Прокурорський тест
Подання Президента на затвердження на посаді Генпрокурора України заступника глави ДПАУ Святослава Пiскуна, яке Верховна Рада повинна розглянути у четвер, стало, судячи з усього, ще однією краплею масла до і без того палаючого вогню депутатських пристрастей. За день до голосування тільки фракція БЮТ визначилася зі своїм ставленням до пропозиції Президента. Зі слів одного з лідерів фракції Олександра Турчинова, БЮТ не підтримає кандидатуру С. Пiскуна, а саме голосування «буде перевіркою» депутатського корпусу як на лояльність, так і на опозиційність. Очевидно, опозиційності С. Пiскуна до «Слов’янського» БЮТ не пробачить.
Лідер «Нашої України» Віктор Ющенко також не приховував від журналістів своїх сумнівів стосовно того, кому служитиме Святослав Пискун. Як голосуватиме «Наша Україна» — всі «за», всі «проти» чи по-різному — також поки незрозуміло. Не сформувала свою позицію і фракція СПУ, — проте, не можна, очевидно, виключати повторення «історії» із затвердженням на посту прем’єра Анатолія Кінаха, чию долю несподівано вирішили саме соціалісти. Навіть ті, хто співчуває СПУ, в’їдливо натякнули, що у позиції соціалістів можливі варіанти.
Щодо «уламків» «Єдиної України», то про наміри, наприклад, «донецької» фракції «Регіони України» можна судити за вельми неоднозначною реакцією на відповідне запитання (поставлене йому під час прес-конференції) першого віце-спікера ВР Геннадія Васильєва. На відміну від глави парламенту Володимира Литвина, який однозначно заявив про свою підтримку кандидатури С. Пiскуна, Г. Васильєв власних планів не розкрив, прогнозувати що-небудь навідріз відмовився і взагалі заявив, що «не знайомий» із претендентом «як із працівником Генпрокуратури», тому нічого не може сказати про нього «як про фахівця», повідомляє Інтерфакс- Україна. Склалося враження, що пан Васильєв набагато більше стурбований тим, щоб його не вважали невдалим претендентом на пост Генпрокурора.
Зате екс-Генпрокурор, народний депутат Михайло Потебенько чудово пам’ятає, як С. Пiскун свого часу працював у прокуратурі, і має намір, із його слів, підтримати запропоновану Президентом кандидатуру.
«Надто небажано і просто шкідливо залишати Генпрокуратуру на два місяці (час депутатських канікул. — Ред. ) при виконуючому обов’язки», — сказав в інтерв’ю «Дню» один із лідерів фракції КПУ Георгій Крючков.
Проте і у ВР, і у суспільстві є, зі слів народного депутата, сили, зацікавлені в тому, щоб Генпрокуратуру очолював «в. о.», який не міг би смикати парламент, вимагаючи від нього згоди на притягнення до відповідальності парламентаріїв і т.iн. На думку Г. Крючкова, те, що останнім часом жодну резонансну справу Генпрокуратура не довела до логічного завершення, свідчить про необхідність серйозної кадрової реформи в цьому відомстві. Великою помилкою Георгій Крючков вважає і позбавлення Генпрокуратури функції загального нагляду. Судова гілка влади, зрозуміло, повинна бути незалежною, але не від закону, а у нас часом буває, — із жалем констатував співрозмовник «Дня», — саме так.
Інакше кажучи, те, що Генпрокуратура потребує реформування, очевидно. Питання в тому, чи почнуться ці реформи в найближчому майбутньому, чи ж їх буде відкладено на невизначений термін. Однак, схоже, що у парламенті така постановка питання не дуже популярна. Питання Генпрокурора смакується, виходячи із кадрових бартерів балансів, противаг й інших «принципових» речей.
ДО РЕЧІ
Представник Президента України у Верховній Раді Олександр Задорожній вважає, що Леонід Кучма, пропонуючи парламенту кандидатуру Святослава Пiскуна на посаду Генерального прокурора, виходив, зокрема, з необхідності поліпшення боротьби з економічними злочинами. Зі слів О. Задорожнього, у країні розслідується багато справ, пов’язаних з економічними злочинами, однак небагато з них доводяться до суду. При цьому, відзначив він, С. Пiскун відрізняється тим, що доводить свої справи до кінця. Його робота, відзначив депутат, характеризується ефективністю розслідувань і поверненням грошей в Україну.
