіт, а Українська бібліотека в Лондоні навіть розмірковує над тим, аби одну зі скульптур передати до України. Але передусім не фізичне повернення робіт скульптора має значення для України. Він мусить повернутися найперше на рівні колективної української свідомості. Адже сьогодні про його творчість знають одиниці. І допоки українство в своїй свідомості не складе пазл, який включатиме всіх покинутих напризволяще, забутих, вигнаних, знехтуваних, доти Українська державність не відтвориться повною мірою. Кам-бек Григорія Крука — це лише власне культурний чи мистецький акт, це крк на шляху до відтворення ідентичності.

Не буде повним «український пазл» і без успіху сучасних українських скульпторів на вітчизняному та світовому рівнях. Саме тому щороку Великий скульптурний салон представляє роботи наших сучасників, які користуються все інтенсивнішим попитом серед вітчизняних збирачів мистецтва. Цього разу в Українському домі свої доробки представило 40 майстрів.

НЕЗМІННА ПЕРШООСНОВА

Центральна частина виставкового простору віддана сучасній дерев’яній скульптурі України — роботам Миколи Степанова, Миколи Кривенка, Миколи Малишка, Олександра та Тамари Бабаків, Олександра Рідного. Треба сказати, що центральна позиція дерев’яної пластики цілком виправдана. Чи то вражаючі філософсько-автентичні образи-портрети Миколи Степанова, чи то етнічний авангард Миколи Малишка — вся ця зрошена енергією мистецтва жива дерев’яна «порода», яка втретє «оживає» завдяки зануреності в традиції народного мистецтва — справляє приголомшливий ефект.

— Скульптура з дерева дає не лише візуальний ефект, — каже Олександр РІДНИЙ. — Люди здавна використовували її як ліки. Адже така скульптура має енергетичні властивостіВв умовах сьогодення я б назвав її сакральною. Бо вона впливає на людей значно потужніше за бронзу.

Експозиція робіт Миколи Степанова — найширша і, мабуть, пронизує найглибше. Скульптор пішов із життя у 2003 році. Сьогодні справу батька продовжує син — Клим СТЕПАНОВ.

— Безумовно, у дереві є особлива жива енергія, яку мій батько дуже добре відчував, — згадує скульптор. — Тато дуже любив дерево. І я так само його люблю, хоч я й не такий працездатний як батько. А він постійно експериментував, шукав нові пластичні ходи, але його першооснова — народна скульптура — залишалася незмінною.

Такою ж як у шанованого європейцями Григорія Крука.

НА ЗАВЕРШЕННЯ — КІЛЬКА ХОРОШИХ НОВИН

Мистецький журнал АRТ Ukraine, який видає Український дім, відтепер видаватиметься і англійською мовою — чотири рази на рік. За словами Наталі Заболотної, вже 2 березня перший англомовний випуск полетів до Нью-Йорку на відкриття відомої арт-ярмарки, де «інтегруватиме» українських митців у світовий мистецький простір.

Друга непересічна позитивна новина полягає в тому, що новообраний Президент України Віктор Янукович надіслав привітання з нагоди відкриття Великого скульптурного салону, таким чином «освятивши» всі мистецькі зусилля Українського дому. Що не кажіть, а це вельми позитивний знак як для початку календарної весни, що в Україні, попри перманентну політичну розпуку, розпочалася з високої мистецької ноти.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати