...Позаду Москва

Україна не має наміру синхронізувати з Росією свій вступ до Світової організації торгівлі. Про це вчора заявив перший віце-прем’єр Микола Азаров в інтерв’ю українській службі Бі-Бі-Сі. Можливо, поставлено крапку в дивній історії, пов’язаній із прагненням Росії не допустити вступу нашої країни до СОТ на початку наступного року. Річ у тому, що, ставши членом міжнародного клубу вільної торгівлі, Україна зможе офіційно висунути свої торгові вимоги до Росії. Зокрема, скасувати заборонне мито на продукцію металургії і сільського господарства. Якщо ці вимоги не задовольнять, Москва просто не зможе розраховувати на членство у СОТ. Тут Україна має шанс позбутися ролі підзахисного та веденого і у певному сенсі допомогти стратегічному партнеру наблизитися до вільної торгівлі. Те, що Україна рухається до Світової організації торгівлі швидше за Росію, у фахівців не викликає жодного сумніву.

Сьогодні Міністерство економіки закінчує двосторонні переговори про торговий режим із країнами-членами СОТ і одночасно готує підсумковий звіт, після розгляду якого керівництво організації й ухвалить остаточне рішення. Найбільше претензій до нашої країни має Молдова. Вона лише нещодавно стала членом СОТ, і тепер завзято намагається вичавити всі плюси з нового статусу. Київ, очевидно, буде вимушений поступитися вимогам Кишинева — пом’якшити доступ до ринків цукру, алкогольної продукції і транспортних послуг. До речі, скасування мінімальної ціни на цукор і збільшення квоти на імпорт цукру-сирцю вимагають і Польща, й Австралія. Отже, на уряд чекають нелегкі переговори з парламентом і аграріями.

Негласне правило СОТ свідчить, що якщо країна-претендент отримала «благословення» від «великої четвірки», то з іншими переговорниками проблеми вирішуватимуть дуже швидко. «Велика четвірка» — це США, Євросоюз, Канада та Японія. Брюссель і Торонто вже віддали свої голоси за Україну. Єдиною незадоволеною вимогою Токіо є скасування санітарних сертифікатів на імпортну відеотехніку. З Вашингтоном у Києва щодо вільної торгівлі є дві дискусійні теми: імпорт курятини і піратські компакт- диски. Зі слів головного фахівця з питань СОТ офісу Торгового представника США Сесілії Кляйн, питання зі стегенцями можна вважати вичерпаним — американці погодилися супроводжувати партії своєї курятини спеціальним сертифікатом, який засвідчуватиме, що продукція не містить заборонених у нашій країні антибіотиків. Що стосується піратських компакт-дисків, то США вже має інформацію, що нелегальну продукцію, яку продають в Україні, виготовляють у Росії, від нашої країни потрібне лише посилення прикордонного контролю. Крім того, від Верховної Ради очікують прийняття базового закону, який на сьогодні готують до другого читання. Сесілія Кляйн відзначила, що Україна сьогодні перебуває до Світової організації торгівлі значно ближче, ніж Росія. У зв’язку з цим вона щиро здивувалася, дізнавшись від кореспондента «Дня» про «варіанти» щодо можливої синхронізації вступу Києва і Москви.

Тим часом на Росію ще тільки чекають серйозні труднощі на шляху до СОТ, пов’язані з наявністю на її території широко розвиненої піратської медіа-індустрії. Міжнародна асоціація iз захисту прав інтелектуальної власності вже почала систематизацію інформації про масштаби російського піратства. Асоціація одночасно готує і вимоги щодо зміни тамтешнього законодавства. Без позитивного виведення Міжнародної асоціації iз захисту прав інтелектуальної власності США зазвичай не виносять свого вердикту стосовно країни-претендента на вступ до СОТ. Крім того, Вашингтон і Брюссель продовжують вимагати від Москви підвищення внутрішніх цін на енергоносії. Західні фахівці стверджують, що, отримуючи газ і нафту за цінами в кілька разів нижчими, ніж в ЄС, російські виробники мають невиправдані конкурентні переваги. Також слід відзначити, що, незважаючи на щорічний дефіцит продовольства, Росія у переговорах з СОТ відмовляється знизити до загальноприйнятого рівня митні ставки на імпорт продукції сільського господарства. Загалом, багато що з того, що українці вже пройшли, на росіян ще тільки чекає на шляху до Світової організації торгівлі.

Схоже, саме на цій підставі держсекретар Міністерства економіки Валерій П’ятницький відмовив російській урядовій делегації, яка звернулась iз запитом щодо інформації про протоколи, підписані з СОТ. «На сьогоднішній день ми не проводимо жодного узгодження позицій із Росією у сфері вступу до Світової організації торгівлі, — говорить Валерій П’ятницький, — таке узгодження у принципі й неможливе. У наших країн дуже різне торгове законодавство, і дуже різна структура економіки. У Росії все побудоване на різниці зовнішніх і внутрішніх цін на енергоносії. У нас ситуація зовсім інша». Держсекретар Мінекономіки вважає, що до кінця 2003 року наша країна пройде всі формальності, пов’язані iз вступом до СОТ, і чекатиме засідання Генеральної ради, яке відбудеться, швидше за все, на початку наступного року.

Перший віце-прем’єр Микола Азаров особливо відзначив, що відмова від синхронізації позицій на шляху до СОТ не означає, що Україна менш активно братиме участь у переговорах щодо створення Єдиного економічного простору з Росією, Білоруссю і Казахстаном. Якщо позиція українського уряду (ЄЕП) залишиться такою ж прагматичною, Київ має шанс виграти на двох торгових фронтах. Адже українському бізнесу, безумовно, вигідна активізація торгівлі і в західному, і в східному напрямку. Ось тільки темпи і ступінь інтеграції і в СОТ, і в ЄЕП нашому уряду, очевидно, ще потрібно прорахувати. Досвід показує, що спроба всидіти на двох стільцях одночасно найчастіше оберталася прикрощами. Головний інтерес України в СНД і в ЄЕП, про який неодноразово заявляв Президент, у тому числі й нещодавно в Петербурзі, — зона вільної торгівлі. Там же, у Петербурзі, анонсувалося й підписання угоди про вільну торгівлю на майбутньому саміті глав держав СНД в Ялті. Якщо цей намір, як уже неодноразово траплялося, залишиться декларацією, Україні, можливо, варто залишити ілюзії і зосередитися на якнайшвидшому вступі до СОТ.