Результативне призначення
Міністром палива й енергетики України призначено президента Національної атомної енергогенеруючої компанії (НАЕК) «Енергоатом» Сергія Тулуба. Згідно з указом Президента України, він суміщатиме два пости — голови Мінпаливенерго та президента НАЕК «Енергоатом».
Одразу ж заговорили, що основним завданням нового міністра, як і раніше, буде добудування та введення в експлуатацію нових атомних блоків на Хмельницькій і Рівненській АЕС. Хоча, швидше за все, жорсткого й ініціативного топ- менеджера Тулуба може приваблювати тільки міністерське політичне поле в повному обсязі (попри всі його приховані міни). Що стосується незавершених ще атомних справ, то кинути їх саме зараз, коли графік введення блоків виконується, також не в його характері. В останньому своєму інтерв’ю «Дню» Сергій Борисович не приховував, що вважає себе добре (і краще за інших) підготовленим для того, щоб узяти на себе відповідальність за енергетичну галузь, яку вже одного разу очолював. І справді, Тулуб — шахтар із діда-прадіда, який піднявся до рівня вугільних «генералів». Цей його «недолік» усерйоз розглядали при першому його призначенні міністром палива й енергетики: чи не буде шахтарям незаслужених пільг і поблажок? Але ні хитрувати, ні займатися приписками міністр не став. А коли зрозумів, що в нього різні досвід та погляди з тогочасним енергетичним віце- прем’єром Юлею Тимошенко, без вагань подав у відставку.
«Опозиційні» ЗМІ оперативно опублікували коментарі Тимошенко стосовно нинішнього призначення міністра енергетики, в яких вона звинувачує Тулуба у всіх смертних гріхах. (У архіві «Дня», проте, збереглася копія одного з документів тих днів, в якому дається аналіз дій «найбільш реформаторського уряду» та його енергетичного віце-прем’єра: «Замість зосередження головних зусиль на розробці стратегії реформування системи керування та здійснення ринкових перетворень у ПЕК основна діяльність уряду минулого року зводилася до перетягування майже всіх управлінських функцій до окремих осіб у Кабінеті Міністрів України. А основними засобами керівництва ПЕК для цих осіб стали методи «ручного» керування, що застосовувалися в тому числі й із метою отримання контролю за фінансовими потоками, можливостей впливу на окремі політичні угруповання та досягнення особистих політичних цілей»). Усе це доводилося цифрами, які ніхто так і не спростував.
Критикам Тулуба добре б ще вникнути в те, за що його визнали атомники. Причому першими це зробили профспілки. А Тулуб почав із програми будівництва житла й успішно її здійснив... Він поставив і дві інші стратегічні цілі: підвищити коефіцієнт використання встановленої потужності (це можна було зробити, тільки прискоривши та підвищивши якість ремонтних робіт на АЕС) та ввести в дію два нові атомні блоки. І в обох випадках досяг успіху.
Проте тепер йому знову потрібно жити категоріями майбутнього. Як повідомив, представляючи нового міністра, прем’єр-міністр Віктор Янукович, зараз готується указ Президента, згідно з яким буде створено Вугільну компанію, і їй Мінпаливенерго передасть усі функції із управління вугледобувними підприємствами. Прем’єр відзначив, що міністерство після створення компанії має «і надалі займатися реформуванням галузі».
Не таким уже й простим здається і завдання введення в експлуатацію нових ядерних енергоблоків. Щоб забезпечити його виконання, Тулубу доведеться більше уваги приділити добудуванню Дністровської гідроакумулюючої електростанції.
Не пройшов у міністри «найімовірніший кандидат» — пан Бойко» (глава НАК «Нафтогаз України»). Це дозволяє сподіватися, що нафтопровід Одеса-Броди, який є одним із секторів відповідальності Мінпаливенерго, не вдасться повернути назад.
Утім, основною фігурою тут виглядає не міністр, а віце-прем’єр із питань ПЕК і промисловості Андрій Клюєв, якому Президент визначив термін введення цього об’єкта в дію. Чи спрацюється взагалі енергетичний блок уряду, в якому, схоже, існують певні розбіжності щодо фінансування добудування ядерних блоків та розподілу коштів енергоринку? Можна припустити, що це не стане проблемою для двох колишніх шахтарів, попри те, що одного з них не прираховують до донецької фінансово-промислової групи. Проте політична вага нового міністра, якого підтримала в парламенті група «Демократичні ініціативи», очолювана координатором парламентсько-урядової коаліції, досить велика. І на це, мабуть, зважатимуть і в парламенті, де він має «пробити» непопулярне рішення про списання вартості непроплачених обсягів газу, і в уряді.
