ЩО ХОРОШОГО? ЩО ПОГАНОГО?

Віра АГЕЄВА, професор Національного університету «Києво-Могилянська академія»:

— Я щойно повернулася з відпустки і перше, про що почула, це — вибух біля штаб-квартири ООН в Багдаді. Це жахливо. А хороше для мене те, що я добре відпочила в санаторії в Яремчі. Там насправді дуже гарно, і всім би було дуже корисно там побувати. В Яремчі прекрасно розвивається українська культура. І взагалі, українські Карпати — це чудове місце. Дуже шкода, що поки що ми не розвиваємо там великий туристичний бізнес.

Сергій ЧОРНИХ, шеф-редактор газети «Молодь Донбасу»:

— Що може бути краще вiд заняття улюбленою справою? Минулого тижня я повернувся з відпустки, яку провів на пляжах рідного Азовського узбережжя за читанням захопливої книги… Ні, не детектива і не бойовика. А виданої газетою «День» праці «Україна Incognita». Що особливо цінне — книга не тільки вельми пізнавальна, а й наводить читача на багато роздумiв. Під час читання не покидає приємне відчуття усвідомлення себе думаючою людиною, що в наш час буває досить рідко. Засмутили лише явно продиктовані соціальним замовленням деякі агітаційні ідеологічні висновки. Очевидно, як і в радянські часи, політична ситуація диктує історикам подання давньої науки у певному ракурсі.

А що може бути гірше, ніж спостереження за занепадом і розрухою? Багато азовських пансіонатів закриваються і розкрадаються або ж набувають все убогiшого вигляду. Що, мабуть, незважаючи на райдужні заяви київських політиків, відбувається з усіма регіонами нашої країни.

Ольга БАЛАКІРЄВА, директор центру «Соціальний моніторинг»:

— Певне піднесення на минулому тижні було пов'язане з тим, що Україна готується до святкування Дня незалежності. Це досить добре відчувається: прикрашаються вулиці, міста, дуже багато інформації, пов'язаної з Днем незалежності, привітань. Справді позитивним моментом є те, що напередодні цього свята багато людей в Україні отримали нагороди. Приємно, що держава пам'ятає про тих, хто працює на її благо, і не забуває це відзначати. Мені здається дуже позитивним, хоча, можливо, дехто зі мною не погодиться, що у нас закінчується час відпусток. Бо влітку суспільне життя завжди замирає (хоча для цього літа це було не дуже характерним). Але зараз я знову відчуваю (і щодо подій, які відбуваються в країні, і подій, які відбуваються навколо мене особисто, у нас на роботі), що цей період закінчується. Це відчувається навіть по телебаченню, по інформації, яка почала з'являтися в пресі. Деякі ток-шоу, вихід яких в літній період було призупинено, повернулися на екрани. Це ті позитивні моменти, які свідчать, що країна живе.

Якщо говорити про погані речі, насамперед, дуже турбує хвиля терористичних актів, яка прокочується світом. Добре, що сьогодні вона не торкається України. Однак це негативно впливає на світову спільноту, а Україна теж є частиною цієї світової спільноти. Прикро, що людство досі не знайшло механізму, за допомогою якого можна було б протистояти цій терористичній хвилі. Мене, як фахівця, турбує те, що наприкінці минулого, на цьому тижні з'явилася інформація щодо проведення у серпні опитувань громадської думки. Я, як професійний соціолог, хочу сказати, що у соціологів є певні табу. І, наприклад, влітку недоречно проводити опитування громадської думки, оскільки вона не є реально репрезентативною. Бо населення мігрує, їде на відпочинок. Тобто такі результати є дещо викривленими. І те, що ці опитування проводяться, тиражуються через ЗМІ, на мою думку, — це трішки негативний момент. Трапилися також події не дуже приємні у житті моєї організації. У четвер цілий день не було світла і ми не могли нормально працювати. Але, з іншого боку, мені було приємно, що нас про це попередили заздалегідь. А ще приємно, що зараз з'являється багато молодих фахівців. Бо саме зараз починається той період, коли ті, хто закінчили вузи, починають працевлаштовуватися. Приємне враження від того рівня освіти, який сьогодні забезпечують студентам наші вищі навчальні заклади. Цей рівень сьогодні вище, ніж був кілька років тому.