Про українську працьовитість і позитивну впертість

Польща вже шостий рік перебуває у Європейському Союзі, що дало поштовх до трансформації всіх сфер життя польського суспільства. Які переваги членство в ЄС принесло студентам та викладачам Польщі? Про це в ексклюзивному інтерв’ю розповідає Йоанна ФАБІСЯК — голова підкомісії з питань молоді польського сейму, громадська і політична діячка, колишній викладач польської мови для іноземних студентів Варшавського університету. 

 — У польських вишах було введено Болонську систему, яка упровадила двоступеневий характер більшості спеціальностей. Завдяки цьому студенти можуть після трьох років навчання на одній спеціалізації паралельно навчатися на іншій. Також вони можуть змінювати не тільки факультет, а й місце навчання: можна перевестися навіть до вишу іншої країни. Таким чином, польський студент може закінчити три роки навчання у Варшаві, а наступні два — у Лондоні чи Парижі. Такі студії в декількох європейських столицях колись мало багато видатних поляків. Досить згадати випускницю Сорбонни, Нобелівську лауреатку Марію Склодовську-Кюрі, рік якої саме відзначається зараз. Існує також і система виїзних стипендій, завдяки яким європейська молодь може подорожувати по цілому континенту, набиратись досвіду і поглиблювати свої знання.

Позитивні зміни у способі мислення, підвищення якості знань, які опановують молоді поляки, можна спостерегти вже сьогодні. Проте, мені здається, що це «наукове відкриття кордонів» ще не до кінця використано польськими академічними кадрами. Але в цьому напрямку маємо також перші успіхи!

— Останнім часом польське телебачення (ТVP1) показало кілька репортажів про польську меншину в Україні, зокрема у Львові. Характерною є бідність поляків, їх потреба у допомозі. Що польський сейм робить, щоб допомогти представникам польських громад?

— У сеймі Республіки Польсьщі діє Комісія зв’язку з поляками за кордоном, до якої я входжу й намагаюся активно долучатися до її роботи. У цій каденції сейму пріоритетом дії комісії було впорядкування питання репатріації поляків, виселених на схід, а також внесення поправок у Карту поляка. Я радію, що після двадцяти років існування III Речі Посполитої вдається нарешті допомогти нашим співвітчизникам, сім’ї яких було насильно виселено до СРСР. Жаль, що потрібно було чекати на це аж дві декади.

Комісія своєчасно розглядає важливі питання поляків, які мешкають за кордоном. Нам не чужа тема бідності поляків в Україні. У цій сфері ми намагаємося організовувати різні благодійні акції, підтримувати благодійні програми й уможливлювати більше поле дії неурядовим організаціям, які підтримують контакт з нашими співвітчизниками на сході. Ми знаємо, що організації «Полонія» в Україні потребують нашої допомоги також у дипломатичній сфері. Тому ми стараємося впливати на українську владу, щоб вона з більшою старанністю і дбайливістю дивилася на справи польських організацій, які об’єднують близько 30 тис. осіб!

Я також постійно підтримую зв’язки з керівниками «Спільноти Польської», до якої звертаються по допомогу організації поляків в Україні. Спільно ми виробляємо концепції підтримки і програми розвитку.

— Пані Йоанно, ви працюєте у Комісії Сейму зі справ освіти і молоді. Тому наступне питання — саме щодо вищої освіти. Нещодавно ДТ оприлюднило інформацію, що найбільша кількість іноземних студентів у Польщі — це українці. Чому, на вашу думку, саме українців у Польщі вчиться найбільше?

— Це виникає з декількох чинників. Очевидно, перший — демографія і статистика. Україна є найбільшим (крім Росії) сусідом Польщі на Сході, а отже, українських студентів мусить бути в нашій країні багато. Крім того, Білорусь весь час утруднює своїм громадянам виїзд і навчання в нашій країні.

Недемографічні чинники значно цікавіші. На мою думку, зростаюча економічна та культурна співпраця, а за нею й наукова, стає причиною того, що все більше українських студентів відвідує Польщу й хоче в нас навчатися. Польща є також привабливою країною з точки зору роботи для наших східних сусідів, а володіння дипломом польського вишу, безперечно, збільшує шанси знайти роботу в Європі.

— Першого травня Німеччина відкрила свій ринок праці для мешканців Польщі. Ще раніше відкрилася дорога для молоді в інші країни Європи, зокрема Англію. Чи не боїтеся, що з Польщі повтікають здібні молоді науковці?

— Справді, протягом останніх років ми спостерігали відплив багатьох здібних молодих людей із Польщі на Захід. Молоді поляки часто були готові розпочати роботу нижчу від їхньої кваліфікації, навіть гідності, але знали, що можуть таким чином більше заробити й мати більші шанси на ринку праці. Пам’ятаймо, що в недалекому минулому у Польщі панувало величезне безробіття, а у Великобританії та Ірландії бракувало робочої сили.

Сьогодні ситуація змінилася, що відображає хоч би статистика виїзду поляків до Німеччини по відкриттю там ринку праці. Щоправда, зарплати на Заході надалі значно вищі, ніж у нашій країні, але діаметрально змінилося економічне становище. Два роки тому мала місце величезна економічна криза, яка торкнулася тих держав, які ще рік-два тому були метою виїзду поляків.

Завдяки уряду Дональда Туска Польща була єдиною в Європі країною, яка повноцінно опиралася рецесії! Безробіття в Польщі вже під контролем, весь час потрібна робоча сила в деяких секторах економіки. Тим часом у Великобританії, а особливо в Ірландії, дійшло до серйозних економічних пертурбацій. Польща стала економічним зразком для багатьох європейських держав! Страх перед відпливом здібної польської молоді минув.

— Пані Йоанно, ви багато років працювали викладачем польської мови для іноземців, у тому числі й українців. Якою, на вашу думку, є українська молодь? Чи дуже вона різниться від польської?

— Молоді українці — люди з великим темпераментом, позитивною енергією й великим розумом. Мені здається, що з плином років вони стають щораз більш свідомими своїх прав, обов’язків і можливостей, які дає їм сучасний світ. Співробітництво молоді України із країнами Європейського Союзу весь час розвивається — очевидно, найкращі часи України — у майбутньому. Потрібно пам’ятати, що наближаються численні події, які інтегрують Україну з рештою Європи. Користь від цього отримає насамперед молодь, відкрита для змін і добре освічена. Уже через дев’ять місяців розпочнеться Євро-2012, яке є шансом для розвитку Польщі й України. Дотеперішня підготовка до цього спортивного заходу вже показує численні зміни й модернізацію. Крім того, Україна незабаром розпочне підготовку до вступу до Європейського Союзу, і незалежно від того, як довго триватиме цей процес, він принесе величезні вигоди молодим українцям. Після років роботи з українцями я можу сказати, що захоплююся їхньою працьовитістю, позитивною впертістю й бажанням безустанного розширення своїх горизонтів. Я вірю, що вони зроблять величезний внесок у розвиток Європейського Союзу наступними десятиріччями.