Про незалежний народ

Влада — соціальна гра. Щоб стати гравцем високого класу, потрібно розуміти мотивації людських вчинків. Це — ціла наука. Оволодівши нею, можна домогтися влади, отримавши нескінченні можливості для обману, спокус і маніпуляцій. Приблизно так формулюється один із багатьох законів влади, і ми сьогодні є свідками того, наскільки вони дієві й у нинішньому українському суспільстві. Тримай руки чистими. Проповідуй необхідність змін, але не дуже захоплюйся реформами. Створюй незабутні видовища. Думай, що хочеш, але дій, як усі. Каламуть воду, щоб піймати рибку. Грай на людських фантазіях. Знай слабкі струнки кожної людини. Приховуй свої наміри. Ці поради політикам актуальні сьогодні, як ніколи, і ми бачимо, що вони активно використовуються.
Проте сьогодні в країні спостерігається ще й таке унікальне явище, як відділення народу від влади. Вони десь там тягають одне одного за чуприну, а ми, хоч і дивимося у хвилини відпочинку по телевізору цей багатосерійний трагікомічний серіал, продовжуємо, наче не було нічого, працювати, задоволені тим, що їм зараз, в основному, не до нас.
І все ж і в простому народі, який не бере активної участі в діленні владного пирога, усі ці вади знаходять деяке поширення. Дехто з нас вважає, що також заслуговує на те, щоб стати ньюсмейкером і на власний розсуд продукувати інформацію. У дні недавньої політичної напруженості ви могли отримати електронною поштою повідомлення: «На Хрещатику танки. Такий- то убитий. Такі-то арештовані. Подробиці на такому-то сайті». Ваша рука вже тремтить, бо вам випало нещастя жити на головній вулиці країни й іноді спостерігати з балкона, вибачте за риму, за діями ОМОНу чи «Беркута». А тут ще й танки. І ось шуканий інтернет-ресурс відкривається, і ви не знаходите там нічого подібного. Виявляється, на Хрещатику, як завжди, цілуються й п’ють пиво, а якщо щось і гуркотить, то лише спортивний автомобіль якогось олігарха...
Ось такий абсолютно безглуздий у всі дні, крім 1 квітня, жарт. Але комусь і він міг би коштувати інфаркту. Однак у ньому можна побачити невеликий комерційний інтерес. Розішлеш інтернетом 10 тисяч таких «жартів», а за допомогою сучасної техніки й продвинутих баз даних це робиться елементарно, і, дивишся, можна підвищувати тариф того ж сайту на рекламу — ось, мовляв, у нас скільки відвідувачів.
І гірше за все, що подібні провокації входять у моду. Причому у своїй ефективності в зв’язку з масовим поширенням, вони куди гірше за анонімні телефонні «жарти», що оголошують замінованими ті чи інші будівлі. Так, учора прийшло повідомлення, що в одного дуже солідного банку, що входить навіть у першу п’ятірку, якимсь чином украли з кореспондентських рахунків п’ять мільярдів доларів. Звичайно, цей брудний текст абсолютно не заслуговує на те, щоб його відтворювати, але без цього все ж важко зрозуміти, що спонукає авторів подібних мерзотностей. «У зв’язку з витоком інформації зі служби безпеки ...банку, стало відомо, що 5 червня з кореспондентських рахунків пропали гроші в розмірі $4 мільярди. На даний момент ...банк вирішує дану ситуацію. За оцінками експертів із СБУ, гроші були переведені в банк Панами, і дії ...банку щодо повернення украдених коштів на даний момент успіху не мали. Якщо ця інформація стане доступна частині вкладників, то наступить крах ...банку. ЯКЩО У ВАС Є ВНЕСОК У ...БАНКУ, ТЕРМІНОВО ЗНІМАЙТЕ ГРОШІ!!!... БАНК БАНКРОТ!!! Подробиці тут...» Далі йшла адреса інтернет-видання, на якій, природно, такої інформації не виявилося.
Ціна такої провокації, якби їй повірили, — тисячі інфарктів і, можливо, крах банківської системи країни. Адже далеко не всі вкладники мають поняття про розміри активів наших банків і про те, чи можна їх таким ось шахрайським способом, немов депутатську фракцію, обнулити. Як повідомив «Дню» один із відповідальних працівників атакованого інформаційними шулерами банку, усі його активи, усі його гроші, включаючи й видані клієнтам кредити, небагато менші названої суми. У день навіть у дуже великому банку на кореспондентському рахунку не може бути більше, ніж 120 — 150 мільйонів. Як зазначив банкір, ми віримо, що наші клієнти розумні й розсудливі люди, і вони не повірять цьому злочинному жарту. Він розповів, що подібними провокаціями займаються нелегальні компанії, що розсилають всілякий спам, і уточнив, що перший подібний лист, направлений проти банку, прийшов із Німеччини. Щодо посилання на сайт, то банкір припустив, що тут, можливо, є якась гра. Але при цьому рішуче відхилив версію про дії конкурентів на банківському ринку. За його словами, там немає жодної структури, яка могла б бути зацікавлена в подібному повідомленні. Серед конкурентів на цьому ринку найкращі відносини у сфері комунікацій, і вони в подібних ситуаціях або навіть тоді, коли в когось дійсно якась неординарна ситуація, стараються допомогти один одному.
А в чому ж сухий залишок усього викладеного? Здається, час нам уже навчитися відділяти правду від брехні, а себе, народ, від влади. І це розмежування повинне б йти також і лінією моралі. Нехай вона в них буде своя, а в нас — своя. І не потрібно нам нічого поганого копіювати. Ми — незалежний народ, який, право, не здатний зробити підніжку старенькій.