«Радикального» рішення поки немає

Ні для кого з присутніх не стало новиною, що екологічна аварія на підприємстві має перманентний характер та триває вже близько п’ятдесяти років. Внаслідок недосконалості технологій виробництва хлору та каустичної соди ртутним методом весь цей час відбувалися так звані технологічні витоки, внаслідок яких у грунти та грунтові води на території заводу потрапляло 450 грамів ртуті на кожну виготовлену тонну соди. А обсяг добового виробництва у кращі часи становив 1100 тонн готової продукції. За допомогою нехитрої арифметики можна підрахувати та вжахнутися. До речі, остання екологічна експертиза на «Радикалі» проводилася ще у 1992 році КНДІ «Синтеко». Проте, як заявив на прес-конференції міністр екології і природних ресурсів Сергій Курикін, ситуація знаходиться під контролем ось уже протягом декількох років та підстав для того, щоб робити які-небудь панічні оцінки, немає. Він поспішив запевнити присутніх у тому, що конкретних випадків розливу ртуті на заводі не відбувалося ні у період його роботи, ні на стадії демонтажу, і в грунтових водах, які мають у цій місцевості дуже високий рівень, ртуті немає. Правда невідомо, на які дані він посилався, оскільки дослідження грунтових вод на територіях, прилеглих до заводу, не проводилося і, більш того, не буде проводитися найближчим часом через нестачу коштів. Загальна вартість робіт iз демонтування та ліквідації підприємства і так обійдеться державі в суму близько 15 млн. гривень. У деталях про хід цих робіт розповів командир оперативно-рятувальної служби міста Харкова, яка виграла спеціальний тендер на проведення операції, Юрій Куліш. На сьогоднішній день рятівники вже встигли зібрати біля 40 тонн шламу (грунту, що містить ртуть) у цехах заводу, та злити ртуть, що знаходилася у ваннах для електролізу. Крім ртуті на підприємстві знаходиться ще близько 170 тонн різних лугів та кислот, доля яких поки не відома.

Важко сказати, що результати прес-конференції є втішними. Причиною для тривоги може бути хоч би те, що виміри ртутного випаровування проводилися тільки на промисловому майданчику, де ведуться ліквідаційні роботи (там перевищена допустима норма у 30 раз), а у житлових районах, прилеглих до «Радикала», такі дослідження не проводилися зовсім. Тому твердження про те, що небезпеки для населення немає — просто безвідповідальне.