Різні погляди

Днями Президент Віктор Ющенко безапеляційно заявив, що й через півроку він буде главою української держави. «Мій план: перемогти», — наголосив він.

Не секрет, що рейтинг чинного гаранта Конституції залишає бажати кращого. У 2004-му демократичний табір об’єднався навколо кандидата Ющенка, та чи реально це в 2009-му?

«Наша Україна — Народна самооборона» готова підтримати кандидата на президента від демократичних сил із найбільшим рейтингом. Про це йдеться в заяві, ухваленій радою блоку. Політрада НУ-НС закликає «всі демократичні сили виступити на президентських виборах 2010 року єдиною командою та з єдиним кандидатом». Критерієм для визначення такого кандидата має бути «єдиний і об’єктивний фактор — найвищий рівень підтримки в суспільстві на початок виборчої кампанії».

Попри те, що в заяві не вказується конкретне прізвище конкретного кандидата, експерти констатують — мова йде про прем’єра Юлію Тимошенко.

Варто окремо зауважити, що третя за чисельністю парламентська фракція — НУ-НС є рекордсменом за кількістю кандидатів на президентський пост. Так про свої наміри балотуватися на посаду номер один заявили Арсеній Яценюк, Анатолій Гриценко, Юрій Костенко, Борис Тарасюк. І не виключено, що після того, як вибори стартують де-юре, список буде значно довшим.

У ході дострокових парламентських виборів 2007 року блок «Наша Україна — Народна самооборона» позиціонував себе як політична сила, що підтримує Віктора Ющенка, який своєю чергою також декларував свою підтримку НУ-НС. Однак, судячи з усього, наразі на підтримку Президента готова виступити хіба що депутатська група «За Україну» (лідер — В’ячеслав Кириленко), що має меншість у «помаранчевій» фракції. Наразі ж представники ЗУ наголошують — заява блоку НУ-НС про підтримку єдиного, найбільш рейтингового кандидата є нелегітимною. Що відбувається у «помаранчевому» таборі, і кого все ж таки підтримають представники НУ-НС, — з’ясовує «День» спільно з депутатам- нашеукраїнцями.

Андрій ПАРУБІЙ, фракція НУ-НС (група «За Україну!»):

— Що стосується заяви блоку «Наша Україна — Народна самооборона». Є угода, на основі якої , власне, і створено блок. І першим пунктом цієї угоди є пункт, в якому зазначено, що блок створюється задля реалізації програми Президента Ющенка і його підтримки на виборах. Тобто сам блок НУ-НС створювався на базі певних цілей і завдань. Ця угода була затверджена на з’їздах всіх 9 партій, що входять до блоку, і, наскільки мені відомо, рішення цих з’їздів відмінені не були. Тому я можу констатувати наступне. На сьогодні чинною позицією всіх учасників блоку є підтримка Віктора Ющенка на президентських виборах.

Разом з тим, я чітко усвідомлюю що ця заява — це певна технологія деяких політичних сил, які входять до блоку і які свого часу дали певні зобов’язання на з’їздах, сьогодні все більше і більше починають орієнтуватися (або вже повністю зорієнтовані) на іншого кандидата в президенти. А заява, що оприлюднена — ніщо інше як намагання відійти від тієї концепції, з якою ми йшли в парламент і, власне, завдяки якій ми і є народними депутатами.

Хочу також зауважити, що заява, яку ви процитували не є легітимною, бо згідно тієї ж самої угоди, будь-яка заява політради блоку є чинною за певної кількості голосів і за умови підпису голови політради блоку.

Головою політради є В’ячеслав Кириленко, а він цієї заяви не підписував. Тому в даному випадку мова йде про певну спробу концептуальної фальсифікації . Між тим, наголошую: на сьогодні чинною залишається наша угода, згідно якої завданням нашого блоку є підтримка Ющенка на виборах.

На превеликий жаль, зараз лідери деяких політичних сил, які мають мінімальний вплив, орієнтуються на Тимошенко і вищезгадана заява — не більше, ніж спроба віддрейфувати з добрим лицем під БЮТ.

А їхні розмови про те, що, мовляв, єдиного кандидата потрібно визначати за найбільшим рейтингом — це крен у той же бік. Чому? Та тому що, на моє глибоке переконання, ідейні партії повинні брати за основу ідейні, ціннісні орієнтири, а не рейтингові показники, для підтримки того чи іншого кандидата.

Я переконаний, що на сьогодні парадигма, яка була в 2004-му році відійшла в минуле. І коли ми говоримо про «помаранчеві» сили, це є питання координат, які залишилися у вчорашньому дні. Сьогодні координати інші, і в цих координатах набагато більше питань, що стосуються національної, енергетичної, економічної безпеки України.

Фактично ми бачимо що пані Тимошенко в питаннях, скажімо, зовнішніх відносин мало чим відрізняється від Януковича. Різниця між ними полягає лиш у тому, що Янукович співпрацює з Медвєдєвим, а Тимошенко — з Путіном. Отож вони знаходяться на одному боці нових політичних координат. А на другому — Віктор Ющенко. Я думаю, що всі державницькі національні сили в цьому питанні підтримують Ющенка. Зрештою, я переконаний, що об’єднуватися мають не політики, а люди. Упевнений, що Віктор Ющенко зможе об’єднати правий національний табір.

Микола КАТЕРИНЧУК, фракція НУ-НС (Європейська партія України):

— Сьогодні взагалі теза про єдиний «помаранчевий» табір є неактуальною. Слід говорити про демократичний і антидемократичний табори. Так ось, я вважаю, що демократичному табору задля того, щоб перемогти Януковича потрібен єдиний кандидат. Європейська партія України стояла і стоїть саме на цій позиції.

Хто він, цей єдиний кандидат? На моє глибоке переконання, його повинні визначити не політики, а суспільство, яке розраховує на те, що грядущі президентські вибори дадуть Україні президента, який продовжить демократичну перспективу для нашої держави. У той же час завданням членів різноманітних партій є визначення, хто персонально з претендентів на пост глави держави для суспільства буде: по-перше, більш корисним у цьому напрямку; по-друге, матиме гарні шанси перемогти Януковича.

Що стосується вашої репліки про причини дрейфу деяких партій блоку НУ-НС у бік Юлії Тимошенко, зауважу наступне. Я цього дрейфу не бачу, я бачу що є три-чотири заявлені кандидата, які говорять, що готові поборотися за те, щоб Янукович не став переможцем виборів.

Що стосується безпосередньо нашої партії, то демократичні процедури, до яких звикли в Європейській партії України, передбачають, що подібного роду рішення (про підтримку окремого кандидата) приймаються на з’їзді таємним голосуванням.

Проблема наша полягає в тому, що переважна більшість партій не є демократичними і в них не має прозорого процесу обговорення подібного роду рішень. Тобто людям не надають умови навіть для дискусії. Про що ж тоді говорити...

Анатолій МАТВІЄНКО, фракція НУ-НС (Українська республіканська партія «Собор»):

— Я виступаю за те, щоб був єдиний кандидат, я виступаю за те, щоб ми всі чітко визначилися, яку ідеологію ми сповідуємо як національні патріоти. Зрозуміло, що за умов, які на Україну чекають, гідність націонал-демократії може бути чи не єдиним гарантом того, що країна не збочить свого курсу на європейськість і побудову суверенної демократичної держави.

Чи можливе об’єднання націонал-демократів навколо одного — єдиного кандидата? Вважаю, що так, але за умови, якщо ми врахуємо: по-перше — хто є виразником національної демократії; по-друге, задекларуємо готовність об’єднати зусилля для перемоги цієї кандидатури.

Можу наразі сказати лише, що переговори йдуть, але йдуть дуже непросто. Не хочу зараз називати конкретні прізвища, бо на те він і переговорний процес, важливо — щоб він тривав без зайвого галасу.

Владислав КАСЬКІВ, фракція НУ-НС («Пора»):

— Вважаю, прийшов час усім час згадати, що політика існує не для того, щоби хтось став президентом, і не для того, щоб отримати доступ до влади, а задля того, щоб реалізувати чіткі завдання (бажано, реформи). Прізвища людей, посади (нинішні та майбутні) — це є засіб, а не ціль. Якщо говорити конкретно про Ющенка, то я, ви й усі інші, кого прийнято вважати активними учасниками демократичних процесів, у 2004-му боролись не за Ющенка, а за цінності та цілі, які асоціювалися з Ющенком.

Я офіційно ще є головою партії «Пора», тому, на жаль, свою приватну думку щодо ймовірного єдиного кандидата озвучити не можу, адже в такому випадку вона стане позицією політичної сили, яку я представляю. Однак у найближчі два тижні я дуже хотів би почути від когось із потенційних кандидатів чіткий план дій після перемоги на виборах, оскільки вважаю, що головною проблемою Віктора Андрійовича Ющенка не те, що він зробив, а те, чого він не зробив. На мою особисту думку, в нього не було чіткого бачення реформ, які мали б бути реалізовані за конкретні терміни, в конкретній послідовності, конкретно відповідальними людьми. У нього не було такого документу (який, як на мене, міг би бути навіть не публічним, але реальним і таким, що реалізовувався б із першого дня президентства). Тому для мене наявність відповідного плану дій і є визначальним критерієм.

Чи потрібен на цих виборах єдиний кандидат? Звичайно, потрібен, адже чим більше політичних сил об’єднається довкола такого кандидата, тим краще. Але цей кандидат має мати не гарне прізвище, білу шкіру, косу чи то навпаки — бути лисим, він повинен бути носієм конкретної ідеї і конкретного плану дій.

Ми сьогодні фактично стоїмо перед вибором: чи зберегти державність за умови авторитарного режиму, чи підтримувати демократію з великим ризиком того, що державна система повністю розпадеться. Єдиний реальний спосіб збереження держави — повернення до Конституції зразка 96 року. Політ реформу- 2004 я вважаю концептуальною помилкою.

Тарас СТЕЦЬКІВ, фракція НУ-НС («Народна самооборона»):

— Поза всяким сумнівом, ті політичні сили, які не бажають допустити перемоги Януковича, мають об’єднатися і висунути єдиного кандидата на пост президента, тому що це давало б високі гарантії перемоги у другому турі. Проте реалії такі, що швидше за все єдиного кандидата не буде. Тому, власне, заяву політради блоку НУ-НС треба сприймати як побажання, не більше й не менше.

Скоріше за все, більшість демократичних сил підтримають когось одного (скажімо так — найбільш рейтингового кандидата, тобто Юлію Тимошенко), але будуть і такі, які підтримають Віктора Ющенка, або Арсенія Яценюка. Також будуть ті, які підуть на вибори абсолютно самостійно, при підтримці власних партій (наприклад, Юрій Костенко).

Таким чином, буде мати місце розпорошеність, і думаю, що реальною буде саме така картина. Я повністю згоден з вами, що ця розпорошеність суттєво полегшує отримання, скажімо так, гарного виборчого результату для Януковича. Між тим, політичні амбіції та інтереси різних партій і партійних вождів, настільки пересікаються і вступають в суперечку, що говорити про консолідацію, на превеликий жаль, не доводиться.

Демократи об’єднуються за п’ять хвилин до розстрілу? Що з цього приводу сказати... Думаю, в першому турі це нереально, а ось у другому, переконаний, що всі демократи просто приречені підтримати того кандидата, який вийде у друге коло проти Януковича.