«Щільність покриття»

Пам’ятається, однією з найдефіцитніших послуг зв’язку у колишні часи були міжнародні та й просто міжміські переговори. Абонент довго очікував у незатишному поштовому кріслі, дослухаючись до хриплячого, як на вокзалі, гучного зв’язку: «Магадан, кабіна 3» або підозріле на ті часи — «Єрусалим, кабіна 1». Сьогодні в країну прийшли сучасні технології, і українець без завмирання серця і майже однаково легко набирає по своєму домашньому або мобільному телефону, або взагалі з автомата (особливо якщо ви — житель столиці) що Ялту, що Ріо-де-Жанейро. І все ж зв’язок у нашій країні все ще залишається великою проблемою. З одного боку — його послуги досі недоступні для багатьох громадян як з технічних, так і з фінансових причин, а з іншого — ця величезна і поки малорухлива структура під назвою «Укртелеком». У 2002 році компанія, правда, збільшила чистий прибуток в 1,9 раза до 832 млн. грн., підвищивши прибуток до 4,4 млрд. грн. (усього на 18,6%). Ці цифри, здавалося б, вражають. Та є й інші.

В Україні встановлено 11 млн. стаціонарних телефонів. Таким чином кількість, або, як говорять зв’язківці, щільність телефонних номерів на 100 жителів країни досягає всього 22,7%. Зібрана воєдино телефонна черга (близько двох мільйонів чоловік) все ще може вишикуватися від столиці до Закарпаття. Тим часом оприлюднені дані про значне скорочення програми будівництва телефонних станцій (із 150 тис. номерів у середньому за один квартал минулого року до 75 тис. в першому кварталі нинішнього). Явна перевага віддається більш прибутковому мобільному зв’язку, розвитку IP-телефонії. Схоже, саме заради цього випускаються і розміщуються трирічні облігації на суму 700 млн. грн. зі щомісячною виплатою доходу за ставкою 12% річних. Це вже друга спроба телефонного монополіста провести запозичення. Ним уже випущені подібні цінні папери на 232,7 млн. грн., із яких на початок року було розміщено на суму 73,98 млн. грн. і погашено — на 20,2 млн. грн.

Сьогодні в «Укртелекомі» назрiвають зміни. В останніх числах травня головою спостережної ради ВАТ «Укртелеком» призначено першого помічника президента України Сергія Левочкіна, який має, як кажуть, гарні зв’язки в донецьких ділових колах. Його першим заступником став радник прем’єр-міністра Леонід Нетудихата, який з листопада 1997 до липня 2000 року обіймав посаду голови правління і генерального директора ВАТ «Укртелеком», а пізніше був віце- президентом донецького оператора зв’язку «Цифровий стільниковий зв’язок України» (послуги мобільного зв’язку під торговою маркою DCC). Раніше спостережну раду ВАТ «Укртелеком» очолював народний депутат Станіслав Довгий, який до обрання в парламент працював головою Держкомітету зв’язку та інформатизації України. Основні значення телекомівських кадрових ротацій, схоже, полягають у майбутній приватизації цього другого в країні монополіста і його фінансових потокiв напередодні виборів.

До речі, так збіглося, що буквально за кілька днів до зміни спостерігачів Генпрокурор України особисто закрив кримінальну справу за фактом зловживання посадовими особами «Укртелекому». Нагадаємо, справа збуджувалася у зв’язку з неперерахуванням до держбюджету в певний термін $84,2 млн. від продажу «Укртелекомом» 25-вiдсоткової частки в СП «Український мобільний зв’язок» (УМЗ) російському оператору зв’язку ЗАТ «Мобільні ТелеСистеми». Словом, на ринку зв’язку густішають конкурентні хмари. У принципі абоненти, так як і платники податків, цьому могли б тільки радіти. Але сьогодні ще повністю не ясно, до яких наслідків приведуть зроблені кадрові перестановки — до конкуренції чи посилення монополії однієї фінансово-політичної сили.