ЩОДЕННИК

Цього разу мені подарували на день народження французькі парфуми. І ще — розкішну квітку кали. Коханий сказав, що обрав її тому, що назва співзвучна з моїм ім’ям. Мене ж, власне, вона підкупила іншим: обожнюю білі квіти.

Як на те, пригадалися два епізоди з життя. Пам’ятаю, обговорювали ми якось з колежанками, хто яким подарункам надає перевагу. Уявляєте, мріяла Наталка, прокидаєтеся ви вранці — а усе ліжко засипане пелюстками з троянд... Як романтично! Трохи старша і значно досвідченіша Ніна іронічно на те посміхнулася, сказавши, що набагато більше зраділа б новим італійським чобіткам. Що ж, про смаки не сперечаються. Заради справедливості слід сказати, що в ті часи в газеті була страшенна заборгованостi iз зарплати, тож, можливо, мріяти про ліжко в трояндах і не було сенсу... Однак я скромно промовчала про те, що згодна з Наталкою: це ж на усе життя запам’ятається, а чобітки — їхня доля бути стоптаними.