РЕГІОНИ

Острог: електронні технології

Галина ЦЕП’ЮК , бібліотекар Національного університету «Острозька академія»:

— Щодня ми обслуговуємо до трьохсот студентів. Для Острога — це багато. Наразі ми перейшли на роботу за новою системою — «УФД/Бібліотека». Система «Український Фондовий Дім/Бібліотека» призначена для комплексної автоматизації діяльності бібліотеки. Вона має забезпечити автоматизацію основних виробничих циклів: каталогізація видань — облік фонду — аналіз стану фонду; реєстрація читачів та організацій МБА; пошук документів — замовлення — комплектація — видача — повернення. У нас тепер ведеться інвентарна книга електронного варіанту, книга сумарного обліку. З жовтня введемо в дію обслуговування читачів за читацькими квитками із штрих-кодами. Загалом, наша бібліотека складається з підрозділів: відділу періодики, абонементу, читальної зали, відділу комплектування та бібліографії. Книги до нас надходять постійно, так як ми співпрацюємо з різними видавництвами. Ще не було такого, щоб кожного місяця не надійшла нова література. Так, загалом, в рік до нас поступає дві-три тисячі книжок. В місяць — 200—400 книг. В основному книги замовляють викладачі для студентів. На придбання книг виділяє гроші академія. Також у нас є книги подарункові. Серед них — книги з «Бібліотеки газети «День». Часто нам також дарують літературу в Міністерстві освіти й науки, в Державному Резервному фонді України та в Парламентській бібліотеці. Варто сказати, що книги, подаровані головним редактором «Дня» Ларисою Івшиною студентам академії користуються великою популярністю. Так, зокрема, на базі книги «Війни і мир» студенти пишуть наукові роботи. Також у нас зберігаються великі колекції давніх рукописів та їх списків В. Крекотня — з літературознавства, археографії, текстології, а також багато інших, зокрема нашого доктора наук пана Ковальського. Серед раритетів у нас зберігається давня книга «Сборник законов Российской империи».

Житомирщина: читачі є, книжки...

Репутацію одного з провідних закладів культури в регіоні Житомирська обласна універсальна наукова бібліотека (часто вживана абревіатура ОУНБ) має давно і заслужено. Як сховище книг та інформації, що в них міститься, цей заклад вважається найкращим в області. Кілька років назад її керівництво люб’язно надало «Дню» можливість провести в її стінах виставку кращих фотографій, які в різні роки перемагали в традиційних конкурсах газети і презентацію книги «Україна INCOGNITA», першої із серії історичних видань нашої газети. Загалом, для цієї бібліотеки стало доброю традицією безкоштовно надавати свої приміщення під різного роду експозиції — художні, архітектурні, тематичні — що дуже важливо в наш прагматичний час як для митців, так і для освітян.

За словами директора ОУНБ Валерії Трохименко, суть бібліотечної моделі найближчим часом не зміниться — її основу будуть складати книги, закладена в них інформація і можливості доступу до неї. Шлях подальшого удосконалення роботи з інформацією, на її думку, пролягає через застосування комп’ютерних технологій, зокрема електронних каталогів, забезпечення доступу до інформації, яка знаходиться за межами бібліотеки. Про це свідчить і досвід бібліотек Бельгії і Польщі, де пані Валерії довелося побувати. Власне, однією з головних проблем, яку виділяють читачі цієї бібліотеки, є необхідність довго шукати в каталогах дані про книги або інші джерела інформації, причому буває, що записи в картках цих каталогів не відповідають наявному стану запасів відповідної літератури. Затримку з впровадженням нових методів В.Трохименко пояснює хронічною нестачею бюджетних коштів.

Загалом в Житомирській області, як розповіла «Дню» провідний спеціаліст управління культури облдержадміністрації Альона Пшевлоцька, станом на початок нинішнього року налічувалось 953 загальнодоступні бібліотеки (про кількість відомчих, зокрема шкільних, даних немає), з них у сільській місцевості 839. У минулому році, із її слів, ці «арсенали друкованого слова» відвідало майже 506 тисяч читачів. За 2003—2004 роки в області стало на 62 бібліотеки менше. Причому бібліотечна мережа скорочується передусім в сільських районах. Незважаючи на те, що в області діє Програма поповнення бібліотечних фондів, кількість книг в загальнодоступних бібліотеках постійно зменшується. За минулий рік їх стало менше на 118 тисяч примірників, причому майже повністю ця цифра припадає на сільські бібліотеки. З року в рік погіршується ситуація з профспілковими бібліотеками. Однією з суттєвих причин подібного становища, на думку А.Пшевлоцької, є те, що з прийняттям Бюджетного кодексу в більшості районів централізовані бібліотечні системи передали на баланс сільським радам майно, книжковий фонд, трудові книжки своїх працівників. А місцеві органи, за мотивами нестачі коштів, зменшення читачів, стали виділяти все менше грошей та матеріальних засобів на утримання бібліотек. За словами заступника начальника управління культури ОДА Олени Таранюк, загальнодержавні програми підтримки бібліотек профінансовані з бюджету всього на 30%. Як вихід бібліотекам надано право надавати платні послуги. Всього у минулому році загальнодоступні бібліотеки Житомирщини отримали 1 млн. 336 тис. грн., з них з бюджету 1 млн. 115 тис. грн. 296 тисяч гривень бібліотеки заробили самі. Фахівці управління культури вбачають вихід в поверненні до централізованих бібліотечних систем з фінансуванням сільських бібліотек через районні бюджети, збільшенні бюджетних асигнувань на згадані цілі. Меценати і спонсори, говорить А.Пшевлоцька, допомагати бібліотекам не поспішають, хіба що, буває, народні депутати іноді дарують книжки сховищам мудрості...

Харківщина: ВНЗ і городяни поспішають на допомогу

На сьогодні у Харківській області є понад 850 бібліотек, з яких 624 розташовані в сільській місцевості. У самому Харкові працює 800 бібліотек, зокрема 88 громадських. У більшості населених пунктів матеріальна база бібліотек і умови роботи бібліотекарів залишають бажати кращого. Бібліотекар у сільській місцевості ціниться на вагу золота — його часто ділять на 2 або 3 села. На відсутність бібліотек найчастіше скаржаться студенти, яким, аби позайматися на канікулах, доводилося везти книжки з міста або ходити в сусіднє село — кілометрів п’ять туди й назад. Для школярів і їхніх батьків проблема браку книжкового фонду стає грандіозною матеріальною проблемою. За шкільною програмою необхідно прочитати певний набір книжок, яких у місцевих бібліотеках просто немає. Однак найбільшою проблемою для влади виявилося те, що в 13 населених пунктах Харківщини з населенням понад 1000 громадян бібліотек немає взагалі.

Допомагати з поповненням бібліотечних фондів будуть вищі навчальні заклади Харкова, з архівів яких, на прохання обласної влади, виділятимуться книжки. Взагалі ж, до кінця року, як повідомила начальник обласного управління культури Ніна Супруненко, за спеціальною програмою власті збираються відкрити до 20 бібліотек у сільській місцевості. Зібрані книжки на міських пунктах збирання книжок від городян уже надходять у села й заповнюють полиці в приготовлених для цих цілей приміщеннях.

Нині для організації роботи сільських бібліотек підбирається персонал, відшукаються гроші (для відкриття бібліотек треба понад 2 мільйони гривень), відповідні приміщення й книжки. Для оптимізації роботи міських бібліотек цього року з міського бюджету виділено 240 тисяч гривень на створення корпоративної мережі міських бібліотек. Це означає, що 80 бібліотек, які найбільш масово відвідуються, будуть об’єднані в єдину інформаційну мережу. Читач, перебуваючи в одній з бібліотек, матиме можливість ознайомитися з бібліотечним фондом іншої, підключеної до мережі. Планується, що корпоративна мережа буде створена протягом трьох років, а виділені гроші в основному підуть на комп’ютеризацію бібліотек. Загалом же на підтримку бібліотек Харкова сьогодні необхідно більш як 1 мільйон гривень. Однак поки таких коштів на обслуговування бібліотек у міському бюджеті не передбачено.

Освітою мас займаються й ентузіасти. Так, публічну добродійну бібліотеку з особистої книжкової колекції зробив харків’янин Геннадій Бурденко. Букініст з 30-річним стажем віддав три тисячі томів з власної бібліотеки читачам навколишніх мікрорайонів. Імпровізована бібліотека розташувалася в невеликому підсобному приміщенні місцевого жеку, в якому, як раніше планували проектанти, мали стояти дитячі коляски та велосипеди. У картотеці бібліотекарів-волонтерів, що складаються в основному зі школярів і молодих людей, дві сотні читачів. Працює бібліотека за розкладом — двічі на тиждень, а в інший час читачі можуть знайти бібліотекарів удома.

Хмельниччина: бюджет — 20 гривень на рік

Крадіжка із бібліотеки у селі Солобківці Ярмолинецького району має одну характерну особливість: ніхто достеменно не знає, коли саме злодії, розбивши віконне скло, винесли левову частку книжкового фонду. Річ у тім, що ця бібліотека була майже все літо на комiрному замку.

Версію про те, що спраглі читачі відповіли таким чином на порушення розпорядку роботи закладу, правоохоронці із певних причин до уваги не взяли. Вважають, що сліди злодіїв ведуть до якогось із пунктів приймання вторсировини. Постраждала сторона також «розробляє» саме цю версію.

Цей злочинний удар став для бібліотеки у Солобківцях фатальним: вона припинила своє існування. Як повідомила «День» завідуюча відділом кадрів Хмельницького облуправління культури Світлана Шевченко, з січня 2004 року бібліотек стало на п’ять менше.

Тенденція до зменшення з’явилася ще у кінці минулого століття. Деякі бібліотеки закрили, аби не сталося біди — будівлі були в аварійному стані, дві згоріли. Бібліотечна справа, як стверджує завідуюча відділом кадрів управління культури Світлана Шевченко, — то додаткове навантаження. «Опинилися у прірві. Сільські книгозбірні захаращені застарілими фондами, потребують ремонтів, тягнуть жалюгідне існування», — так вона характеризує сучасний стан бібліотек у області. «Щороку бібліотечний фонд краю скорочується на півмільйона примірників. «Однак видача збільшилася від 12 мільйонів 146 книг до 12 мільйонів 233», — радіє Світлана Шевченко.

У сільському інформаційному просторі – «ідейна спадщина»: твори класиків марксизму-ленінізму, генсеків. «На нові надходження у 2004-му спрямовано 693,5 тисячі гривень, з яких 587,4 тисячі — бюджетні. Ще 88,67 тисячі гривень бібліотеки самі заробили і використали, 16 тисяч «знайшли» спонсори, 1,9 тисячі – сільськогосподарські підприємства нового типу», — продовжує Світлана Шевченко.

Так складається, що нові надходження спрямовуються передусім до обласних, міських, районних бібліотек. На сільську, може, 20 «середньостатистичних» гривень перепаде. На ці гроші навіть райгазету на весь рік не передплатиш.

Отож у бібліотечній мережі переважно зайняті на своїх 0,25–0,75 відсотка від повної тарифної ставки люди середнього і передпенсійного віку. Вони втратили надії на те, що ухвалена Хмельницькою обласною радою програма поповнення бібліотечних фондів на 2003–2005 роки буде виконана. Із передбачених цією програмою 1,8 мільйона гривень «знайшли» тільки 411 тисяч.