Ще не весна, але...
Після незначного потепління, що було на минулому тижні, українцям слід підготуватися до серйозних морозів та снігопадів — про це попереджають уже котрий день поспіль синоптики. За прогнозами Укргідрометцентру, найближчі кілька днів стануть найхолоднішими за всю зиму. Це, так би мовити, будуть останні подихи зими, після чого — слід чекати на весну. Якщо наразі нам мало в це віриться, бо на стовпчику термометра мінусова температура, то тварини відчувають наближення весни задовго до її календарного початку. А деякі птахи відчули це вже зараз.
Так, минулого тижня з’явилася інформація, що українські та російські журавлі, які зимують в Індії, почали збиратися додому. Якщо раніше вони відлітали на Батьківщину десь у середині березня, то цього року готуватися до перельоту почали на місяць раніше. «Туристи та жителі Гоа з подивом спостерігають за птахами, які кружляють навколо острова. Куди вони так рано, в середині лютого? — розповів одному з індійських видань орнітолог Салім А. Рахман. — На моїй пам’яті це вперше. Звичайний час їхньої міграції — перша декада березня. Можливо, причина в глобальному потеплінні — журавлі дуже чутливо реагують на зміни клімату. Звісно, в Росії та Україні зараз зима. Але журавлі не помиляються — на те вони й птахи. Вони краще знають, коли їм повертатися назад. І якщо вірити птахам, то через два-три тижні у нас (в Індії) наступить весна».
Однак для України приліт журавлів — це ще не гарантована ознака весни. Як розповіла «Дню» Зоряна Лук’янчук, керівник відділу розвитку Українського товариства охорони птахів, наші весняні орієнтири — це граки, які починають мостити гнізда саме з приходом весни, а також синиці та жайворонки, які починають співати. «Чим раніше ми почуємо спів жайворонка, тим раніше прийде весна, — продовжила Зоряна Лук’янчук. — А щодо журавлів, то вони ж не одразу прилетять на Україну. У нас вони гніздяться на півночі, на болотах, і в березні ще туди не повернуться. Швидше за все, вони зупиняться у Криму, щоб перечекати холоди, часто їх бачать на Кінбурнській косі. Остаточно на місцях свого гніздування вони будуть на початку квітня. Журавлі не орієнтуються на погоду в нас, їх спонукає погода на місці зимівлі. Якщо погода сприятлива і день починає довшати, птахи можуть вирушати у свою подорож. Але в дорозі їх може затримати негода. Буває, і лелеки у нас прилітають десь після 18 березня, коли ще холодна погода, але птахи не так бояться холоду, як голоду».
До речі, торік орнітологи також говорили про ранню міграцію птахів — через теплу погоду в місцях зимівлі та через м’яку зиму в нас. Тому деякі види пернатих набагато раніше вивели потомство. Але такі явища — швидше рідкість, ніж правило.
Юрій АНДРУЩЕНКО, науковий співробітник Азово-Чорноморської орнітологічної станції:
— Час вильоту журавлів залежить від тих умов, які панують у місцях їхньої зимівлі, а також від кліматичних чинників, що складаються на територіях, які вони пролітають. Перш за все, впливає довжина дня: чим більший світловий день, тим вища вірогідність, що птахи почнуть мігрувати. Плюс до того — температура, їжа, якщо цього немає, то вони не будуть летіти. Тобто, гормон до міграції виробляється тоді, коли стає довшим світловий день, а далі вже впливають умови того місця, з якого вони стартують та летять. Якщо птахів зустрічає холод або сніг, то вони зупиняються і далі не летять до нас. Приміром, коли птахи повертаються до нас із Туреччини, то стартуючи сьогодні, у цей же день вони будуть у Криму, це порівняно невелика відстань для журавлів (приблизно 300 кілометрів), а вони летять дуже швидко. У цілому ж час тривалості мандрівок журавлів — це ще не досить вивчена проблема. Так само, як те, раніше чи пізніше журавлі прилітають додому. Наприклад, у наших краях цих птахів дуже мало, і складно відстежити точний час їхнього повернення на батьківщину. У північних регіонах країни журавлі гніздяться більш масово, тому їх і легше побачити (на Поліссі вони з’являються десь наприкінці березня).
