«Уемблі», мабуть, один iз найзнаменитіших стадіонів у Європі, цілком відповідав своїй репутації. Триярусний красень-гігант раніше використовувався тільки для матчів національної збірної, а також фінальної стадії Кубка Англії. І ось тепер на ньому почав виступати лондонський «Арсенал». Про якість поля не доводиться й говорити. Адже в Англії навіть на шкільних майданчиках трава часто не поступається деяким аренам офіційних змагань в інших країнах.

Навколо поля немає звичних для нас легкоатлетичних доріжок. Але це й не суто футбольний стадіон. Тут також проходять собачі перегони, видовище, скажу вам, не для слабких духом.

За тренуванням київського «Динамо» спостерігали, крім групи журналістів, і вболівальники. Один iз них Богдан ЦАПЛИНА, лікар лондонської лікарнi. Хоча сам пан Богдан народився в Англії, але предки його із Західної України, тому розмовляє в сім’ї українською мовою.

— Пане Богдане, чи підете ви завтра на матч?

— «Динамо» — моя улюблена команда. Зрозуміло, я і моя родина не могли не скористатися шансом побачити динамівців живцем. На матч підемо ушістьох — дружина, четверо дітей і я. До речі, всі квитки (а на «Уемблі» 73 тисячі місць) були розпродані ще за три тижні до початку матчу. Квитки коштували до 35 фунтів, а українським уболівальникам їх продали по 20 фунтів.

Забігаючи наперед, скажемо, що тисяча вболівальників динамівців були хоч і нечисленною, але добре організованою групою. І щойно затихали фани «Арсеналу», як на весь стадіон чулися їхні дружні голоси. А після матчу з їхнього сектора залунала рідна пісня «Гей, наливаймо повнії чари». А втім, і 72 тисячі вболівальників «Арсеналу» вразили своєю організованістю і згуртованістю. До речі, чутки про нечуване хуліганство англійських уболівальників виявилися дуже перебільшеними. Зокрема, фани «Арсеналу» допомогли дістатися на «Уемблі» двом українським журналістам, які заблукали.

Тепер про саму гру. З самого початку київські динамівці господарювали на одному з найзнаменитіших стадіонів Європи, як у себе вдома. Динамівці вийшов на поле не тільки без тремтіння в колінах, а з твердим наміром виграти. Прессинг на всьому полі, невгамовне прагнення боротьби, висока техніка порадували мільйони українських уболівальників.

Уже вдруге в цьому сезоні (перший — проти «Спарти» в Празі) динамівці, волею обставин притиснуті до стіни, демонструють справжній характер і змушують ці обставини повернутися до них обличчям.

А вольові якості команди Лобановського цього дня зазнали подвійного випробування. Перший раз, коли польський суддя Ришард Войцик не зарахував чистісінький гол Андрія Шевченка, а другий раз, коли «Арсенал» відкрив рахунок лише за 16 хвилин до фінального свистка. Блискучий гол у виконанні Лі Діксона і Денніса Бергкампа, здавалося, остаточно перекреслив надії команди на вихід у чвертьфінал. І це в матчі, який складався для нас вельми успішно. Ось думка відомого футбольного оглядача газети «Санді Таймс» і часопису «Уорлд соккер» Брайана ГЛЕНВIЛЛА: «Ви привезли дуже хорошу команду. Ваші гравці мобільні, технічні, вони просто літали по полю. Вони заслуговували на більше, ніж на нічию. Та й гол Шевченка був забитий не з офсайда. На мій погляд, Андрій, як і Олівер Бірхофф, — найсильніші форварди світу».

...Наприкінці матчу після розиграшу кутового (до речі, гості подавали їх 9 разів проти 4 корнерів господарів) Валентин Белькевич дав прекрасний пас Сергію Реброву, і той подарував динамівцям надію.

Так, кияни могли програти цей матч. Адже футболісти «Арсеналу» аж ніяк не хлопчики для биття. Але це не змінило б нашого враження від прекрасної гри земляків. А те, що динамівці попри всі удари долі змогли переломити поєдинок і відігратися на останній хвилині, то честь їм за це і хвала.

Формально кияни, як і раніше, йдуть на четвертому місці, однак лідер підгрупи «Арсенал» перебуває на відстані лише однієї перемоги...

Після матчу своєю думкою поділився тренер киян Олексій МИХАЙЛИЧЕНКО:

— «Динамо» (Київ) зіграло цього року одну з найкращих своїх ігор. На жаль, нинішнього року у нас з’явилася така тенденція, що, створюючи багато голевих моментів, нам увесь час чогось бракує, чи то останнього паса, чи то точного удару. Ми обов’язково віддячимо хлопцям за самовіддачу. Я гадаю, ця гра дуже допоможе їм у психологічному плані. Результатом, очевидно, однаково задоволені обидві команди. Якщо брати гру загалом, то, як на мене, сильнішими були динамівці. Але якщо судити за ходом гри, то ми теж задоволені, що вдалося відіграти пропущений матч.

Наставник «Арсеналу» Арсен ВЕНГЕР справді аж ніяк не виглядав пригніченим.

— Яка команда виглядала краще? Та ніяка. Адже результат нічийний — 1:1. Ми мали перевагу в техніці, а кияни — прекрасно рухалися на полі. Денніс Бергкамп iз подачі Лі Діксона забив приголомшуючий гол. А що стосується гола, забитого Андрієм Шевченком, то там, на мій погляд, не було положення поза грою. Зате Сергій Ребров забив гол із офсайда. Не здивований сильною грою динамівців, я й раніше вважав їх суперфаворитами.

Почесний президент АТ ФК «Динамо» (Київ) Григорій СУРКIС загалом був задоволений якістю гри. Він зазначив також, що аж ніяк не випадково збірна України, в якій переважна більшість киян, лідирує у своїй відбірковій групі.

— Сподіваюся, що 4 листопада динамівці обіграють «Арсенал». І відтак флагман українського футболу піде на зимові канікули теж у доброму настрої. Бо якщо не бути оптимістом, то навіщо тоді жити?

P.S. Редакція дякує АТ ФК «Динамо» (Київ) за допомогу в організації матеріалу.

№203 23.10.98 «День»
При використанні наших публікацій посилання на газету обов'язкове. © «День»