Привид депресії

Рада і правління Нацбанку України, що працювали донині немов солодка парочка, різко розійшлися у прогнозах на майбутнє. Як повідомив учора «Дню» голова ради НБУ Анатолій Гальчинський, цей орган на своєму засіданні відхилив запропонований менеджментом НБУ проект основних засад грошово-кредитної політики на 2003 рік. Його не прийняли навіть за основу, оскільки він не враховує нові тенденції в економіці України. Як вважає А. Гальчинський, це не тільки уповільнення темпів зростання економіки, але й посилення процесів, які збільшують небезпеку входження економіки країни у фазу депресивного розвитку.

Приймаючи таке рішення, рада, зі слів Гальчинського, враховувала і недостатню обґрунтованість розрахованих урядом макроекономічних прогнозів наступного року, зокрема, занадто оптимістичне зростання ВВП, реальних прибутків населення і позитивного сальдо платіжного балансу. На думку членів ради, ці прорахунки істотно деформують розрахункову базу грошово-кредитної політики.

Правлінню НБУ рекомендовано провести більш ефективну політику формування міжнародних валютних резервів. «Нас не можуть не турбувати проблеми, пов’язані з обслуговуванням державного боргу наступного року», — пояснив напередодні причини таких рекомендацій Нацбанку А. Гальчинський. Тому він вважає, що Національний банк України в 2003 році повинен довести обсяг своїх золотовалютних резервів як мінімум до $5 млрд. Адже в 2003 році Україна повинна виплатити держборгу близько $1,6 млрд.

Запропоновані Нацбанком заходи із посилення впливу грошово-кредитної політики на розвиток банківської системи і покращення кредитування економіки рада також визнала недостатніми. Коментуючи «Дню» мотиви рішення ради, А. Гальчинський указав на те, що невиправдана ейфорія навколо показників, що свідчать про зростання економіки, може призвести до небажаних наслідків. «Треба опускатися на землю і вникати у складнощі, з якими формується українська економіка, — сказав голова ради Нацбанку. — Фаза зростання в цих умовах може непомітно перерости у фазу стагнації». Постсоціалістичні країни Центральної Європи, на думку А. Гальчинського, демонструють саме таку типову тенденцію, коли після двох-трьох років підйому починається падiння темпів. До такої ситуації треба бути готовою й Україні, вважає Гальчинський. Він стверджує, що шість відсотків зростання ВВП, як прогнозує уряд, — це дуже сумнівний показник. Але якщо побудувати на ньому бюджет, то він втрачає ознаки реального документа. Як пояснив Анатолій Степанович, Росія створює бюджет з урахуванням можливої зміни цін на енергоносії і відповідно розглядає різні його варіанти, чим закладається фундамент збалансованого майбутнього. У нас же, зі слів А. Гальчинського, закладаються максимально можливі показники, які потім не реалізовуються... Приклад — бюджет нинішнього року, коли закладали шість, а отримали за п’ять місяців 3,8% зростання ВВП, сказав А. Гальчинський. Він вважає, що якщо порівняти з даними за чотири місяці (4,1%), бачимо несприятливу тенденцію, хоч робити остаточні висновки рано: травень — не показовий місяць (півмісяця не працювали), а до цього була тенденція до зростання.

Так само мало хто сьогодні наважиться зробити висновки з кадрової складової цього внутрішньонацбанківського конфлікту. Володимир Стельмах, якого свого часу Віктор Ющенко залишив на господарстві, вже показав, що не дотримується у центробанку макроекономічних правил свого колишнього шефа, а прагне здійснювати гнучку політику, що враховує, наскільки це можливо, й інтереси банківської системи, і потреби промисловості, яку лобіює уряд, і, зокрема, її експортоорієнтованого сектора. Схоже, рішення вищестоящої стосовно вироблення грошово-кредитної політики ради сприйматиметься у Нацбанку без образ, але й не без реплік.

Відповідаючи на запитання «Дня», керівник групи радників глави НБУ Валерій Литвицький підкреслив, що з повагою та розумінням ставиться до узагальнень, зроблених радою НБУ. З його слів, нарівні з позитивами в українській економіці спостерiгаються й певні загрози, пов’язані з уповільненням зростання промисловості і гальмуванням темпу зростання ВВП. На думку В. Литвицького, справді, є підстави ще раз проаналізувати тенденції, що склалися, щоб ухвалити більш зважені рішення. Він упевнений, що правління НБУ уважно поставиться до думки ради. Краще мати темпи меншими, ніж хочеться, але при цьому позбуватися диспропорцій у виробництві. Тоді як високі темпи зі збереженням «структурних перекручень», вважає В. Литвицький, консервують відсталість економіки.

Як повідомлялося, Кабінет Міністрів близько тижня тому затвердив три сценарії економічного і соціального розвитку України. Згідно з цільовим сценарієм, зростання ВВП планується на рівні 6%, обсяг промислового виробництва — 6,5%, експорт та імпорт товарів і послуг — 6,2% і 7,5%. За консервативним сценарієм зростання ВВП становитиме 4%, промислового виробництва — 4,5%, експорту та імпорту — 5,6% і 6,9%. Виходячи з оптимістичного сценарію, ВВП збільшиться на 7%, промислове виробництво — на 7,5%, експорт та імпорт — на 6,7% і 7,9%. Однак у програму діяльності уряду закладено прогноз зростання ВВП на рівні 6%, тобто обраний саме цільовий сценарій.

Відстоюючи урядові розрахунки, перший заступник держсекретаря Мінекономіки Ігор Шумило сказав «Дню», що цільовий сценарій прогнозу склали не на пустому місці, і якщо цього року внаслідок співпраці парламенту й уряду буде прийнято важливі законодавчі рішення, на зразок нового Податкового кодексу (головна умова, вважає Шумило), то цей варіант може стати реальним. «Я в ньому не сумніваюся», — зробив висновок економіст.

Тим часом його колега з Мінфіну, заступник держсекретаря Анатолій М’ярковський більш песимістично ставиться до можливості прийняття Податкового кодексу у строки, що дозволяють будувати бюджет 2003 року на новій податковій базі. З його слів, деякі експерти визначають ціну цього питання в 5 млрд. гривень — на стільки скоротиться передбачуваний ВВП-2003 у випадку, якщо законодавці й уряд не досягнуть взаєморозуміння.