Повернення святині

Цей собор — найбільший духовно-культурний центр для українців. Протягом двох днів паломники зі США, Канади, Аргентини, Бразилії, Австралії, країн Близького Сходу, Азії, країн колишнього СРСР стануть свідками благословення відреставрованого Собору святої Софії. Сьогодні цей Собор є представництвом України в християнському центрі Європи.

Історія виникнення Собору святої Софії почалася 43 роки тому. Його було збудовано 1969 року за ініціативою голови підпільної у той час Української греко-католицької церкви Йосипа Сліпого на пожертвування вихідців із України, які покинули Батьківщину. Головний ідеолог створення Собору після звільнення із заслання в лютому 1963 року поїхав жити до Риму. А уже в жовтні цього ж року під час засідання другого Ватиканського собору Йосип Сліпий оголосив про намір побудувати в Римі Собор Святої Софії.

Назва Собору — не випадкова. Так його назвав Йосип Сліпий на честь Собору святої Софії у Стамбулі (під назвою Ая-Софія) і Софійського собору в Києві, побудованого за наказом князя Ярослава Мудрого. 1964 року Йосип Сліпий вирушає у навколосвітню подорож, під час якої відвідує всі міста, де жили етнічні українці. Саме тоді й було зібрано кошти на створення храму, а потім почалося і будівництво. 27 вересня 1969 року відбулося освячення побудованого Собору святої Софії. Репортаж про це благословення відреставрованої святині українців у Італії читайте в найближчих номерах «Дня».

КОМЕНТАР

Борис ГУДЗЯК, отець, ректор Українського Католицького Університету:

— Упродовж десятиліть цей собор виступав потужним духовно-культурним українським національним центром християнства в Європі й усьому світі. Фактично — це одна з основних світових столиць християнства, яка вселяла віру в серця людей. Сьогодні її відновлення, без перебільшення, є дуже важливою подією. Адже в Італії нині живе та працює близько восьмисот тисяч мігрантів із України, і питання української духовності набуває там, як ніколи, особливої актуальності й сенсу. Відновлення собору Святої Софії засвідчує передусім відродження духовності українців за кордоном, це простягнута рука до наших емігрантів, відкриті двері для українців та духовний зв’язок між усією нацією. Відбудова собору в Італії — це також перший крок у розбудові культурного центру для наших співвітчизників, який теж планується збудувати поряд.