ПРИГОДИ «КУРОЧКИ РЯБИ» В ДОНБАСІ

Шістдесяті роки були успішними для Луганської кондитерської фабрики. Саме цей час ознаменовано творчим піднесенням і масою різних винаходів, з якими, в свою чергу, пов'язані вельми цікаві історії. Скажімо, одна з них пояснює появу на світ коробки цукерок під назвою «Курочка Ряба». Як розповідає колишній директор фабрики Степан Іванович Крупко, на початку 60-х років з відрядження до НДР він привіз кілька порожнистих шоколадних «яєць» і, показавши їх своїм фахівцям, запропонував підлеглим: а давайте-но, й ми у себе щось подібне почнемо виготовляти. Начальник цеху Іраїда Якушева запал директора охолодила: мовляв, а що партія скаже, коли ми такі цукерки до Великодня випустимо? Стали думати-гадати, як би так зробити, щоб і «вовки були ситі, і вівці цілі». Тоді й пригадали російську народну казку про курочку рябу. Вигадали гніздо — з паперової стружки, а одному робітникові, який непогано малював, доручили розробити картинку на коробку. Вийшло чудово. Нікому з партійних бонз срібні яєчка не здалися крамольними. Більше того — цукерки «Курочка Ряба» були обов'язковими у списку кондитерських виробів для забезпечення радянських урядових баз. І не дай Боже, щоб комусь із тогочасного начальства не вистачало солодощів луганських кондитерів!

Приблизно в той самий час народилися ще одні ласощі — цукерки «Планета». До луганчан великих цукерок схожої форми ще ніхто не робив. Вигадали її сім'я Якушевих і Нелля Бузько. Оригінальною була не тільки сама форма, але й вміст тієї смачної кульки, яка вражала своїм ніжним горіховим смаком. До речі, кожну цукерку обробляли вручну.

Було ще багато різних цікавих розробок, проте візитною карткою не лише Луганської кондитерської фабрики, а й взагалі Луганщини завжди був і залишається «Шахтарський торт». Патріарх місцевих кондитерів Савелій Якович Генстель — саме він задумав цю велику незвичайну цукерку з шоколаду та горіхів. Коли технологію розробили і з'явилися нові зразки продукції, у Москві сталося ускладнення: а як же реєструвати новий виріб, за яким ГОСТом? До якої класифікації цю цукерку-торт віднести? Думали довго, а в результаті ніхто з московських чиновників не взяв на себе відповідальності визначити долю луганської новинки. Зробив це тогочасний перший секретар Луганського обкому партії Володимир Шевченко: взяв і затвердив технологію нових ласощів, а потім розпорядився почати випуск «Шахтарського торта». До речі, він був воднораз і цікавою людиною, і вмілим керівником. Проаналізувавши сьогодні все те, що він зробив для області, сучасник має право назвати його риночником, але в 60-ті роки таку сміливість і самостійність не дуже заохочували. Однак Шевченко вмів обходити гострі кути...

Як згадував Степан Іванович, перший іменний торт кондитери зробили для Леоніда Утьосова. З таким проханням до них звернувся тоді соліст Луганської філармонії Юрій Богатиков. Щоб зробити приємне великому артисту, на торті намалювали ноти славно-звісних рядків — «Сердце, тебе не хочется покоя». Розповідають, що коли Утьосов побачив виріб луганських кондитерів і прочитав ноти пісні, то розплакався, переповнений почуттями. В останні роки виготовлення іменних «Шахтарських тортів» стало особливо популярним. Оцінити майстерність луганських кондитерів уже мали нагоду і Алла Пугачова, і Валерій Леонтьєв, і Раймонд Паулс, і Лайма Вайкуле, і «нанайці»...

До Нового 2000-го року окремі зразки «Шахтарського торта» матимуть нове оздоблення. Головним героєм намальованих новорічних картинок, окрім Діда Мороза, стане, безперечно, Дракон. Кондитери Раїса Політова і Людмила Коваль сьогодні працюють з особливим настроєм: хочеться втішити споживача чимось незвичайним у 2000 році. Поки руки працюють з марципановою масою, голова народжує проект майбутнього торта для Вірки Сердючки. А це ж усім відомо, яка вона вередлива...