ЩОДЕННИК

Боже мій, я такий страшенно корумпований. Ужгород мені зранку дав хабара — чудовий ранок, а я заплатив за нього собою. Разом із ранком, лякаючись синіх, зіжмаканих безсонною ніччю міліціонерів, добігли до голубої артерії — річки Уж. І тут, знаєте, вся природа вступила зі мною у злочинну змову — подарувала річку, обділивши всіх, хто так і не додумався прийти сюди. Я знову заплатив собою — віддав себе природі, ляпнувшись, як жаба, у вранішню хвилю. Річка забрала мою красу й понесла в Європу. Уявляю, яка там буде сенсація, коли через деякий час моя національна енергетика виростить на берегах прекрасні мускулисті тюльпани.

Та європейці знову, чорт забирай, припишуть це диво собі, а мене, корумпованого, залишать без дотації.