«Сезонна» пропозиція

З ранку в понеділок голови держав-учасниць угоди про формування Єдиного економічного простору України, Росії, Білорусі та Казахстану засідали в Камінному залі Лівадійського палацу. Підбивали проміжні підсумки створення ЄЕП й обговорювали перспективи для цього міждержавного об’єднання. Зокрема, перед самітом глав держави «група високого рівня» із формування ЄЕП узгодила перелік пріоритетних проектів (у кількості 61) міждержавних договорів. «Потрібно, щоб він (ЄЕП) дихав, працював, щоб не вийшла чергова пропагандистська кампанія», — відзначив Президент України Леонід Кучма, відкриваючи засідання. На зустрічі з президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим він також підняв тему дієвості ЄЕП. «Головне — зміст, а то ми майстри підписувати документи, а коли доходить до справи...» — сказав Л. Кучма.

Проте підсумок зустрічі «четвірки», схоже, певною мірою відповідає цьому зауваженню. Після закінчення переговорів Президент України заявив: «Головний висновок такий: у всіх керівників є політична воля і є розуміння, що це рішення необхідне для всіх нас. З огляду на це, ми надалі вибудовуватимемо свою політику». Глава української держави наголосив, що всі учасники «одностайні в думці — позачергова зустріч була необхідна».

Напередодні зустрічі в Ялті заступник голови президентської Адміністрації Василь Базів говорив про те, що офіційний Київ як першочергове завдання має намір при формуванні ЄЕП наполягати на створенні повномасштабної зони вільної торгівлі без обмежень і вилучень. «Президент вважає, що для цього до кінця року необхідно розробити та прийняти 13 документів, а в першому кварталі 2005 року підписати угоду про створення зони вільної торгівлі», — інформував Базів українських журналістів. Він також відзначив, що створення зони вільної торгівлі «стане лакмусовим папірцем серйозності намірів сторін».

У принципі з переведенням роботи над ЄЕП на практичні рейки погоджується і В. Путін. Він вважає найважливішим завданням розробку прикладного плану подальших дій ЄЕП і розробку угод у рамках цього плану. «Потрібно розробити понад 30 угод і вирішити, як ми рухатимемося в цьому значенні — або підписувати окремі угоди, або робити єдиний економічний кодекс», — заявив В. Путін. Тут собака і заритий. Чи почнеться реалізація ЄЕС із зони вільної торгівлі, чи ж ця зона буде утоплена в ширшому «пакеті» угод, що обмежують суверенітет України, — поки що неясно.

Тим часом джерело в російському уряді повідомляє, що йдеться про підготовку понад 100 угод, які потім повинні ратифікувати парламенти країн- учасниць. Ця людина також не виключає, що на саміті можуть бути «сформульовані політичні завдання, які стосуються зміни механізму стягування непрямих податків» у рамках ЄЕП, і нагадала, що в плані дій щодо створення ЄЕП є «люфт про необхідність уніфікації механізмів стягування непрямих податків у рамках «четвірки» за країною призначення». (Нагадаємо, що Росія застосовує цей принцип для всіх товарів, окрім нафти та газу, з яких ПДВ стягують за принципом «країна походження». На скасуванні ПДВ на енергоносії активно наполягає Україна). Російська сторона вважає, що нормативно-правову базу створення ЄЕП могли б згодом переробити в єдиний документ — економічну конституцію «четвірки», зазначає джерело в російському уряді.

Як вважають у Москві, Казахстан і Білорусія в принципі погоджуються з тим, що «законодавство ЄЕП» слід робити спільним і комплексним. Українську сторону звинувачують у тім, що вона намагається «зробити витяг з усіх 100 із лишком документів, вичленивши з них ті, які стосуються створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) без вилучень і обмежень». Зі слів джерела, робота над пакетом спільних законопроектів сьогодні ускладнюється тим, що деякі з країн-учасниць намагаються «висмикнути з усього зводу документів 10—15 нормативних актів, які становлять для них найбільший інтерес, і проштовхнути їх для найшвидшого узгодження».

«На думку Москви, такий шлях безперспективний», — зазначив співрозмовник. Він вважає, що єдиний вихід із цієї ситуації — прийняти всі документи пакетом. Що стосується зони вільної торгівлі, то, на думку Москви, «це питання потрібно переводити до двостороннього формату». І справді, в ході нещодавнього візиту до Москви прем’єр-міністра України Віктора Януковича перший крок у цьому напрямку було зроблено: сторони узгодили графік скасування вилучень з угоди про зону вільної торгівлі. До неї занесено чотири групи товарів — кондитерські вироби, цукор, спирт і тютюн. Провести скасування передбачається в період з 2005 по 2012 рік, а підписати відповідний документ наприкінці червня — початку липня цього року. (Відзначимо, що поняття «українська сторона» сьогодні, схоже, вимагає спеціального визначення. Як повідомило «Дню» Міністерство фінансів України, перший віце-прем’єр і міністр фінансів Микола Азаров, як і російська сторона, вважає, що майже 120 договорів між країнами-учасниками повинні стати «економічною конституцією» ЄЕП).

Тим часом, на словах ставлячи наголос на вирішенні прикладних питань подальшого розвитку ЄЕП, російське керівництво вимушене постійно роз’яснювати свої кроки, що йдуть урозріз з духом угод про ЄЕП, що вводять єдину митну територію і «чотири свободи»: переміщення товарів, послуг, капіталів і робочої сили. Щоправда, стосовно авіаційного скандалу навколо польотів українських літаків до Пекіна роз’яснення ще не надходили. Зате в Ялті Путін назвав вимушеним рішення російського уряду про підвищення тарифів на експорт нафти. «Ми вимушені це робити, щоб захистити власний ринок, наших сільгоспвиробників від необгрунтованого вивозу нафти і нафтопродуктів». У зв’язку з цим він наголосив, що знає, які питання порушить на зустрічі з ним Президент України «в зв’язку з прийнятими в нас рішеннями в енергетичній сфері» (мається на увазі підвищення тарифів на нафту). Разом із тим, пообіцяв російський президент, «ми повинні приймати такі рішення, зважаючи на інтереси один одного. Цьому й присвячене створення Єдиного економічного простору». Зі слів Путіна, ЄЕП «і створюється, щоб мінімізувати наші втрати в ході економічного зростання та зробити нашу діяльність у цій сфері конкурентоспроможнішою на світових ринках».

У принципі, тактика РФ стосовно України залишається незмінною: інтереси Києва враховуватимуть лише в обмін на відповідні послуги. Наприклад, в обмін на визнання підсумків переділу власності екс-СРСР. Зокрема, заперечуючи пряму ув’язку ратифікації Україною Бішкекської угоди про «нульовий варіант» і перехід Росії на принцип стягування ПДВ у торгівлі нафтою і газом за країною призначення, російське джерело вказує: «Ми готові вирішити питання з ПДВ, попри його ціну для Росії — $800 мільйонів на рік, у разі, якщо буде врегульовано проблему щодо «нульового варіанта». Водночас у п’ятницю інше джерело в уряді РФ повідомило РІА «Новости»: Росія не планує з 2005 року перейти в торгівлі нафтою та газом з Україною на принцип стягування ПДВ за країною призначення. До проекту федерального бюджету на 2005 рік не закладатимуть відповідні втрати російського бюджету... У цих умовах яка різниця — буде ЄЕП із «конституцією» чи без неї?