Приватний майдан
Наприкінці цього тижня процес реприватизації переріс у низку великих і дуже політизованих скандалів, до яких залучаються багатотисячні колективи. Медійний супровід перетворює ці конфлікти на тему для обговорення на кухнях і перед телевізорами. При цьому в людей складається враження, що влада «успішно» працює замість ослабленої й деморалізованої опозиції, з кожним днем з власної ініціативи збільшуючи репутаційні втрати.
Мабуть, усе пояснюється наближенням виборчої кампанії, ставки на якій надзвичайно високі. Після реалізації політичної реформи, закон про яку, швидше за все, незабаром набере чинності, саме уряд отримає основні важелі управління країною. А вручить їх йому парламент, який Україна обиратиме навесні цього року. Але хто отримає в ньому більшість? Поки найбільший шанс має коаліція, що прийшла до влади після помаранчевої революції. Очевидно, тому внутрішня конкуренція у владному середовищі досягла чергової точки кипіння.
Негласна й погано зрозуміла простим платникам податків суперечка точиться навколо того, хто очолюватиме список провладного блоку. Здоровий глузд підказує, що це буде найбільш рейтинговий політик. Але хто? Ющенко — це незаконно й схоже на обман виборців (адже він не складе повноваження Президента, щоб стати депутатом). Тимошенко? Із цим категорично не згодні, умовно кажучи, група Порошенка, Третякова ets. Причому, як стверджують їхні опоненти, суміщаючи корисне з приємним. Саме про це, схоже, свідчить «зрив» Михайла Бродського»: він звинуватив оточення Президента в корумпованості й припинив своє членство в «Батьківщині». Виступаючи на одному з телевізійних каналів, він заявив, що «Третяков, Порошенко лобіюють Григоришина і їхні плани переділу українського ринку не на користь народу, за що бореться Тимошенко, бо вона бореться за те, щоб заводи вивести на аукціони, не на користь ніяких приватів, нікого, а щоб гроші пішли народу». «Я на вибори з Тимошенко не піду, якщо вона піде з Ющенком», — підсумував свій виступ Бродський. (Учора прес-служба Порошенка відповіла Бродському безцеремонною заявою.)
Колишній головний «яблучник» оголив суть інтриги. Біла й пухнаста «попелюшка», яку кривдять злі олігархи, може таким чином легко обскакати на виборах політичну силу, очолювану Президентом. У його оточені це, мабуть, теж розуміють... І проблема НЗФ лише сфокусувала в собі цей клубок протиріч.
Відновлення справедливості в приватизації було обіцяне Майдану. Позавчора й учора центр уваги країни перемістився в доти мало кому відомий Нікополь, на «приватний Майдан», де колектив заводу феросплавів, за рішенням суду повернутого у власність держави, не допускав на територію підприємства нових власників. Вибухонебезпечна ситуація транслювалася на всю країну, й, можливо, саме тому не вийшла за межі цивілізованих відносин, хоча й була дуже близькою до цього. Коментуючи вчорашню спробу захоплення заводу, голова профспілкового комітету НЗФ Юрій Логвинов сказав, що в контексті можливого кризового розвитку ситуації навколо НЗФ колектив залишає за собою право перейти в передстрайковий режим. «Ми запобігли конфлікту, що нам нав’язували, ми з честю вийшли з протистояння, ми не пустили на завод представників групи «Приват», і сьогодні в кожного працівника НЗФ є почуття гордості за те, що ми змогли зробити, за свій завод», — сказав він.
У четвер Президент України різко розкритикував ситуацію навколо Нікопольського заводу феросплавів і доручив Кабінету Міністрів і Фонду держмайна в законному руслі поставити крапку. В. Ющенко звернув особливу увагу Кабміну на неналежне відстоювання інтересів держави та неприпустимість використання державних інститутів у інтересах приватних структур (схоже, йшлося про те, що на зборах акціонерів НЗФ до керівних органів підприємства не без допомоги прем’єра увійшли представники «ПриватБанку»). За словами прес-секретаря Президента Ірини Геращенко, Ющенко «дуже серйозно розмовляв з урядом». Прес- секретар не виключає, що після четвергової розмови представників уряду з Президентом буде прийнята одна кадрова відставка на рівні одного із заступників міністра. «Про інші відставки не йшлося», — сказала Геращенко. Президент також доручив відповідним органам у триденний термін забезпечити передачу Фонду держмайна повернутого державі пакету акцій. Чи вказав він при цьому ще і законний шлях для цього? Схоже, його сьогодні в державних структурах не знають.
А вчора, коли біля стін підприємства тривав багатотисячний мітинг, прем’єр провела прес-конференцію, на якій багато уваги приділила ситуації навколо НЗФ. Вона звинуватила народного депутата й бізнесмена Віктора Пінчука в тому, що в боротьбі за Нікопольський завод феросплавів він використовує свої зв’язки в чинній владі, а також стверджувала, що під час прямої трансляції було видно, що людей завезли в Нікополь примусово для створення «масовки». «Усе це просто було шоу (мітинг на НЗФ у четвер), яке могло бути організоване зятем Кучми (Віктором Пінчуком) тільки під досить серйозним прикриттям», — заявила прем’єр. «Думаю, ніколи в житті в державі, де сильна влада, де влада правова, де немає у Пінчука ніякого сильного «даху», він би ніколи не дозволив би собі робити такі речі, як було зроблено вчора. Думаю, він зараз почувається в Україні абсолютно впевнено», — сказала Тимошенко. Вона стверджувала, що й сьогодні «олігархи правлять країною».
Проте прем’єр переконана, що Нікопольський завод феросплавів буде повернуто державі, незважаючи на «стогони й шмарклі» опонентів. І в разі продажу заводу на відкритому аукціоні його вартість перевищить $1 млрд. Вона стверджує, що «ніякі кулуарні домовленості не завадять уряду виконати рішення суду». При цьому вона нагадує, що існує рішення Київського апеляційного суду, де визначено, що реєстратором і хранителем пакету акцій НЗФ є «Славутич-Реєстратор». Однак прем’єр мала б розуміти, що навіть у разі, якщо суд призначив цю компанію реєстратором і хранителем акцій НЗФ, шуканого пакету в неї все одно немає, а отже, передавати державі нічого. Тому і є незаконними збори акціонерів НЗФ в м. Орджонікідзе, що Фонд держмайна не отримав від «Славутича-Реєстратора» пакету акцій. Насправді реєстр акцій цього підприємства веде реєстратор «Альфа-Інвест». Про це говориться в листі Держкомісії із цінних паперів у відповідь на депутатський запит народного депутата Юлії Чеботарьової. ДКЦПФР підкреслює, що, згідно із законом, «Славутич-Реєстратор» не може бути хранителем акцій. Схоже, все це чудово знає й прем’єр. Але скандал їй потрібен точно так само, як і гроші за НЗФ. Гра безпрограшна. Або імідж, або гроші на соціальні витрати від перепродажу НЗФ (тобто знову — на імідж).
Ну і куди бідному виборцю податися?
