Щоденник
Фіаско Європи. Так оцінює політику Заходу щодо України популярний тижневик. Та програш Європи — не поразка України. А їх інтеграція — рух у бік не лише Європи, а й України. І теперішні шляхи до Європи — не там, де пролягають газові труби, нафтогони й автобани, якими геополітики прокреслюють благословенні українські терени.
Україні пощастило: вона тримає нитку Аріадни, яка виведе європейство із цивілізаційного лабіринту. Цією рятівною ниткою є ідея життя в усіх його проявах. На часі — єднання націй континенту заради продовження життя.
...Упродовж століть доносить Україна до Європи «філософію серця», а не ідеологему homo homini lupus est. Утверджує в людині антропокосмічне, а не мізантропічне. Осягає безальтернативність живого. Розвінчує утопії, що зробили ХХ ст. найкривавішим в історії. Керується інтересами майбутніх поколінь, а не «золотого мільярда».
Вона володіє ідеями уподібнення економіки природі та вписування господарювання у довкілля. І знає, як (know how) спільно з Європою модернізувати економіку, вибудовуючи «пазли» дружніх природі кластерів, їхніх мереж, інфраструктур, трансконтинентальних корпорацій.
За визначенням українських мислителів, гроші — це «міра життя». Як найбільшим на планеті зерноекспортерам, Україні та Європі належить разом доводити спроможність грошей бути цією мірою. Завдяки забезпеченню врожаями вирощуваних на континенті злаків. Задля порятунку сотень мільйонів землян.
Спільні з Європою цінності, утверджуване Україною мислення, її здатність виховувати адвокатів нащадків покликані наповнювати життєдайним змістом європейський інтелектуальний простір. Слугувати покращанню схваленої Лісабоном філософії влади й урядування, з громадянського суспільства розпочинаючи запровадження усвідомленого управління продовженням життя на землі.
...За законами діалектики супутником фіаско завжди є шанс. Україна має нагоду започаткувати панконтинентальний проект «Київська ініціатива для об’єднаної Європи: Знання заради життя». Виявляти лідерство, виборюючи Старому світові право йменуватися модерною спільнотою, мірилом конкурентності якої є збереження найбільшого з дарованих Господом благ. Адже, як доводив український інтелектуал Микола Руденко, «ніщо не заважає утвердженню земного безсмертя, крім нашого незнання».
