ЩОДЕННИК

19 серпня

Літній полудень великого міста. Чекаючи на зупинці маршрутку, спостерігаю цікаву сценку.

Ось світлофор зупинив на перехресті потік машин, і пішохідною «зеброю» посунув натовп з базару. Попереду виступає дебела тітка із сонним обличчям. Помахуючи порожнім відром, вона ледь не зачіпляє «Ауді», яка зупинилася перед смугастим переходом.

Коли тітка дістається протилежного боку вулиці, з іномарки вилізає грубезний водій і кидається слідом, вигукуючи: «Женщина, женщина, верніться!». Наздогнавши, смикає її за руку і, відсапуючись, каже: «Блін, вєрнися назад, тітко, і підожди, поки проїду — щоб не з пустим відром... Не переходь, блін, людям з пустим...» — на цих словах він тицяє їй до рук дрібний доларовий папірець.

Тітка мовчки бере купюру й поволі повертається зі своїм відром через вулицю на бік базару. Черевань сідає до своєї «Ауді», за якою вже стоїть черга інших авто. На світлофорі давно загорілося зелене, і водії нервово сигналять шанувальникові поганих прикмет. Нарешті він газує, і його білий лімузин миттю щезає за рогом.

А тітка довго дивиться на гроші у руці, доки її обличчя не перекривлює хитра посмішка. Сховавши банкноту до пазухи, вона повертається до переходу зі своїм порожнім відром, виглядаючи в потоці машин нову жертву...