Різнi опитування дають схожу картину

Парламентська виборча кампанія наближається до свого піку. І провідні соціологічні центри, які довели свою спроможність пiд час минулих виборчих кампаній, незважаючи на критику, що лунає на їхню адресу з різних боків, продовжують робити свою справу — здійснювати щомісячні виміри громадської думки з метою визначити основні показники передвиборної гонки. Вчора на прес-конференції керівництво Центру «Соціальний моніторинг» і Українського інституту соціальних досліджень представило результати спільно проведеного з 7 по 9 лютого всеукраїнського соціологічного опитування (опитано 2012 чоловік), де вперше для вибору респондентам було запропоновано 35 розміщених в алфавітному порядку політичних партій та блоків, які було зареєстровано ЦВК за станом на 6 лютого. Іншими словами, опитувані фактично мали перед собою варіант виборчого бюлетеню, тому отримані результати близькі до «бойових умов».

Передусім, потрібно відзначити тенденцію до зниження рейтингу Комуністичної партії України з 18,1% у жовтні минулого року до 13,3% у лютому (лютневі показники відображають настрої тих виборців, які мають намір взяти участь у виборах, а це майже 80% опитаних. — Авт. ). На думку директора Українського інституту соціальних досліджень Олександра Яременка, це пов’язано з появою цілого ряду партій, які позиціонують себе як комуністичні й на відміну від партії Симоненка ведуть більш активну роботу в регіонах.

Щоправда, в лютому «впали» рейтинги практично всіх партій та блоків, які братимуть участь у виборах. Виняток у цьому випадку склав тільки блок «Наша Україна», рівень готовності голосувати за який виріс з 16,7% у січні до 19,7% у лютому, і СДПУ(о), рейтинг якої дозволив партії вперше зайняти третє місце після «НУ» та комуністів. У лютому за об’єднаних соціал- демократів готові були віддати свої голоси 5,7% опитаних. Можливою причиною зростання популярності СДПУ(о) О. Яременко назвав значне зростання прихильників соціал- демократичної ідеології — за двадцять днів, що минули з часу попереднього дослідження, кількість тих, хто симпатизує цій ідеології, виросла з 8,5 до 13,5%. Причому це зростання, за словами соціолога, здійснилося не за рахунок скорочення частини тих, хто ідеологічно не визначився, а за рахунок зменшення прихильників інших ідеологічних течій, передусім комуністичної та націонал-демократичної. Цікаво також, як розподіляється соціал-демократичний ресурс у суспільстві: 30% тих, хто поділяє соціал-демократичні ідеї, мають намір голосувати за об’єднаних соціал- демократів, 23% прихильників цієї ідеології вибирають «Нашу Україну», 4% — СДПУ Ю. Буздугана.

Що ж до ввічливо названих аналітиками «технологічних партій», якими є розкручені за короткий час «Жінки за майбутнє» або Партія зелених, що продовжують гнати хвилю успіху 1998 року, то їх шанси потрапити до парламенту зберігаються на тому ж рівні. Так у лютому за ПЗУ готові були проголосувати 5,6% респондентів, за «Жінок» — 5%.

Окремої розмови заслуговує рейтинг блоку влади «За єдину Україну!», який, на думку його лідера Володимира Литвина, досяг 15% і має всі шанси набрати 25%. На жаль для учасників блоку, професійні соціологи не можуть підтвердити таких високих показників у «За ЄдУ!» і фіксують всього 4,4% опитаних, готових проголосувати за цей блок. Враховуючи статистичну похибку, яка в цьому випадку становить 1-2%, рейтинг блоку влади від вищезгаданих соціологічних структур поки не набагато вищий за аналогічний показник за результатами опитувань Українського центру економічних і політичних досліджень ім. Разумкова, який становив 3,9% і викликав днями вельми різку реакцію лідера блоку. Загалом, поки «єдокам» відсотків двадцять не вистачає.

Така ж картина складається і за результатами ще одного соціологічного опитування, проведеного з 18 по 27 січня Київським міжнародним інститутом соціології (опитано 2273 людини). Серед тих, хто має намір взяти участь у виборах (а це 73% респондентів), голоси розподілилися таким чином: «Наша Україна» — 19% опитаних, КПУ — 19%, СДПУ(о) — 7,5%, ПЗУ і «Жінки за майбутнє» — по 6%, «За ЄдУ!» — 4%, СПУ і блок Тимошенко — по 3,5%. 24% — не визначилися зі своїми перевагами.

Останній показник у подібних опитуваннях дуже важливий, оскільки саме ця частина електорату є тією ресурсною частиною виборців, на яких, в основному, і націлена вся передвиборна агітація та пропаганда. Найчастіше на виборах дана частина голосів виборців розподіляється пропорційно до всіх партій і блоків, що беруть участь у виборах. Але, як відзначив «Дню» президент КМІСу Валерій Хмелько, «бувають винятки». Зокрема, повідомив він, «перед минулими парламентськими виборами при пропорційному розподілі виявлялося, що соціал- демократи отримають більше, ніж вони отримали, а соціалісти з селянами менше, ніж вони отримали. Це пов’язано передусім із тим, що віддалені від засобів комунікації села важко досяжні в опитуваннях інтерв’юєрами. Тому стосовно тих партій, на які працюють сільські керівники, такого припущення робити не можна».

Свій спосіб передбачити, яким саме чином розподіляться голоси тих, хто не визначився, запропонували «Соціальний моніторинг» та УІСД. 20,2% тих, хто не зробив вибір у лютому, вони запропонували вказати ті партії або блоки, за які вони швидше за все проголосують на виборах. Таким чином, отримали наступну картину: за «Нашу Україну» віддали свої голоси 23% опитаних, за КПУ — 16,1%, за ПЗУ — 7,7%, за СДПУ(о) — 7,1%, за «Жінок» — 6,7%, за «За ЄдУ!» — 5,5%. Загалом, «вища ліга» партійних списків вже склалася і, як показує практика минулих кампаній, партіям-учасникам знадобляться значні зусилля, щоб зламати цю тенденцію. Правда, є ще мажоритарка. А специфіку кампанії в регіонах навряд чи можна зрозуміти за допомогою соціології.