Семирічна війна на алюмінієвому полі
Голова координаційного комітету СНД Борис Березовський представив Президентові України Леоніду Кучмі Олега Дерипаску, главу російської промислової групи СИБАЛКО, як уповноваженого у просуванні російських інтересів в Україні. Консорціум СИБАЛКО об’єднує виробників алюмінію із Красноярська та Братська із сумарним річним обсягом виробництва порядку півтора мільйона тонн (світове виробництво — близько шести мільйонів тонн). Про це заявив минулої п’ятниці на зустрічі з журналістами в Києві генеральний директор Миколаївського глиноземного заводу Віталій Мешин.
«Дерипаска повідомив про бажання СИБАЛКО придбати 56% акцій МГЗ за 60 мільйонів доларів, — сказав Мешин. — Такі стратегічні інвестори нам не потрібні. Досвід підтверджує, що вони прагнуть за 5 — 10 років вичавити максимальний прибуток із потужностей, які є, залишаючи без уваги розвиток підприємства».
За спиною СИБАЛКО стоїть не тільки Б.Березовський, але й міжнародна корпорація «Трансворлд груп», каже В.Мешин. Ця корпорація минулого року мала оборот 6 мільярдів доларів.
Підминаючи МГЗ під себе, «інвестори» утворять замкнений цикл виробництва алюмінію: від підготовки сировини — до продажу металу на ринку. Таке становище додає свободи для гри, яка і призвела до зниження цін на алюміній із $1700 за тонну до $1250, що, природно, позначилось і на ціні на глинозем, який виробляють у Миколаєві. Залежність від російських споживачів, за словами В.Мешина, коштувала заводу 9 мільйонів доларів збитків.
Замість захисту національних інтересів, українські власті, на думку В.Мешина, готові лобіювати інтереси Росії. Колишній прем’єр-міністр України Павло Лазаренко, як повідомив В.Мешин, навіть просив його вийти з кабінету, де йшли переговори із представниками Росії.
Створена парламентом комісія на чолі з міліцейським генералом Валентином Недригайлом, поводилася відповідно. За словами Мешина, дотримуючись офіцерської честі, генерал Недригайло спочатку навіть відмовлявся бути за одним столом із директором заводу. Утім, потім вони порозумілися.
Семирічну війну за Миколаївський глиноземний, яка триває відтоді, як він став орендним, можна пояснити. Минулого року чистий прибуток підприємства становив 30 мільйонів доларів, оборот становив понад 200 мільйонів доларів.
Нам потрібен інвестор для подальшого розвитку, каже В.Мешин. Прийнятна схема — робота з банківськими кредитами. Якби ми могли розширити нашу портову інфраструктуру, то змогли б позбутися російської залежності.
