Революція № 2 у Киргизстані

Через п’ять років після революції тюльпанів у Киргизстані розгорнулося криваве дійство. У результаті масових безладів, за даними Міністерства охорони здоров’я країни, вже загинуло 74 людини і постраждало 498 осіб. Багато державних установ і крамниць розграбовано мародерами. Киргизстан, розігрітий народною незадоволеністю, нарешті дійшов до точки кипіння. З одного боку, небажання влади чути голос опозиції, з іншого — відсутність економічних реформ і, як наслідок — зубожіння народу. У ході державного перевороту до влади прийшла опозиція. Зараз пост глави уряду та президента вже посіла опозиціонерка 59-річна Роза Отунбаєва, яка очолила тимчасовий уряд національної довіри. За її словами, сформований уряд має намір функціонувати протягом півроку, а потім буде проведено вільні вибори.

Головна опозиціонерка країни Роза Отунбаєва так роз’яснює криваві жертви та погроми в столиці Киргизстану: «Це відчай і злість, це як та пара, яка виходить за всі ці репресії, за той натиск, бездумний, тупий, який робиться на народ. Я хочу сказати, що всі ці жертви ми відносимо на бік тієї влади, яка намагалася не говорити народам, наше завдання все поставити на місця». При цьому вона заявила, що народ вимагає розправи над політиками, які обдурили його. «У нас, на жаль, така історія відбувається вдруге. Всі вимагають кари, покарання...» — заявила лідер опозиції і закликала мешканців Киргизстану знайти й затримати поваленого президента Курманбека Бакієва та міністрів його уряду.

Роза Отунбаєва заявила: «У мене буде чотири заступники. Алмазбек Атамбаєв буде відповідати за економіку, Темір Сарієв — за фінанси, Омурбек Текібаєв — за конституційну реформу, Азімбек Бекназаров — за органи прокуратури, фінансову поліцію»

Не зайвим буде пригадати, що сам президент Курманбек Бакієв у березні 2005 року зайняв свій пост у результаті масових виступів, відомих як тюльпанова революція, а Роза Отунбаєва була його соратником. Пізніше вона обійняла посаду міністра закордонних справ, а потім пішла в опозицію.

Намагаючись протистояти народним заворушенням, Бакієв спробував запровадити в країні надзвичайний стан і комендантську годину, але потім був змушений рятуватися втечею та сховався, за деякими даними, в місті Ош на півдні країни. Там, як повідомляють деякі ЗМІ, він намагається мобілізувати своїх прибічників і навіть віддав наказ роздавати їм зброю. Тим часом, розлючений натовп розграбував і спалив будинок, що належить родині президента Киргизстану.

Спостерігачі побоюються спалаху громадянської війни в країні, історично розділеній за принципами клановості та земляцтва на північ, яка підтримує опозиціонерів, і південь, який став на бік Бакієва. Навіть Отунбаєва не виключає такого сумного повороту подій. При цьому глава уряду національної єдності додала, що опозиція не веде переговорів з Бакієвим, і висловила впевненість у тому, що він повинен подати у відставку: «Його час минув». Відповідальність за загибель людей Отунбаєва поклала на владу. У свою чергу, новий міністр оборони в тимчасовому уряді Ісмаїл Ісаков сказав, що збройні сили та прикордонні війська повністю перейшли на бік нової влади. Він стверджує, що переговорив майже зі всіма командирами підрозділів, і додав, що тимчасовий уряд готує законопроект про заборону використання збройних сил Киргизії для вирішення внутрішніх завдань.

Події в Киргизстані викликали у світі серйозне занепокоєння. Прес-секретар держдепартаменту США Філіп Кроулі закликав усі сторони утриматися від насильства, а голова сенатського комітету з міжнародних справ Джон Керрі заявив таке: «Протести, які відбулися цього тижня, показують, що існують невідкладні політичні, економічні та соціальні питання, які народ Киргизії повинен вирішувати в ході відкритого демократичного процесу, здатного принести стабільність і засадничі права для всіх». Стурбованість у зв’язку з нестабільністю в Киргизії висловили генсек ООН Пан Гі Мун і чинний голова ОБСЄ, міністр закордонних справ Казахстану Канат Саудабаєв. Україна також «з глибокою стурбованістю сприйняла ескалацію напруженості» в Киргизстані, а особливо — загибель людей через заворушення». У заяві українського МЗС прозвучав заклик до представників сторін конфлікту припинити насильство і розв’язати існуючі проблеми мирними засобами.

Коментуючи події в Киргизстані, президент Росії Дмитро Медведєв відзначив, що все, що відбувається є внутрішньою справою Киргизії, але те, як виражений протест, свідчить про крайню форму обурення чинною владою у простих людей. За його словами, «Киргизстан був і залишається стратегічним партнером Росії, тому російська сторона з особливою увагою стежитиме за тим, як розвивається ситуація в республіці». У той же час, російський прем’єр встигнув поговорити з лідером киргизької опозиції по телефону. Як розповіла Роза Отунбаєва в ефірі радіостанції «Эхо Москвы», Володимир Путін пообіцяв надати Киргизстану гуманітарну підтримку. При цьому вона зазначила, що її країні в нинішній ситуації може бути потрібна також економічна допомога.

КОМЕНТАРI

Андрій ЄРМОЛАЄВ, директор Національного інституту стратегічних досліджень:

— Це проблема нереформованих країн, в яких політична риторика не збігається з реальним становищем людей, в яких є лише імітація політичних реформ. Коли за рахунок людей праці вирішуються проблеми держави — це призводить до кризи. При цьому гострі кризові ситуації в суспільстві завжди використовуються для добре організованих політичних акцій.

Головний урок, який мають винести в Україні з ситуації у Киргизстані, — відкладання реформ може дорого коштувати країні, враховуючи кризу, яка є в бюджетній сфері та величезний розрив між бідними і багатими. Все це може призвести до загострення ситуації. Але важливо також враховувати чинник довіри. Будь-які дії влади мають спиратися на високий ступінь соціальної легітимності, розуміння й прийняття громадянами цих дій. Адже декларативність, незбіг заяв із реальними кроками може призвести до нового напруження.

Буквальні, порівняльні підходи України й Киргизстану тут недоречні. Ми маємо справу з особливим випадком, з країною, де вкрай низькі доходи, де неконкурентоспроможна економіка. Я б попередив коментарі політиків і експертів, які накладатимуть кальку ситуації в Киргизстані на ситуацію в Україні. У нас різні країни, і ми можемо говорити про загальні уроки, але їх не можна застосовувати буквально.

Сергій МІХЄЄВ, заступник директора фонду «Центр політичних технологій»:

— Та влада, яка встановилася в Киргизстані 2005 року, впала. Проблема полягає в тому, що Бакієв і його соратники точно повторили режим, який був за Акаєва. Тобто, поваливши Акаєва, вони в ще жорстокішій формі скопіювали його. При цьому вони вкинути населення в цілковиту злиденність, усі ресурси прибрали до рук одного клану, тобто не використали той шанс, який їм надавався. Розплата не примусила себе довго чекати. Ще тиждень тому була можливість прийти до якогось компромісу, зараз — шанс втрачено. Вийшло так, що одна половина країни виявилася лояльною до влади, друга половина — приєдналася до опозиції. При цьому цікаво, що опозиція — це колишні соратники Бакієва по тюльпановій революції 2005 року. Це ті, кого він відсунув від влади. А втім, я гадаю, що опозиція, яка тепер узяла владу у свої руки, також повторить історію Бакієва та його компанії — вчорашні соратники почнуть гризти одне одного. У будь-якому разі країні це нічого хорошого не дасть, адже економіка в зруйнованому стані. І ситуація в країні не покращуватиметься, незалежно від того, чи повернеться влада або втримається опозиція.

Я гадаю, урок для нас всіх від Киргизстану дуже простий: треба думати головою про завтрашній день. У кінцевому підсумку, всі революції до добра не доводять, а лише приводять до влади авантюристів, які можуть повести за собою людей, влаштувати свято, а в результаті виявляється, що ці лідери нездатні серйозно керувати країною.