Поєдинок із трубами
Учора прем’єр-міністра України Віктора Януковича не було ні в стінах Верховної Ради, ні на альтернативній парламентській сесії засідання РНБО. (Напередодні Президент Віктор Ющенко говорив про можливість прийняти тут законодавчі зміни до процедури тендерних закупівель.) Мабуть, прем’єр давав ясно зрозуміти й Президенту, і всій країні, що політичні ігри його хвилюють далеко не так сильно, як стан житлово-комунального господарства. Можна навіть сказати, що він діяв відповідно до звернення Президента до громадян із нагоди відкриття чергової сесії Верховної Ради: «У стінах українського парламенту — життя країни, а не плацдарм для ваших експериментів і поєдинків із вітряками. Хочу, щоб це почув кожний і насамперед прем’єр-міністр, лідер парламентської коаліції Віктор Янукович».
Прем’єр почув. Можна не сумніватися, що він б’ється аж ніяк не з вітряками. Сьогодні його вороги — іржаві труби, яких у нашій країні безліч... Проте насправді ця його поїздка в Луганськ і Алчевськ планувалася й анонсувалася заздалегідь — ще до того, як Партія регіонів ухвалила остаточне рішення про участь у парламентській сесії. Напередодні в Україні постановою уряду була створена Міжвідомча рада з питань поліпшення житлових умов громадян. ЇЇ очолив міністр із питань житлово-комунального господарства Олександр Попов.
Характерно, що сьогодні в країні немає особливої напруженості у сфері житлово-комунального господарства. Про це, насамперед, свідчить рівень оплати населенням за відповідні послуги, який на початку року був досить низький. Середні нарахування за житлово-комунальні послуги в Україні в липні 2007 року на одного власника особового рахунку з урахуванням споживання електроенергії з розрахунку 100 кВт.ч (за станом на 10 серпня) зросли на 38,3% у порівнянні з липнем 2006 року й досягли 145,8 гривні (це становить 10,3% середньомісячної заробітної плати штатного працівника, зайнятого в економіці). Незважаючи на це зростання, у січні-липні поточного року українці, за даними Держкомстату, заплатили за житлово- комунальні послуги з урахуванням погашення боргів попередніх періодів 10,69 мільярда гривень, або 96,9% нарахованих сум (за 2006 рік — 90,6%). У липні рівень оплати населенням житкомпослуг становив 125,7%. У всіх регіонах цей показник перевищував 100%. Такий рівень оплат, з урахуванням того, що борги минулих періодів все ще перевищують сім мільярдів гривень, також не може задовольняти, але він все ж не зв’язує руки під час підготовки до зими.
Хід цієї роботи в найпроблемнішому в недавньому минулому місті країни — Алчевську вирішив перевірити прем’єр і заразом вислухати звіти керівників відомств і регіонів. Вересень для України завжди був передзимовим рубежем, на якому підводилися підсумки. І якщо прем’єр займається цим особисто, то, гадається, що тут немає нічого поганого. Тим більше, що підготовка до зими — це не тільки ремонт інженерних мереж, котельних, бойлерних, під’їздів, дверей та вікон. Це ще й такі масштабні завдання, як паливний і енергетичний баланс країни, енергозбереження, введення в експлуатацію нових енергетичних і комунальних потужностей. Навіть із закритими очима можна казати, що тут далеко не все добре, і уряду (а Янукович взяв у поїздку в Луганськ багатьох міністрів) корисно про це почути й налаштуватися на те, щоб щосили допомагати місцевій владі.
Із періодом підготовки до зими в Україні співпала іпотечна криза в США. Чи не торкнеться це явище й нашої країни, де також почало розвиватися іпотечне кредитування будівництва квартир? Експерти, щоправда, вважають, що в Україні подібна ситуація неможлива. Наприклад, начальник управління інвестиційно-банківських послуг Укрсоцбанку Ерік Найман упевнений, що сьогодні українська економіка почуває себе добре, і це відбивається в зростанні зарплат. Тому, на його думку, навряд чи варто чекати появи особливих проблем з обслуговуванням іпотечних кредитів навіть на особистому рівні переважної більшості українців. І все ж це питання також потрібно обговорити, бо гостріша житлової в Україні сьогодні тільки проблема цін на товари першої необхідності. А тут ще прогнози про те, що ціни на житло в столиці до кінця року виростуть на 30—40%. Якщо ви підете в магазин, скажімо, за простим скляним абажуром і здивуєтеся, чому це він так подорожчав, то не виключено, що продавець знайде виправдання у вищенаведеному прогнозі. Зрозуміло, що тут немає особливої логіки, але в економіці, проте, все взаємопов’язане. Так що добре б уряду, який намічає плани щодо поліпшення житлових умов громадян, не упустити й цю проблему. Адже в житлових цінах на столицю рівняються і всі інші міста.
