Що опозиція пропонує суспільству?

Наскільки важлива глибоко ціннісна розмова в суспільстві — зайве говорити. Це всі розуміють — і політики, і ЗМІ, але якраз таких розмов здебільшого уникають. Ризиковано. Адже підводного каміння в ціннісних українських темах — немало. Тому вигідніше скакати по верхах. Вигідніше з приводами і без приводів критикувати владу. А що далі? Яка альтернатива? І чи є ця альтернатива серед тих політиків, які сьогодні уособлюють опозиційний табір?

«День» виступив своєрідним «провідником» між лідерами опозиції та представниками громадянського суспільства, запропонувавши їм дискусійний майданчик «Новий порядок денний: опозиція — суспільству». Учора в редакції відбувся анонсований круглий стіл за участю лідера партії «УДАР» Віталія Кличка, голови політради «Нашої України» Валентина Наливайченка, народного депутата, члена партії «Батьківщина» Андрія Сенченка (на жаль, жоден із представників «Фронту Змін», який спершу підтвердив свою присутність, не зміг приєднатися до розмови). Громадські інституції представляли Володимир В’ятрович (історик, ГО «САМ»), Ігор Когут (голова ради «Лабораторії законодавчих ініціатив»), Ігор Луценко (керівник ГО «Збережемо старий Київ»), Остап Кривдик (політолог, активіст), а також Світлана Заліщук (ініціатор громадського руху «ЧЕСНО»).

«Працюючи над організацією цього круглого столу, ми думали над тим, що, аби якісно змінити владу, потрібно на дальніх підступах змінювати опозицію або принаймні впливати на неї, — зазначила у своєму вступному слові головний редактор «Дня» Лариса ІВШИНА. — З іншого боку, потрібно допомогти опозиції, тому що, окрім того зв’язку, який вона обов’язково повинна мати з владою — тиснути на неї, пропонувати альтернативні шляхи, сучасна опозиція, безумовно, має спілкуватися із суспільством через нові громадські інституції, через журналістів. Наша сьогоднішня розмова передбачає можливість для представників опозиції розповісти суспільству про те, в якій країні вони хочуть жити».

Наразі пропонуємо кілька цитат політиків із більш ніж двогодинної розмови(здійснювала компанія «Адамант»), яка засвідчила, наскільки діалог між опозицією та громадянським суспільством назрів і перезрів. Репліки наших молодих колег, активних українців, заслуговують окремої уваги. Не меншою, а часом можливо, навіть більшої, ніж репліки політиків. Їх читайте в розгорнутому матеріалі в «Дні» наступного тижня.

Валентин НАЛИВАЙЧЕНКО: «Політикам треба визнати, що в Україні зараз є якісна альтернатива — це рівноправна співпраця з громадськими рухами, організаціями, лідерами. Їх треба залучати в рамках об’єднання опозиції. Спочатку має бути праймеріз, щоб визначити тих, кого підтримують люди. Інші мають зняти свої кандидатури. Далі має бути єдиний партійний громадсько-політичний список кандидатів. І нарешті — єдина програма дій опозиції».

Віталій КЛИЧКО: «Наше головне завдання — це зміна ситуації, яка сьогодні склалася в країні. Це називається узурпація влади. Сьогодні деякі опозиційні сили претендують на те, аби бути представленими в новому парламенті, але для цього треба змінити правила гри в український політиці. Ми маємо всі підстави для того, щоб сформувати більшість в парламенті. Але для цього потрібно використати наш потенціал і не наступати на граблі, на ми вже неодноразово наступали».

Андрій СЕНЧЕНКО: «Якщо говорити сьогодні про парламентську опозицію, то це приблизно 120 депутатів, які працюють в умовах абсолютно неефективного парламенту. Багато що у ВР вирішується без регламенту, законів, опозиції — просто рукою Чечетова. Але є велика опозиція до влади — це наші громадяни, і їх більшість. На жаль, це кухонна опозиція. Багато хто, в тому числі громадські структури, склали руки — вони не борються. А це, між іншим, також важлива частина суспільства, яка має ставити владу під контроль».