Перейти до основного вмісту

Прокурор — для «своїх». А для «наших»?

31 травня, 00:00

Чому таку ціну має крісло генпрокурора? Упродовж кількох місяців у країні триває політична криза, але точка кипіння була зафіксована лише тоді, коли Президент пішов на заміну генпрокурора. Виявилося, це найчутливіше місце в нашій політичній системі. А сама сутичка у стінах Генпрокуратури, як лакмус, виявила, що собою являє політичний клас, який виріс, сформувався й існує «всередині» тіньової економіки, корупційних схем, безсоромного розтягання держмайна й т.д. Звичайно, у цій ситуації важливою є особа генпрокурора, головним достоїнством якого стає вміння нічого не робити. Проти «своїх». Бажано — «у правовому полі», про необхідність відновлення якого говорять усі сторони конфлікту. Чи зміниться щось із новими призначеннями до Генпрокуратури? Чи зміниться щось після виборів? Навряд чи. Необхідний інший стан суспільства, прихід нових політиків і бізнесменів, які не мають потреби в «ручному» Генпрокурорі, які, простіше кажучи, не побоюються його. Однак щоб зростити їх, необхідно змінити правила гри. А встановлює ці правила сьогодні хто?.. Так що крісло генпрокурора ще довго порівнюватиметься з «червоною» кнопкою...

Не встигла країна, удосталь втомлена від двомісячної кризи, зітхнути з полегшенням, як партійні соратники прем'єра Януковича заявили про намір відкликати автограф свого лідера під загальною заявою Президента, глави уряду й спікера в разі «продовження практики ревізії положень відповідної заяви з боку глави держави».

Практикою ревізії «синьо-білі» вважають... коментар секретаря РНБО Івана Плюща. «Заява секретаря РНБО викликає глибоку стурбованість Партії регіонів, як враховуючи безапеляційний тон, так і в зв'язку з відвертим правовим нігілізмом її змісту. Подібна тональність могла бути сприйнята в абсолютних монархіях позаминулого сторіччя, але аж ніяк не в європейській державі XXI століття», — зазначається в заяві, поширеній учора прес-службою ПР.

Що ж такого сказав Іван Степанович, що «синьо-білі» почали відразу ж погрожувати відкликати підпис Януковича під світовим документом, де, власне, ще чорнило не встигло висохнути? А Іван Плющ заявив, що в питаннях призначення в.о. генпрокурора, відставки суддів КС, перепідпорядкування внутрішніх військ, а також оцінки дій міністра внутрішніх справ під час силового залучення МВС у генпрокуратуру, позиція Президента незмінна. «Президент діє в рамках своїх повноважень. Він призначив в.о. генерального прокурора Віктора Шемчука, і це рішення досі ніким не оскаржено. Піскун може оскаржити таке рішення, однак повинен робити це коректно. Існує також факт силового нападу спецпідрозділів МВС на приміщення Генеральної прокуратури, на працівників Управління державної охорони. Спецпідрозділи використані не за призначенням, всупереч закону, із виключно політичною метою. Цьому факту необхідно дати оцінку, щоб виключити його повторення в майбутньому!», — заявив секретар РНБО. Пан Плющ також зазначив, що внутрішні війська залишаються в підкоренні Президента як Верховного Головнокомандуючого. Тим часом трохи іншої думки дотримуються безпосередньо в стінах МВС. Позицію цього органу озвучив недавно заступник міністра Михайло Корнієнко, оскільки сам Василь Цушко проходить нині «планове медичне обстеження». (Учора стало відомо, що у нього інфаркт.) Отже, із минулої п'ятниці внутрішні війська підлеглі Президенту. Із цим у профільному міністерстві не сперечаються. Проте досі вважають внутрішні підрозділи... своїми. «Внутрішні війська входять у склад МВС. Їх із складу МВС ніхто не виводив», — запевняє заступник Головного міліцейського відомства країни.

Проте каламбур із перепідпорядкуванням внутрішніх військ — це, як ви розумієте, далеко не єдине «відлуння» недавніх запеклих боїв коаліції з одного боку, чиновників Секретаріату Президента — з іншого. У Головному слідчому відомстві, розташованому на вулиці Різницькій, справи йдуть не краще: там нині два начальники. Коаліціянти вважають законним генпрокурором Святослава Піскуна. На Банківській запевняють, що головним обвинувачем країни є не хто інший, як Віктор Шемчук. Так що поки у «воскреслій» на два дні Раді відбувається демонстрація єдності, у відомстві, яке покликано стежити за дотриманням законів, панує повна плутанина. Щоправда, нині баталії розвертаються вже не в приміщенні ГПУ, а в районних судах Києва. Хронологія паперових боїв на сьогодні така — Апеляційний суд Києва щодо позову Президента ухвалив рішення припинити дію Соломенського суду столиці про відновлення Святослава Піскуна на посаді генпрокурора. Сам Піскун повторно оскаржив указ глави держави про своє звільнення, але вже в Шевченківському суді.

Тим часом виконуючий обов'язки генпрокурора Віктор Шемчук відмовляється займати свій кабінет на Різницькій, та й взагалі ходити в будівлю Генпрокуратури. За його словами, він ні в кого нічого не вкрав, і в ролі загарбника бути не хоче. У вівторок пообідні на руках у Шемчука «козир» із мокрою печаткою — рішення Апеляційного суду дає йому право зайняти крісло Генпрокурора. Однак уже ввечері до журналістів із Генпрокуратури виходить тріумфуючий... Святослав Піскун. Посилаючись на рішення Соломенського райсуду столиці, він знову стверджує, що, незважаючи ні на що, Генпрокурором залишається саме він.

У Секретаріаті Президента щодо цього висловилися оперативно й гранично жорстко. Заява про те, що постанова Соломенського районного суду Києва про скасування указу Президента про звільнення Святослава Піскуна підлягає негайному виконанню, не відповідає дійсності, оскільки постанова не набрала законної чинності. Так вважає заступник глави СП Ігор Пукшин. Чиновник нагадує, що постанова суду набирає законної чинності через десять днів із моменту його винесення, у випадку, якщо не подана апеляційна скарга. Однак 29 травня Служба представництва інтересів Президента в судах направила апеляційну скаргу на вказану постанову. Таким чином, у виконавчої служби Міністерства юстиції не було законних підстав відкривати виконавче виробництво, оскільки цій процедурі підлягає лише те рішення суду, яке набрало законної чинності, парирує Ігор Пукшин. «Не можна виконувати рішення, яке не набрало чинності — для цього навіть не потрібно бути юристом. Мені здається, Міністерство юстиції в цьому випадку грається з вогнем», — застерігає заступник глави Секретаріату. Крім того, пан Пукшин підкреслив, що в діях державного виконавця й особи, яка затвердила постанову про відкриття виконавчого виробництва, убачаються ознаки службового злочину, за який передбачена кримінальна відповідальність.

Ну що ж, таким чином, очевидно, що недільна угода між трійкою політичних лідерів країни лише «заморозила» питання скандальної відставки Святослава Піскуна. Напевно, саме тому навколо Генпрокуратури нині розкладаються все нові й нові пасьянси, що складаються з вердиктів райсудів столиці. Благо, пасьянси юридичні, а не силові. Однак не факт, що якщо Регіони відкличуть підпис Януковича під «мирним договором», боротьба за вплив над головним слідчим відомством не розгориться з новою силою. Поки ж у приміщенні на Різницького панує кадровий хаос. Піскун вважає себе генпрокурором і щодня штампує всілякі розпорядження. Свої вказівки в ролі в. о. генпрокурора підписує і Віктор Шемчук. Чиї укази вважають керівництвом до дії рядові співробітники ГПУ здогадатися неважко: незважаючи на те, що з моменту, коли Віктор Ющенко «попросив» пана Піскуна, останній не покидає стін ГПУ. Хоча, пам'ятається, якраз після того, як на колегії Генпрокуратури звістку про рішення глави держави позбавити Святослава Михайловича прокурорських повноважень, той заявив: «Хлопці, ми граємося з законом, а потім на нас дивляться, як на ідіотів». Після цієї репліки Піскун покинув засідання колегії і заявив журналістам, що оскаржить рішення про свою відставку в суді, забере пару ікон у кабінеті й покине будівлю Генпрокуратури. Однак, незабаром, після спілкування з регіоналами, Піскун не тільки не пішов iз ГПУ, але й покликав на допомогу міністра Цушка, що явився в компанії «Беркута». Якими наслідками ледве не обернувся цей візит міністра-соціаліста, напевно, нагадувати не потрібно. Адже в тому, що саме битва за право правити балом у Генпрокуратурі й призвела до ескалації, якщо можна так сказати, мирного раніше дербі між різними гілками влади, ніхто не сумнівається. Тому, відверто кажучи, дивує, чому Ющенко, Янукович і Мороз не вирішили компромісним шляхом «прокурорську справу», яка навіть тепер штовхає регіоналів до натяків про можливий відгук автографа прем'єра під загальною заявою?

До речі, пам'ятається після недавніх нічних домовленостей, глава держави заявив, що, розв'язавши глибоку політичну кризу без допомоги країн-посередників, Україна продемонструвала себе як зріла демократія. Невже зріла демократія допускає подібного роду кадрову чехарду у верхах Генпрокуратури, про важливість чіткої та безперебійної діяльності якої, думається, казати не потрібно? Але з іншого боку, не може не дивувати й позиція рядових регіоналів щодо ймовірності відгуку підпису Януковича. Тепер, виходить, якщо «синьо-білим» не подобається прізвище в.о. Генпрокурора, все повернеться на кризові круги своя. Можливо, у такому випадку Президенту, прем'єру й спікеру необхідно було проводити переговори довжиною не в одну добу, а, щонайменше, у десять. Напевно, за цей час керівництво країни зуміло б скласти перелік всіх «хороших» і «поганих» чиновників, починаючи міністрами, закінчуючи головами сільських адміністрацій і виключити подібного роду пінг-понг підписів під таким важливим документом. Адже услід за погрозами представників Партії регіонів про вірогідний відгук автографа прем'єра, можна чекати й «сюрпризів» від Соцпартії Мороза. Причина? Пам'ятаєте, Президент назвав візит міністра Цушка в Генпрокуратуру не інакше як злочином, за який необхідно нести відповідальність. На гнівний спіч гаранта блискавично відреагували в СБУ і вперше за всю історію незалежної України проти діючого міністра МВС за фактом перевищення службових повноважень була відкрита кримінальна справа. Зараз знову після перемир'я лінією Банківська — Садова — Грушевського, ця справу «заморозили». Але не факт, що надовго. Так що й спікер, який, пам'ятається, так завзято захищав дії Василя Цушка, може всього за кілька хвилин відкликати свій підпис під документом, над яким владоможці билися більше двох місяців.

До речі, дивує й той факт, що безпосередньо прем'єр не вважав за необхідне прокоментувати заяву партійних соратників про можливий відгук свого підпису як глави уряду, а не лідера однієї лише партії, яку не влаштовує стан справ у Генеральній Прокуратурі. А ось останнім месиджем на персональному сайті прем'єра є саме заява прес-служби ПР про можливу «підписну капітуляцію». Отже, потрібно вважати, Віктор Федорович погоджується з позицією рядових регіоналів, і готовий нівелювати всі домовленості, які були узгоджені глибокої ночі в головному кабінеті на Банківській?

КОЛИ ВЕРСТАВСЯ НОМЕР

Президент Віктор Ющенко не має наміру скасовувати свій указ щодо відставки ген прокурора Святослава Піскуна, повідомляє «Українська правда». «Я не маю наміру скасовувати свій указ на користь повернення Святослава Михайловича Піскуна на посаду генпрокурора», — сказав він. За його словами, з точки зору законності «дії Президента бездоганні». «Якщо хтось міркує сформулювати на цьому питанні політичну вимогу — вона неприйнятна», — наголосив Президент, додавши, що повернення Піскуна бути не може.

Delimiter 468x90 ad place

Підписуйтесь на свіжі новини:

Газета "День"
читати