Робота над помилками

Одна з необхідних складових процедури незалежного оцінювання знань випускників шкіл — громадські спостереження. Цього року громадські спостерігачі були присутні не лише під час написання дітьми тестових завдань, а й у ході вступної кампанії. Результати спостережень виявилися неочікуваними. У першу чергу — для самих вищих навчальних закладів: майже 70% державних місць отримали абітурієнти-пільговики, які на тестах набрали мінімальну кількість балів — усього 124. А це означає, що випускники із високими результатами знань (понад 350 балів з двох предметів) лишилися осторонь вступного процесу.

Такі висновки незалежні експерти отримали внаслідок першого в Україні громадського моніторингу вступу до ВНЗ. Так, 12 неурядових організацій протягом липня спостерігали за вступною кампанією у 30-ти провідних навчальних закладах 14-ти регіонів держави. Як зізнаються спостерігачі, перша проблема, з якою вони зіштовхнулися, — неготовність приймальних комісій співпрацювати із громадськістю: третина обраних ВНЗ чекала відповідного дозволу від Міністерства освіти та науки України.

— Найбільш неочікуваний результат моніторингу — що більшість державних місць отримали пільгові категорії випускників, тобто діти-сироти, інваліди, чорнобильці (всього український закон налічує 15 таких категорій), а також абітурієнти, які закінчили підготовчі курси, на яких розраховано майже 40% державних місць. Наразі зберігається традиція цільової підготовки студентів, наприклад, педагогів для сільської місцевості, а це теж немало — ще 30% держзамовлення, — розповіла керівник проекту громадського моніторингу Алла Волошина. — Таким чином, для конкурсу сертифікатів лишається тільки третина державних місць, чим дуже незадоволено керівництво ВНЗ, яке хоче навчати у себе здібних та талановитих студентів, а не пільговиків із невисоким рівнем знань. Не хочеться нікого ображати, але вихід із цієї ситуації ми бачимо один — перевести пільговиків на контрактну форму навчання, яке повинна оплачувати держава.

З цією пропозицією громадські організації звернуться до МОНу. Також вони пропонують створити єдиний електронний реєстр випускників — із результатами незалежного оцінюваннями та назвами навчальних закладів, до яких вони уже подали документи. Як пояснив президент громадської організації «Технологія оптимального розвитку особистості» (учасниці громадського моніторингу) Олексій Хмара, абітурієнти мають право подавати документи у кілька ВНЗ одночасно, що значно ускладнює роботу приймальних комісій при конкурсі сертифікатів: ніхто не знає, у який з обраних навчальних закладів випускник принесе оригінал документа, що і дасть підстави зарахувати його до ВНЗ.

З 1 по 22 липня громадські організації провели екзит-пол серед випускників, що подали свої документи до навчальних закладів (опитано 7,5 тисячі абітурієнтів). За його результатами, 95% респондентів обирають той чи інший ВНЗ через його географічне розташування — поблизу з рідним містом чи селом. Як пояснюють фахівці, регіональні навчальні заклади мало дбають про свій рейтинг і заздалегідь розраховують, що до них на навчання прийдуть місцеві жителі.

— Як показало наше спостереження, багато регіональних ВНЗ не змінювали правила прийому протягом 30—40 років, — зазначив Олексій Хмара. — Не кажучи вже про те, що інформація на університетських веб- сайтах часто застаріла і неактуальна. Але це не головна біда нинішньої вступної кампанії. Майже третина навчальних закладів не має достатньої технічної бази для роботи приймальних комісій: кожен її учасник повинен мати комп’ютер та постійний доступ до iнтернету, адже сертифікат кожного абітурієнта треба перевірити на справжність у загальній базі Центру оцінювання якості освіти. Через відсутність таких умов частина приймальних комісій працювала до пізнього вечора.

Наразі приймальні комісії завершують розгляд документів і через кілька тижнів оголосять, кому ж пощастило стати студентом того чи іншого навчального закладу. Але робота громадських організацій на цьому не завершиться — вони готуються спостерігати за апеляціями від незадоволених випускників. Хоча, за прогнозами фахівців, таких буде небагато — не всі абітурієнти знають, куди, як і на кого скаржитися.

КОМЕНТАР

Максим СТРІХА, заступник міністра освіти та науки України:

— Підсумовуючи результати цьогорічного незалежного оцінювання, очевидно, що в системі освіти України зроблено великий крок уперед. Передусім були створені максимальні умови для рівного доступу до освіти різних категорій випускників. До того ж, справдилися прогнози експертів, що тести покажуть реальний рівень знань випускників. На щастя, не підтвердилися наші страхи, що тестування не вдасться провести через організаційні питання, що виявиться великий розрив між міськими та сільськими школярами, зокрема, у знаннях. Наразі до кінця лишається не вирішеною проблема недосконалості чинного документа про зовнішнє оцінювання — через це багато пільговиків кинулися подавати документи у кілька ВНЗ одночасно. Для навчальних закладів це обернулося тим, що саме пільгові категорії заповнили усю квоту державних місць. Аби вирішити цю проблему, на мій погляд, треба ввести певні обмеження, можливо, щодо кількості ВНЗ, до яких можна подавати документи та сертифікати, а можливо, більш строго мають бути сформульовані певні критерії до пільговиків. Проте вирішення цієї проблеми стосується не так міністерства, як законодавчих органів, які мають змінити умови вступу пільговиків.

Так само потребує вирішення питання, пов’язане з випробуваннями, які встановлювали для випускників окремі навчальні заклади на власний страх і ризик. Такі випробування, на жаль, нівелювали всю нашу роботу. Тестування викликало шалений спротив для тих, хто звик не мати проблем із влаштуванням будь-якої дитини до будь-якого університету. Проте нам вдалося зламати цей опір, у цьому заслуга і міністра освіти та науки, Українського центру оцінювання якості освіти.

З іншого боку, цьогорічна кампанія виявила низку суттєвих проблем, відповіді на які нам належить знайти. Як на мене, друге незалежне оцінювання в Україні буде ґрунтовнішим і не матиме тих труднощів, що існували цього року. Наразі ми працюємо над удосконаленням переліку спеціальностей, яких бракує державі. Також треба контролювати, щоб ВНЗ дотримувалися умов вступної кампанії, розроблених міністерством, зокрема, правила набору документів, які треба подавати до певних ВНЗ (бо дехто з них проявляв волюнтаризм). Так, траплялися випадки, коли університети незадовго до вступної кампанії змінювали умови прийому. Звісно, треба подумати над тим, яким чином організувати навчання випускників минулих років. Ніхто не забороняє їм брати участь у незалежному оцінюванні, але треба встановити певні вікові обмеження саме для цієї категорії вступників, можливо, проводити окремо тести для традиційних випускників і для людей старшого віку.