ЩОДЕННИК

Була в митця мрія — він хотів зробити своє місто гарним. Взяв пензлі і фарби і помандрував знайомими з дитинства місцями. Іноді він зупинявся і починав замальовувати той або інший куточок, що привернув увагу. Малював тільки те, що хотілося б не втратити з плином часу. Він нічого не вигадував, просто не помічав якихось потворних новобудов, що руйнують гармонію. На його акварелях місто з’являлося начебто в казковому сні, де все було прекрасним, де струнка лінія мелодій міського пейзажу очищала душу. А ще він умів бачити своє Місто в минулому, відчувати його паніку, розгубленість, біль втрати якихось дуже значущих цінностей. І він малював Ностальгію. Тут звучала зовсім інша музика — тривожна і, в той же час, сумна пісня про розставання з чимось дуже значущим не лише для якоїсь однієї людини. Ім’я митця — Ларго Бальзак, і він не просто відомий художник, він киянин, який дуже любить своє Місто. Сьогодні деякі з його робіт можна побачити в Музеї однієї вулиці, на виставці, яка розповідає про Київ, у якому жив Паустовський, і Київ, який назавжди залишиться на сторінках творів великого письменника.