Реанімація житниці

Не встигло українське селянство, яке всього за один післяреформений рік збільшило виробництво зерна майже удвічі, повною мірою відчути переваги ринкового господарювання, як йому довелося «скуштувати» властивих незрілому капіталізму проблем перевиробництва. Минулого року значна частина врожаю залишилася нерозпроданою, що істотно вплинуло на ціни нинішнього року, які не дозволяють виробнику, за визнанням голови однієї з обласних податкових інспекцій, вийти зі стану бідності.

Це одна з проблем, яка вирішувалася на вчорашній нараді у прем’єр-міністра України Анатолія Кінаха, офіційно присвяченій ходу виконання меморандуму про узгодженість дій Кабміну та професійних учасників зернового ринку. Нагадаємо, що цей документ, який прийнято ще наприкінці березня, повинен був, зі слів прем’єра, стати першим кроком до вдосконалення державної політики на зерновому ринку. Віце-прем’єр Леонід Козаченко тоді ж зазначив, що відповідно до меморандуму уряд збирається вжити заходів для того, щоб місцеві органи влади, які раніше були головною перешкодою руху зерна в Україні, зменшили своє адміністративне завзяття.

Але не пройшло й місяця, як Козаченко був змушений передбачити, що ціни на зерно в Україні у період жнив знизяться, хоч і не більше ніж на 15%. Проте і це розглядалося як перемога. «Зерновий ринок буде стабільнiшим, ніж минулого року», — стверджував тоді віце-прем’єр. На жаль, цей прогноз із початком жнив не підтвердився. Погодні умови, на які традиційно посилаються всі українські уряди як радянської, так і нової епохи, сплутали зернові карти. Стосовно нинішнього врожаю зернових, хоч його вже обмолочено із понад 60% площ, реального прогнозу все ще немає. Офіційні джерела тримають планку на рівні 35 млн. тонн, тоді як неофіційні, у тому ж уряді, опускають її до 30 мільйонів. Ця невизначеність, мабуть, також якось позначається на стабільності цін, а отже на самопочутті виробника.

Тим часом над ним нависла і серйозна «загроза» ззовні. Країни Євросоюзу побоюються за свій ринок зерна і роблять спроби захистити його від дешевого хліба з України, повідомила учора українська служба Бі-Бі-Сі. Сільськогосподарський комісар ЄС Франц Фішлер вважає, що Євросоюз потребує реформування своєї імпортної політики, щоб захистити внутрішній ринок від напливу дешевого хліба з причорноморських країн, а головним чином з України. Він попередив членів Євросоюзу, що хлібний ринок ЄС стоїть перед небезпекою колапсу — через конкуренцію, викликану дешевим зерном, імпортованим з України. (За даними митної служби, Україна в січні-червні поточного року експортувала зерно на суму $355,5 млн., що у шість разів перевищує показники аналогічного періоду минулого року. При цьому в червні експорт зернових збільшився в 7,6 разу порівняно з червнем 2001 р. Пшениця з України найбільш активно відвантажувалася в Іспанію, Італію та Марокко). Намагаючись захистити своїх фермерів, Франція висловила думку, що ЄС повинен використати українські ціни на зернові для обчислення рівня імпортних тарифів, які нині базуються на цінах на американське зерно. Схоже, Україна знову може претендувати на звання житниці Європи.

У свою чергу, як з’ясувалося на нараді у прем’єра, Україна має намір посилювати державну підтримку експортерів зерна саме тому, що вони зустрічаються з жорсткою конкуренцією на світових ринках.

Однак велика політекономіка світових ринків не завжди ще зрозуміла і доступна вітчизняним виробникам, яких більше цікавлять внутрішні ціни на їхню продукцію. Учасник наради у прем’єра президент Зернової асоціації України Микола Компанець сказав «Дню»: «Це ненормально, якщо хтось встановлюватиме ціну на ринку. Ринок це повинен робити сам. Сьогодні, скажімо, «Київмлин» купує хліб за ціною 500 гривень (із доставкою на елеватор), але він місяць не платить. А Держрезерв викупляє хліб за досить низькими заставними цінами. Ось селянин і орієнтується: що вигіднiше? Сьогодні йому треба терміново розрахуватися за пальне і за техніку, за кредити, щоб своєчасно отримати нові. Тому перевагу віддають готівці...»

Зі слів Компанця, експортна ціна пшениці з доставкою в порт — $60, кормового ячменю — близько $70, гороху — $100 за тонну. При цьому певну небезпеку для українського зернового ринку фахівець бачить у тому, що в портах з’явилося дуже багато покупців, які пропонують готівку. «Вони платять на два-три долари дешевше і забирають зерно прямо з машин, — сказав Компанець і додав: — Саме тіньовики з «налом» і збили ціну, але їх ніхто не зупиняє...». Разом із тим, тих зерно трейдерів, що працють на світлі, дуже непокоїть ще й державна політика стосовно повернення ПДВ. У одному з авторських матеріалів, надісланих до «Дня», її навіть охрестили «податковою FOBією». На щастя, голова ДПАУ Микола Азаров «вник у тему» і дав вказівку підвідом чим органам, які ледь не заморозили український зерновий експорт, переглянути свою позицію. За розрахунками Компанця (точну цифру ніхто не називає) борг держави зернотрейдерам перевищує 60 мільйонів гривень, і вони хотіли хоч б реструктуризувати його.

Проте, вчора податківці знову були в центрі уваги і отримали вказівку не перешкоджати українському зерновому експорту і навіть скласти графік виплати боргу з ПДВ. Коментуючи підсумки наради у прем’єра, його радник, екс-міністр АПК Борис Супіханов сказав «Дню», що А. Кінах висловився за врегулювання взаємовідносин експортерів з Державною податковою адміністрацією України, а також тарифів і послуг при перевалці зерна, особливо щодо таких природних монополістів, як залізниця і порти. Супіханов вважає, що нинішня ситуація із зерновими цінами не позначиться на цінах на хліб, а, можливо, й призведе до деякого зниження. Щодо виробників зерна та їхніх інтересів, то Супіханов висловився так: «Якщо ціна на ринку не падатиме, то вже буде для них користь».