Що робити з психологією монополіста

— Чим відрізняється робота АМК України від дій аналогічних відомств Євросоюзу або інших країн?

— На Заході багато розслідувань і судових тяжб тривають роками. А нам багато питань вдається вирішувати з допомогою надання рекомендацій. На жаль, економіка така, що приводів для нашого втручання багато. І часу на довготривалі розслідування немає. Нам кажуть — ситуацію на ринку потрібно стабілізувати негайно. Якщо порушать справу, то півроку витратять на пошук доказів і виписку всіх документів — це колосальна праця. Тим більше, не радіють, коли наші працівники приходять на перевірку. Документи отримати важко. Коли ми караємо та штрафуємо, починаються суди. У нашій країні вони можуть тривати роками. І для того, щоб отримати швидкий результат, вихід ми знайшли в тому, що даємо рекомендації, й часто результату досягають за лічені місяці, а іноді навіть тижні.

— Останнім часом із різних сторін звучить невдоволення тим, що АМК намагається розширити свої повноваження. Як ви це прокоментуєте?

— Удосконалення законодавства, яке ми ініціюємо, спрямоване на те, щоб ми могли краще виконувати те, що нам доручили. Зараз у парламенті знаходиться проект закону про забезпечення доказу в судах. Сенс його в тому, щоб можна було довести змову на основі економічного аналізу. Сьогодні в законі записано: «…на основі прямих доказів». Це писав романтик. Коли люди вступають у змову та штучно завищують ціну, — вони ніде це не фіксують, нічого не підписують, вони просто домовляються. У багатьох випадках ми впевнені, що змова існує. Коли одночасно та на однаковий відсоток підіймають ціну на один і той самий товар трьох різних постачальників, а економічних передумов для цього немає, — що це як не змова?

— А ще АМК претендує на контроль над розподілом державної допомоги…

— Річ у тім, що в тих країнах, де надається допомога, вона повинна регламентуватися законами. Оскільки така допомога деформує конкурентне середовище. Це стосується як підприємств, так і територій. Ми не закликаємо від неї відмовитися. Ні. Якщо така допомога потрібна, то вона повинна здійснюватися, але за якимись правилами, і ці правила повинні бути прописані в законі. І попередньо АМКУ повинен давати свій висновок про те, як це позначиться на конкурентному середовищі на тому чи іншому ринку. Нам здається, що це абсолютно цивілізовано, хоча спочатку не в усіх міністерствах і відомствах раділи. Один із аргументів: «Не вистачало, щоб і АМК втручався в бюджетний процес!» Але потім нам вдалося переконати наших колег з уряду, і, більш того, закон підтримав навіть комітет ВР із питань економічної політики. Зараз його виноситимуть на розгляд й обговорюватимуть.

— Які ринки в Україні найбільш монопольно небезпечні?

— Найбільша спокуса виникає на ринках, пов’язаних із виробництвом продуктів харчування, товарів першої необхідності, оскільки ці ринки забезпечують моментальний результат. Скажімо, якщо в металургії або ще десь ланцюжок довший, то тут гроші на дурняк можна заробити одразу. АМКУ постійно моніторить найважливіші соціальні ринки: продукти харчування, передусім виробництво хліба, борошна, зерна. Наші постійні «клієнти» — комунальники, бо немає такої людини в нашій країні, яка б не залежала від цих ринків. За ними — зв’язківці та транспортники (насамперед залізничники). Також це ринок нафтопродуктів, зокрема — торгівля бензинами. Ці ринки під особливою увагою.

— До речі, про продовольство: зерновий ринок сьогодні не приваблює вашу увагу?

— Ми його дуже уважно відстежуємо і зробимо все, щоб щодо нас запитань не виникло. Але є нюанси, які від нас не залежать. Ще в Біблії написано, що в урожайний рік потрібно «взяти частину зерна під руку фараона та берегти його». Якщо ми все продали й не запаслися — до чого тут Антимонопольний комітет? Ситуація, за якої трейдери можуть домовитися й обвалити ринок, виникнути не може. Ми працюємо з великими трейдерами, а дрібних дуже багато й домовитися вони не зможуть.

— Ваші нещодавні заяви про конфлікт у гірничо-металургійному комплексі — це «пожежна тривога»?

— Ображених у ГМК було дуже багато. Але це саме той випадок, який добре показав можливості не судових розслідувань, а надання рекомендацій. Для наших колег з інших країн було дуже дивно, що рекомендації змогли так швидко дати результати. Адже це показово — коли такі промислові «кити» зважають на рекомендації. Першими пішли назустріч нашим вимогам підприємства, які входять до групи «ТАС». Потім стабілізували ціни підприємства, що входять до «СКМ». Група «Приват», із якими у нас були взаємні негаразди, також виконала наші рекомендації, і заводи «Криворіжсталь», і завод ім. Ілліча отримали листи з доведенням до них нових цін.

— А «Інтерпайп»? Як ця корпорація відреагувала на ваше втручання в їхню діяльність?

— У зв’язку з тим, що наші рекомендації не виконали вчасно, ми порушили три справи. Зараз триває активний збір доказів, і винесені рішення будуть жорсткими, безкомпромісними та принциповими. Але я сподіваюся, що підприємства, які входять до цієї групи, все- таки виконають наші рекомендації. Є два варіанти розвитку подій: або вони виконують наші рекомендації, або справи будуть закінчені, і ми винесемо свої рішення. Які це будуть рішення, я зараз назвати не можу, але, знаючи практику, про це не важко здогадатися. Адже реально можна було порушити не три справи, а десятки…

— А чим пояснюють свою позицію в «Інтерпайпі»?

— Їхні заперечення полягають у тім, що їхню продукцію хочуть купувати за цінами внутрішнього ринку, використовувати її для власного виробництва, а потім експортувати свої товари вже за світовими цінами. А для продукції, яка йде на внутрішній ринок і використовується в Україні, ціни вони готові знизити хоч сьогодні. Я думаю, що це справедливо. Але робота триває, і я думаю, що рекомендації будуть виконанi. Головне в цій історії — психологічний ефект. Одне з підприємств, що виробляє гальмівні колодки, відмовилося виконувати наші рекомендації. А пізніше, дізнавшись, що такі індустріальні «монстри», як «СКМ» або «Приват» із нами погодилися, директор і головний інженер «бунтівного» підприємства до нас приїхали, і ми все владнали. Головне правило — однаковий підхід до всіх.