ЩОДЕННИК

Розглядаємо з онучкою альбом з репродукціями картин художників Палеха. Що не сторінка, то кучеряві берізки полощуть гіллячко у синій-синій воді або летять коні чи по сліпучо-білому снігу, чи по малахітового кольору травичці.

— А чому коні не однакові? — запитує Катруся.

Дійсно, на кожній картинці у трійку запряжені троє коней — чорний, білий, червоний.

— Коли коні були маленькими лошаками, — розповідаю, — одне лошатко купали в озері рано- вранці, коли воду покривав туман, і виріс коник білим.

Друге лошатко водили купати і поїти, коли розбурене за день сонечко сідало, вода була червона, і виріс кінь червоним.

А третє лошатко поїли і купали в озері, коли на воду лягла темна ніч. Виріс кінь чорним. Запрягли коней в одну упряжку і обігнали вони вітер...