Позитивний сценарій для Молдови

Яка перспектива поновлення процесу придністровського врегулювання, і як можуть вплинути на вирішення придністровського конфлікту заплановані на 29 липня вибори до молдавського парламенту та відставка голови Верховної Ради невизнаної Придністровської Молдавської Республіки? Чи достатньо уваги приділяє українське керівництво процесу придністровського врегулювання? Про це «Дню» — в ексклюзивному інтерв’ю спеціального представника Євросоюзу в Молдові Кальмана Міжея.

— Пане Міжей, в інтерв’ю румунській газеті Romania Libera ви заявили, що Молдова не може об’єднатися з Румунією за прикладом двох Германій, як на тому наполягають деякі політичні сили в обох країнах. Чи дійсно існує ймовірність такого сценарію? Адже це фактично означає безрезультатність зусиль ЄС у вирішенні придністровського конфлікту.

— Я вважаю, що це журналістські сенсації. Усі члени Євросоюзу виступають за територіальну цілісність Молдови, за її хороше європейське майбутнє. Тому я гадаю, що тут немає питань.

— Ви говорите, що всі європейські країни виступають за територіальну цілісність Молдови. Але питання звучить з боку румунських журналістів. Напевно, це невипадково, адже в цій країні є сили, які виступають за включення Молдови до складу Румунії.

— Журналісти можуть мати свою думку. А офіційна позиція країни співпадає повністю з європейською позицією.

— А якщо говорити про Молдову, чи немає серед молдаван тенденції відносно приєднання до Румунії, яка є членом ЄС і багатша за Молдову.

— Я можу відверто сказати, що величезна більшість громадян Молдови й політичні класи виступають за територіальну цілісність і незалежність країни. І ми вважаємо, що це добре для Молдови, для людей цієї країни. Саме це дає хорошу довгострокову перспективу.

— А останні вибори в Молдові, нездатність нового парламенту обрати президента, як усе це вплинуло на процес придністровського врегулювання? Наскільки сильно був відкинутий назад цей процес?

— Я вважаю, що не сильно. Ми всі в форматі «п’ять плюс два» працюємо, щоб до 5 жовтня підготувати умови для поновлення офіційного переговорного процесу. З одного боку, ми закликаємо наших партнерів починати процес без умов. З іншого боку — нам буде потрібен стабільний уряд у Молдові, стабільні державні органи. І як ми завжди підкреслюємо — заходи довіри, регулярні зустрічі навіть зараз між чиновниками та політиками по обидва боки Дністра. Усе це може позитивно вплинути на атмосферу, що буде мати важливий ефект на поновлення переговорів.

— А чому вибрано дату 5 жовтня, а не вересня?

— Тому що ми неформально зібралися у Відні й вирішили разом, що 5 жовтня — реалістична дата. Бо до цього «три плюс два» хоче зустрітися з новими молдавськими державними особами, а також із керівництвом Тирасполя, і після цього можна сформувати остаточний графік цієї зустрічі. Це потребуватиме часу, тому ця дата є вдалою для поновлення зустрічей.

— Пане Міжей, а як можуть вплинути на вирішення придністровського конфлікту заплановані на 29 липня вибори до молдавського парламенту? Чи можна зараз робити прогнози з цього приводу?

— Для нас важливо те, щоб вибори відповідали міжнародним стандартам, щоб вони були вільними й справедливими.

— Як ви вважаєте, чи буде відчуватися чинник Росії на цих виборах?

— Росія не є учасником виборів. Вона є важливим учасником двосторонніх відносин. Ці відносини розвиваються в різних сферах і під час передвиборної кампанії. У нас немає жодних коментарів щодо цього.

— Оскільки ви перебуваєте в Києві, очевидно, ви розраховуєте знайти якусь підтримку придністровського врегулювання?

— Україна є дуже важливим стратегічним партнером Євросоюзу, включаючи придністровське врегулювання. Тут наші підходи дуже сильно співпадають. Вони співпадають у тому, що для врегулювання придністровського конфлікту найважливіше, щоб у Молдові була стабільна демократія. І я вважаю, що наші українські друзі-партнери дуже сильно зацікавлені в тому, щоб демократичні принципи ще більше зміцнилися в Молдові. У цьому також зацікавлений ЄС.

— Хотілося б почути від вас, чи достатньо уваги приділяє українське керівництво — президент та уряд, процесу придністровського врегулювання, враховуючи те, що в Придністров’ї проживає багато українців?

— Звичайно, Україна має великий інтерес до Придністров’я і з тієї причини, яку ви назвали. Крім того, не менш важливим є чинник регіональної загрози, тому в стратегічних інтересах України — вирішення цього конфлікту. Як я вже згадував, наші інтереси співпадають, і ми координуємо наші зусилля з українськими колегами.

— Проте, можливо, ви чекали більш активних дій з боку України в реалізації економічних проектів у Молдові і, зокрема, у Придністров’ї? Але як пояснити те, що і європейські проекти відкладаються?

— Звичайно, коли в Молдові існує ситуація з повторним проведенням виборів, то реалізація деяких проектів може затримуватися, як з Україною, так і з Євросоюзом. Також припиняється робота щодо придністровського врегулювання. Але це ціна, яку Молдові доводитися платити за те, що це молода демократія, в якій виник внутрішній конфлікт. Ми сподіваємося і намагаємося, щоб його було розв’язано зі зміцненням демократичних механізмів. У такому випадку можна буде сказати, що цей важкий період був використаний на користь майбутнього Молдови. І ми працюємо над тим, щоб реалізувати цей позитивний сценарій.

— А вам не здається, що ЄС мало робить для того, щоб продемонструвати свою привабливість як Кишиневу, так і Тирасполю? Принаймні таке враження складається збоку.

— Інтеграційні процеси Молдови з Євросоюзом вже мають свою історію. На душу населення Молдова отримує більше за інші країни, які не є членами ЄС. І ця допомога з кожним роком зростає. Це треба враховувати. Країни Євросоюзу є найбільшими акціонерами в МВФ і Світовому банку. Потрібно звернути увагу на «Східне партнерство», яке при головуванні Швеції почне працювати. Ми чекаємо, що від цього партнерства Молдова отримає конкретну допомогу. Крім того, восени нинішнього року ЄС почне з Молдовою переговори за новою угодою. Тому ми сподіваємося, що восени у нас буде сильна динаміка відносин з Молдовою.

— Ви не говорите про Придністров’я. Які проекти ЄС веде або має намір вести з цим регіоном Молдови, і чи існують механізми підключення Придністров’я до програми «Східне партнерство»?

— Оскільки Придністров’я є частиною Молдови, то, звичайно, всі зовнішні відносини цієї країни з Євросоюзом, з її найбільшим економічним партнером, мають безпосередній або опосередкований вплив на Придністров’я. Ми також очікуємо, що після формування нового уряду увага Кишинева ще більше сконцентрується на всіх територіях, всіх сферах життя, і до того ж будуть зміцнюватися внутрішні інтеграційні механізми з Придністров’ям. Я впевнений, що саме в цьому напрямку ми будемо рухатись.

— Чи бачите ви з боку придністровського керівництва більш конструктивний підхід до співпраці з Кишиневом?

— У нас зміцнюється співпраця з цим регіоном. Останнім часом Єврокомісія запропонувала ряд проектів, направлених на населення Придністров’я. Ми ведемо інтенсивний діалог з придністровською владою.

— А як на цей діалог може вплинути відставка голови Верховної Ради невизнаної ПМР?

— Для нас робота з Придністров’ям не залежить від того чи іншого керівника. Дуже важливо, щоб внутрішні процеси в Придністров’ї також розвивалися в напрямку демократизації та більш прозорих процесів. Саме з цієї точки зору ми дивимося на внутрішні суперечки й конфлікти, які відбуваються в Придністров’ї. Але при цьому ми не можемо бути учасниками цих суперечок.

— До речі, придністровське керівництво постійно виступає проти Місії ЄС щодо прикордонної допомоги Молдові та Україні (EUBAM). Чи не існує загрози, що ця Місія може бути закритою?

— Ні, Місія не буде закритою. І Молдова, і Україна останнім часом дуже сильно висловлювали бажання, щоб продовжувати й поглиблювати роботу EUBAM. Очікуються нові виклики, тому нам треба ще багато зробити, щоб робота на кордонах і митниці була прозорою та ефективною. Щоб у роботі цих органів усе менше й менше було корупції, і щоб було все більше й більше співпраці між молдавськими та українськими митниками та прикордонниками. А також, щоб стала більш ефективною робота всередині країни між відомствами. Я вважаю, що EUBAM працює цілком задовільно як з боку Молдови, так і з боку України.