«Проект Ющенко-2»: що з цього вийде?

З корабля «Наша Україна» тікають партійці. Як уже повідомлялося, з легкої руки Віктора Балоги лави НУ-НС покинуло шість осіб на чолі з Романом Безсмертним. Але, вочевидь, це лише початок грандіозного «виходу»...

Днями губернатор Дніпропетровської області Віктор Бондар привселюдно заявив, що, скоріш за все, наслідуватиме приклад «відщепенців». У середу голова Херсонської обласної організації партії НУ-НС Борис Силенков заявив про свій вихід із партії і закликав інших партійців також помахати ручкою. І остання новина: Київський губернатор Віра Ульянченко теж не виключає свого виходу з НУ-НС. «Так, допускаю, абсолютно», — відповіла Віра Іванівна. Очевидно, що пани Бондар, Силенков і пані Ульянченко в найближчому майбутньому поповнять лави нової пропрезидентської сили...

Тепер із кожним днем усе більше знаходять обґрунтування сталі чутки про переформатування коаліції. Член парламентської фракції НУ-НС Олесь Доній вважає, що цей процес може бути і неформальним, «тобто може бути просто інше голосування частини нашоукраїнців, комуністів і регіоналів, яке може скласти необхідні 226 голосів».

«Мені здається, що в цьому разі ПР є підлеглою, тобто її використовують. У цій грі їй можуть пообіцяти і насправді нічого не дати — я зараз не кажу, що Віктору Януковичу обіцяється зараз посада спікера Верховної Ради, — питання в тому, щоб їх інкорпорували в наступну владу, щоб дали гарантії бізнесу, який стоїть за їхньою спиною», — заявив депутат.

У всій цій драмі з «Нашою Україною» можна побачити лише один безперечний «плюс» — тепер надувні кульки під куполом Ради, напевно, лопнуть. Привид переформатування — найкращий аргумент для регіоналів зняти блокаду. І коли це станеться, напевно, випливуть на поверхню всі проблеми, і стрімко виявляться ознаки «розвалів» і «розколів».

Ми спитали експертів «Дня»: що тепер буде з «Нашою Україною» і з коаліцією?

Віктор РАДЧУК, політолог і політтехнолог, м. Житомир:

— Вихід кількох знакових фігур з НСНУ, що спостерігається останніми днями, викликав припущення, що цей процес керується з певного центру, яким вважають Секретаріат Президента. І є підстави цьому вірити, хоча б з огляду на той факт, що Віктор Балога першим залишив лави партії. Очевидно, політичні сили, які орієнтуються на Віктора Ющенка як свого лідера на майбутніх президентських виборах, вже почали до них готуватися. На мій погляд, цей вихід означає старт президентської кампанії. Тільки боюся, щоб він не став фальстартом. З іншого боку, ці сили мають підстави для такої завчасної підготовки, оскільки НСНУ як політичний проект виявився недосконалим і, насамперед, незавершеним в силу багатьох причин. Зокрема, не створено єдиної партії на основі тих, що увійшли до передвиборчого блоку і поки, виглядає, що такої партії не буде. Але у цьому зв’язку можна сказати, що при окремому існуванні нинішніх складових блоку «Наша Україна — Народна самооборона», таких як Рух, «ПОРА», «Собор», ХДС та більшість інших, на них чекає невесела перспектива. У той же час можливості гіпотетичної партії чи блоку, які можуть бути створені на основі тих, хто залишив або залишить НСНУ, представляються розпливчастими. І, вочевидь, в неї буде та ж проблема, бо вона успадкує розмитість ідеології «Нашої України». Стосовно правлячої коаліції — при всій драматичності ситуації, вона буде змушена триматися нинішнього варіанту. І тут остаточне слово, як і стосовно долі НСНУ, буде за Президентом В.Ющенком. За тими народними депутатами, що вже вийшли з цієї партії, підуть, як мінімум, ще п’ять. Проте, я вважаю, що нинішня коаліція зберігатиметься певний час. Винуватцем її розвалу буде виключно Президент. Не думаю, що ті, хто зараз залишає НСНУ, наближають крах коаліції. Його може наблизити В.Ющенко. Але не факт, що нова політична сила, яка може бути утворена з благословення В. Балоги, підтримає чинного главу держави на майбутніх виборах. Якщо нинішній глава СП побачить, що позиції В. Ющенка будуть слабкими, він може поставити на іншу кандидатуру. Цілком можлива поява нової постаті на роль претендента на президентську посаду, яка поки не заявила про свої подібні наміри. Думаю, що нова (поки гіпотетична) партія буде утворена не лише з частини членів НСНУ, а туди мають увійти — і це вже проглядається — певні особи з Партії регіонів. І можна спрогнозувати, що ця сила потужно використовуватиме адмінресурс. Хоча ці методи навряд чи підвищать її можливий результат більше, ніж на 10%.

Важливий момент має виявитися на засіданні політради НСНУ на початку березня, де може прозвучати заклик до створення єдиної партії на основі НУ-НС. Адже до цього часу чітких, зрозумілих виборцю пояснень стосовно причин виходу з НСНУ того ж В. Балоги, О. Білозір та інших, які залишили лави патії, не прозвучало.

Григорій ГРИНЬ, історик:

— Партія «Народний союз «Наша Україна», як це зараз вже видно, з самого початку була мертвонародженою дитиною, тому що створювався проект виключно під Президента і саме тоді, коли рейтинг Президента був найбільш високим, і багато політиків-кон’юнктурників пішли до цієї партії лише заради того, щоб бути біля влади, біля «годівниці». Зараз, коли рейтинг цієї партії, як і всього блоку «Наша Україна — Народна самооборона» падає, і, природно, ці політики шукають для себе інше місце, аби, як і раніше, залишатися при владі. Якщо створюватиметься нова партія на основі цих перебіжчиків, то навряд чи вона встигне розкритися, як хороша, могутня сила до президентських виборів — надто вже малий термін. А та слава, що потягнеться за ними, як за людьми без певних політичних принципів, не дасть їм завоювати реально велику підтримку серед виборців.

Загалом же, створення нового проекту — клубу за інтересами — є цілком можливим, вірогідно, що до нього можуть приєднатися такі ж політики-кон’юнктурники з інших політичних сил — і з БЮТ, і з Партії регіонів, цілком імовірно. Але ця партія йтиме на наступні парламентські вибори, якщо, звичайно, не буде дострокових.

А те, що «Наша Україна» розвалиться зсередини, було зрозумілим давно: дуже багато різних сил у неї влилися, вони так і не змогли за ці 3—4 роки об’єднатися в єдину команду. Тому це цілком зрозумілий процес.

Що ж до можливого краху коаліції, то особисто мені поки що не віриться, що можливо навіть просте переформатування коаліції. Справа в тому, що від цього втратять усі, крім БЮТ, — і «Наша Україна», і Партія регіонів в електоральному плані дуже сильно втратять. Тому цього зараз не робитимуть. Це можливо на наступних парламентських виборах, коли нова партія знайде більш серйозну силу, більш розгалужену систему, і тоді, можливо, Партія регіонів, якій близькі ліберальні цінності, зможе піти на широку коаліцію. Але зараз це всім буде невигідно.

Ігор ЛОСЄВ, доцент кафедри культурології Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

— Мій прогноз щодо «Нашої України» дуже похмурий. Я боюся, що вона просто розвалиться. Частина депутатів, очевидно, перейде в нову структуру, яку активно готує пан Балога. Частина депутатів, гадаю, передусім це стосується «Самооборони», очевидно, все-таки перейде до Юлії Тимошенко. Досить драматичною уявляється доля «Української правиці». Куди їм подіватися? Зрозуміло, що й під Балогу вони не підуть, і до Юлії Тимошенко їм не дуже хочеться. Отож доля їхня незавидна.

А пан Балога утворить чергову «За ЄдУ». І доля цієї сили також буде не дуже презентабельною. Інша річ, що в кінцевому результаті це стане сумним і для Президента, бо вже стає зрозуміло, що відносини між Президентом і Балогою починають нагадувати відносини між Дмитром Табачником і Леонідом Кучмою на першому етапі президентства Леоніда Даниловича. І найголовніше, що це, зрештою, стане сумним і для країни.

Щодо коаліції. Зрозуміло, що «п’ятірка» екс-нашоукраїнців не хоче виходити з фракції (рано ще), не зрозуміло тільки те, як вони голосуватимуть. З усього відчувається, що пан Балога пристрасно жадає «консенсусу» з донецькими. І дуже активно в цьому напрямі працює. Але ще рано. Я гадаю, найближчим часом до активних дій утікачі не приступлять. Тобто вони будуть такими собі «чужими серед своїх, своїми серед чужих». Голосуватимуть, як укажуть старші товариші з Секретаріату.

Гадається, що черговий раунд протистояння між Ющенком і Тимошенко може призвести до ще сумніших наслідків, ніж конфлікт 2005 року.

Олександр ДЕРГАЧОВ, політолог, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України:

— Почнемо по порядку. По-перше, «Наша Україна» структурно не настільки однорідна, щоб керуватися адміністративно. По-друге, сконцентровано дуже багато людей відносно самодостатніх, які претендують на особливу, власну роль. По-третє, це структура зі своїми демократичними традиціями, наскільки про них може йтися в українському політикумі.

«Наша Україна» завжди жила відкрито, не приховувала своїх проблем, і в багатьох склалося враження, що ця сила не життєздатна. Вона, дійсно, не життєздатна за старими канонами. Були й такі, хто хотіли нею керувати, вишукувати всіх, ввести такий собі централізм. Оскільки Президент відмовився керувати партією, то виникло запитання, як нею керувати взагалі. Замінити Президента ніхто не зміг.

Фактично від «Нашої України» почали відколюватися ті, хто готовий перейти в більш традиційну, адміністративно керовану структуру. Ось Балога таку створить. І, можливо, набереться більш- менш помітне число відомих людей, щоб сформувати якісь керівні органи. Інша річ, наскільки це буде потенційно сильна партія, готова сформулювати якісь ідеї.

Чи зможуть оздоровити «Нашу Україну» ті, хто залишаться? Це складне запитання. З одного боку, їм буде легше, бо буде однорідніша маса представників певних цінностей, у тому числі прихильників внутрішньопартійної демократії. А ось чи зможуть вони організуватися? Ми багато бачимо прикладів: демократія виглядає начебто привабливо, але ось щодо ефективності виникає багато сумнівів.

У «Нашої України» з’явився новий шанс. Шанс для молодих, але вже відомих політиків. Подивимося, чи зможуть вони порозумітися між собою, коли не буде, умовно кажучи, «людей Балоги».

Щодо коаліції. Формально начебто нічого не змінюється, але вона стає ще менш ефективною. Якщо вона раніше трималася на точній арифметиці, то зараз усередині «Нашої України» утворюється маленька, але впливова група, яка може торгувати своїми голосами дуже дорого.

Володимир ПРИТУЛА, голова Громадського комітету з моніторингу свободи преси в Криму:

— Мені видається, що процес так званого розпаду «Нашої України» може мати два сценаріі. Якщо насправді Президент взяв курс на те, що він іде з цієї політичної сили, як це зараз виглядає зовні, то, дійсно, виникає потреба у створенні нової політичної сили. Однак це складний варіант, бо «розкрутити» нову політичну силу до виборів у нинішніх умовах — це складне і досить важке завдання, яке навряд чи можна повністю і якісно виконати. З іншого боку, можливий просто варіант, що такими незвичними методами молодих керівників «Нашої України», які трохи відбилися від президентових рук, керівники Секретаріату глави держави просто залякують.

Але якщо дійсно дійде до розколу «Нашої України», то на її базі виникнуть дві структури. Перша структура — це пропрезидентська партія, що включить частину вихідців із «Нашої України», які критикують її нинішній курс, і частину старої владної номенклатури, може, ще кучмівської, яка зараз орієнтується на Ющенка. Звичайно, це буде типова партія влади, яка може відіграти певну роль у житті країни, як і всі минулі партії влади.

Інша частина, звичайно, піде за Юлією Тимошенко і примкне до БЮТ. Це більш очевидно, оскільки в неї один з найкращих шансів бути обраною президентом, тому прагматична частина «Нашої України», яка буде відчувати себе просто кинутою і яка завжди орієнтувалася на перспективу влади, перейде до неї. Отже, виходить, що з розпадом «Нашої України» частина цієї сили перейде до Тимошенко, однак цей процес не можна трактувати настільки однозначно. Зрозуміло, що таке «мінусування» може бути схвально сприйняте на сході та в центрі України, а тому тут може зрости електоральна підтримка Президента і його нової сили, яка, на їхню думку, «очиститься» від певного популізму БЮТ.

Микола ВАСЬКІВ, професор Кам’янець-Подільського національного університету:

— Вихід частини впливових осіб із «Нашої України», швидше за все, не стане масовим. Тому переформатування коаліції не відбудеться. Бо нову коаліцію можуть формувати тільки фракції, а не окремі депутати. Можлива тільки ситуативна більшість при тих чи інших голосуваннях, коли регіональна олігархія об’єднається з колишньою нашоукраїнською.

Віктор Балога, Роман Безсмертний та інші втікачі з нашоукраїнського корабля для абсолютної більшості виборців є фігурами дуже одіозними. Як це не парадоксально, але їх вихід може навіть дати імпульс до зростання рейтингу «Нашої України». Новостворювана партія, мабуть, буде черговим варіантом НДП Пустовойтенка і СДПУ(О) Медведчука.

Загалом, методи розстановки кадрів на місцях і партійного будівництва, які застосовує Віктор Балога, видаються точною копією застосованих Віктором Медведчуком. Такі методи приносять і будуть приносити дивіденди виключно тому ж таки Вікторові Балозі. А для Віктора Ющенка вони є швидше зашморгом на шиї. Це тільки наближає його поразку на майбутніх президентських виборах, а новостворювана партія у такому випадку спокійно почине в Бозі, як це сталося з НДП і СДПУ(О).

Ростислав НОВОЖЕНЕЦЬ, депутат Львівської обласної ради, голова Української республіканської партії Левка Лук’яненка:

— Політичні партії України, на жаль, не відповідають класичному визначенню партії, вони не мають ідеологічного стриженя, і це всім відомо. І коли виникають проблеми перформатування владних структур, людям просто байдуже, в якій провладній партії перебувати — вони не орієнтуються на ідеологію, яка мала б забезпечити їхню принциповість. Все одно, як називається партія, аби бути ближчими до влади або у самій владі. Як правило, такі партії не мають тривалого політичного майбутнього і розсипаються, коли цього захоче власник або лідер (дуже часто це те саме). Заберіть, наприклад, Тимошенко з БЮТ чи Ющенка з «Нашої України», — що залишиться? Це ж комерційні проекти. Факти виходу людей з «Нашої України» свідчать про те, що цей «проект» хочуть подати під новою вивіскою. Усім зрозуміло, що зараз НУ, якби почались нові вибори, не набрала б багато голосів, ледь би дотягла до бар’єру — 4— 5%. Без сумніву, в такому форматі, як вона є, НУ не буде існувати, якщо виходить з партії така велика кількість людей. Звичайно, можна по-різному трактувати ці факти, як це, зрештою, і роблять політологи. Та ясно одне — є команда згори, провідником сигналу став голова Секретаріату, який без згоди Президента такого кроку б не зробив, не наважився б просто. Тобто Ющенко добре розуміє, що робиться.

Зараз відбуваються перші кроки задуму — запропонувати суспільству партію нової якості. Щоправда, наскільки вдалим буде цей проект, вдасться здійснити замислене чи ні — інша річ. Питання сформульовано конкретно — і саме такими є наміри організаторів проекту Ющенко-2.

Я не говорю, що це погано, тому що в такому стані, в якому нині перебуває НУ, нічого в майбутньому їй не світить. Разом з тим, ідучи на дно, «Наша Україна» як партія тягне туди й Президента. Він усвідомлює це і робить конкретні кроки на випередження. Тому особисто я дивлюсь на проблему так: сьогодні коаліція, що носить назву демократичної, має перевагу в 1—2 голоcи. Це нестабільна ситуація, тому впливати на людей, що не обтяжені ідеологічними принципами, дуже просто. Через це коаліція не може бути тривкою.

Мої прогнози є невтішними — найближчими місяцями гряде відставка уряду і зміна формату коаліції. Хоча сьогодні маємо унікальну можливість розбудови держави проукраїнського напрямку: проукраїнського Президента, проукраїнську більшість у Верховній Раді й проукраїнський уряд. Ця ситуація є сприятливою для розбудови держави, але підводні камені, підводні течії негативно впливають на цю єдність. І чекає нас коаліція з Регіонами...

Владислав РОМАНОВ, директор інформаційно-аналітичного агентства «Придніпров’я» (Дніпропетровськ):

— Думаю, що на НУ-НС чекають великі зміни, тому що вихід з її партійних лав глави Секретаріату Президента, депутатів парламенту і губернаторів не може бути випадковим. Передусім, остаточно поставлено крапку на планах створення єдиної партії на базі тих дрібних партій, які на парламентських виборах увійшли в пропрезидентський блок. Натомість буде нова політична сила — більш дисциплінована і керована, а, разом з тим, і більш прагматична в ідеологічному плані. Сила, яка здатна співпрацювати з блоком Литвина і навіть з Партією регіонів. Річ у тім, що у Верховній Раді — повний глухий кут. При нинішній ситуації вона недієздатна. Ініціювання нових виборів також не є виходом. По- перше, після дострокових виборів не минув ще рік. По- друге, виборці втомилися, на них гнітюче діє погіршення економічного становища в країні, тривале зростання цін. Залишається тільки переформатування парламентської коаліції, але для цього потрібна перебудова пропрезидентських сил — тут керувати процесом мають прагматики. Схоже на те, що у них є і якісь приховані домовленості з нинішньою опозицією, зокрема, із прагматиками з Партії регіонів. Адже великий промисловий капітал об’єктивно не зацікавлений в постійній конфронтації. Навпаки, він зацікавлений у вступі нашої країни до СОТ і ЄС. Якщо некерована ситуація в парламенті триватиме, а Україна з процедурних причин втратить свій шанс стати повноправним членом СОТ, то першою в цій організації опиниться Росія. Ось тоді вітчизняним виробникам буде не до жартів. Напевно, це розуміють помірковані сили, а тому вони шукатимуть вихід з нинішньої політичної кризи.