Росія провокує зближення з Брюсселем
Генеральний секретар НАТО лорд Робертсон, у свою чергу, заявляв днями, що події 11-го вересня допомогли зблизити «як ніколи» позиції НАТО та Росії, і сьогодні у Заходу та Росії є спільна справа, якої не було раніше. Лорд Робертсон мав на увазі спільну боротьбу з тероризмом.
Вже те, що міністр Іванов був присутнім на зустрічі міністрів оборони країн Альянсу, які обговорювали саме проблеми спільної боротьби з тероризмом, наштовхнуло західних аналітиків на серйозні роздуми. Деякі з них, як повідомляє Бі-Бі-Сі, вважають, що йдеться про можливе створення своєрідного альянсу за формулою «19 плюс 1», де 19 — країни НАТО, а 1 — це Росія.
Багато хто вважає також, що нинішнє зближення — явно ситуативне, воно викликане намірами Росії домогтися не лише більшої інтеграції з Заходом, але й більшої уваги до російського бачення своїх інтересів. Таким чином, може йтися про зменшення міжнародної уваги до подій у Чечні, але також і про торги навколо можливості балтійських країн приєднатися до НАТО.
В будь-якому разі, Москва останніми днями демонструє агресивну та ініціативну зовнішню політику, метою якої є, щонайменше, домогтися того, щоб Захід більше рахувався з Росією. Останні кроки російського керівництва виглядають як спроби гри на випередження. Особливо після того, як президент Путін фактично спростував заяви вищого російського військового керівництва про неприпустимість використання американською авіацією в ході антитерористичної акції повітряного простору країн СНД і про те, що Росія не надаватиме Сполученим Штатам військової допомоги.
У будь-якому разі Росія претендує на те, щоб реально стати одним iз ключових гравців у новому геополітичному розкладі. Україна ж, схоже, все ще не визначила своїх інтересів і можливостей...
КОМЕНТАРI
Роберт ПШЕЛ , прес-cлужба НАТО:
— У відносинах Росії та НАТО багато що змінилося за останній рік. Певний час у наших відносинах можна було помітити похолодання після операції НАТО в Косово. Еволюція у співпраці сталася після минулорічного візиту до Москви Генерального секретаря НАТО Джорджа Робертсона. Можна сказати, що НАТО та Росія зблизилися після терактів у США. Але це ж само можна сказати й відносно багатьох інших країн. Сталася настільки значна трагедія, що навряд чи хтось може лишатися байдужим. Проте це не означає, що між НАТО та Москвою більше не існує розбіжностей. Наша позиція щодо розширення лишається незмінною, так само як і російська щодо нашої політики в цій сфері. У середу на прес-конференції Робертсону поставили запитання, чи не означає останній перебіг подій, що НАТО змінить свою точку зору щодо чеченського питання. Так, ми визнаємо проблему тероризму в Росії. Але це не значить, що ми згодні з тими заходами, до яких вдається Москва для боротьби з ним. Водночас ці розбіжності не означають, що Росія та НАТО не можуть працювати як близькі партнери або навіть друзі. Те, що до Брюсселя приїхав міністр оборони Росії Іванов теж багато про що свідчить. Є плани організувати невдовзі зустріч Робертсона з Володимиром Путіним. Разом із тим наявність зустрічей з російськими керівниками та відсутність із українськими не означає, що НАТО забуло про Україну. Просто так вийшло. Є певний паралелізм у відносинах НАТО—Росія, НАТО—Україна. Бували зустрічі з міністром оборони України Олександром Кузьмуком, а з російським — ні. Росія має досвід у боротьбі з тероризмом. Можна пояснити останні зустрічі і регіональною близькістю Росії з Афганістаном, а також досвідом Росії, набутим під час військових операцій в Афганістані.
Олександр МОСКАЛЕЦЬ , вiце-президент Фонду «Стратегія-1»:
— Зближення РФ з НАТО носить ситуативний характер. На макрорівні інтереси РФ зовсім не збігаються з інтересами НАТО. Проте Росія не може явно дистанціюватися від антитерористичної операції Альянсу.
По-перше, вона активно використовує дану ситуацію для «відмивання» своїх дій в Чеченській Республіці Ічкерія. І це треба чітко усвідомлювати.
По-друге, на неї може лягти тінь від спілкування з проблемними режимами, тобто такими, які прямо чи опосередковано пов’язуються з терористичними організаціями.
По-третє, будь-яка затримка створює передумови для прямого спілкування США з країнами ГУУАМ, що, звісно, не може не мати певних політичних наслідків, вкрай невигідних РФ. В даній ситуації вона може значно послабити свій контроль в регіонах Центральної Азії та Каспію. Тому її стратегія зараз буде полягати в грі на випередження. Саме з нею, в першу чергу, вестиметься діалог. Вона може ініціювати якісь нові антитерористичні ініціативи в межах СНД. Наша задача — не втягнутися в процеси, які спрямовані на забезпечення інтересів виключно РФ. В даному контексті викликають здивування і занепокоєння деякі ідеї, які декларуються українськими експертами, наприклад, щодо створення Ради національної безпеки і оборони країн СНД.
Проте в потеплінні відносин між НАТО і Росією є свої плюси для нас, оскільки, на деякий час, з’являються передумови, що дозволяють Україні зробити чіткі кроки в бік зближення з Альянсом. Питання в тому, чи зуміє керівництво держави цим скористатися.
